Міжнародний інститут преси висловив розчарування рішенням Європейського суду про те, що арешт і засудження фоторепортера фінського тижневика Suomen Kuvalehti Маркуса Пентікяйнена (Markus Pentikäinen) за нехтування  наказами поліції під час висвітлення  протесту не порушили його права на свободу слова. Про це повідомив сайт віденської медіа-організації.

Суд, думки представників якого розділилися, постановив, що дії  стосовно прав журналіста згідно зі статтею 10 Європейської конвенції з прав людини були співрозмірними та «необхідними у демократичному суспільстві».

У Фінляндії Маркуса Пентікяйнена засудили за відмову виконувати накази поліції, коли демонстрація, яку він висвітлював 2006 року в Гельсінкі, набула насильницького характеру.

Посилаючись на необхідність дотримання  громадського порядку, п’ять із семи членів суду в Страсбурзі ухвалили: «Той факт, що заявником був журналіст, не надавав йому більшого права лишитися на місці події, ніж іншим особам».

Однак 2 інших судді висловили сумнів щодо цього в окремій думці.

«Не було доказів стверджувати, – заявили вони на знак незгоди, – чому в демократичному суспільстві необхідно  прирівнювати фахового журналіста, котрий, висвітлюючи демонстрації, працює у рамках визнаних професійних обмежень, до будь-якого учасника демонстрації та нав'язувати йому радикальні кримінальні обмеження».

Хоча засудження Пентікяйнена не передбачало вироку і він не отримає судимості, фінський журналіст заявив, що очікує оскарження рішення суду у Великій палаті ЄСПЛ.

«Цілком очевидно, що це судове рішення справлятиме великий вплив на свободу преси, особливо на журналістів, які висвітлюють акції поліції та аналогічних структур у Фінляндії та в інших європейських країнах, – сказав Пентікяйнен. – Якщо журналістові, який виконує свою роботу, доводиться   постійно остерігатися арешту й пред'явлення кримінальних звинувачень у затяжних судових процесах, це великою мірою впливатиме на його рішення лишатися чи не лишатися на місці події».
 

Національний фінський комітет IPI заявив, що вважає рішення Європейського суду «незбагненним».  Відзначивши, що арешт Пентікяйнена  перешкодив висвітленню  передбачуваного застосування надмірної сили щодо демонстрантів, він розкритикував поліцію за нехтування «присутністю людей з різними статусами стосовно свободи слова».

«Фоторепортера Пентікяйнена легко було опізнати як представника  преси, – пояснюється у заяві комітету. – Натомість його законні комунікативні вимоги у реальному часі зіткнулися з вимогами поліції. Люди мають право знати, як діє влада стосовно громадян, а преса несе відповідальність за те, щоб їх про це інформувати. У гіршому випадку рішення ЄСПЛ може серйозно обмежити свободу медіа повідомляти про демонстрації».  .
 

Пентікяйнена заарештували, коли він висвітлював дії поліції, яка 9 вересня 2006 року здійснювала зачистку демонстрації проти форуму АСЕМ (міжнародної організації, що об’єднує 51 країну Східної  Азії та Європи, на які припадають  2/3 світової торгівлі та близько 60 відсотків світового ВВП. – Примітка Media Sapiens). Анархістські групи організували тоді демонстрацію під гаслом Smash АСЕМ.

Після того, як деякі мітингувальники  почали кидати пляшки, бруківку та банки з фарбою поліція заблокувала площу й зачистила сцену, на якій лишалося близько 20 мітингувальників. Правоохоронці оголосили, що усіх їх арештують.  

Пентікяйнен зв'язався телефоном з редактором і той порадив йому продовжувати висвітлювати протест. Репортер став свідком жорстокості поліції, яка зачищала площу. Однак коли він спробував піти, силовики арештували його й тримали під вартою впродовж майже 18 годин.

Пентікяйнену інкримінували неспроможність довести що він журналіст. Коли ж його доправили у  поліцейський відділок і було визначено його статус, репортера нібито відразу звільнили. Звинувачення також стверджувало, що Пентікяйнену слід було висвітлювати демонстрацію із зони, зарезервованої для медіа, а не серед натовпу демонстрантів.

Однак фоторепортер наполягає на тому, що неодноразово ставив до відома  поліцію, що він – журналіст. Того вечора, як Пентікяйнена арештували, він носив бедж преси. Репортер також заявляє, що не знав про окрему зону, відведену для журналістів під час демонстрації.

ЄСПЛ стверджував, що Пентікяйнен не спромігся переконливо продемонструвати свої докази.

Гельсінська Феміда засудила його у грудні 2007 року за невиконання наказів поліції. Апеляційний суд без пояснення причин залишив це рішення чинним. Коли ж Верховний суд Фінляндії відмовився переглянути справу, журналіст звернувся до Страсбурзького суду. Він  стверджував, що арешт і засудження порушили його право на свободу слова.

Втім, Європейський суд з прав людини, посилаючись на громадський порядок, постановив: «Його (Пентікяйнена) арешт відбувся під час  демонстрації, в якій  він брав участь як фоторепортер і журналіст. Для преси було зарезервовано окрему  безпечну зону, однак заявник вирішив не користуватися нею, вважаючи за краще лишатися серед демонстрантів».

Відзначивши, що поліція дозволила іншим журналістам покинути її раніше і що Пентікяйнен, можливо, подався кудись в інше місце, суд зробив висновок, що він «свідомо пішов на ризик арешту за непокору».

У блозі, розміщеному після рішення ЄСПЛ, Пентікяйнен повторив свій аргумент, що він не знав про існування окремої зони, відведеної для репортерів. Він також заперечив, що міг би ефективно висвітлювали звідти акції протесту.

«Вона було розташована далеко від місця подій, за бар’єрами, створеними поліцейськими. Звідти головні події не потрапляли у поле зору, – заявив Пентікейнен. – З того місця практично неможливо було б знімати будь-які фото про події, що відбувалися. Не кажучи вже про дотримання одного з головних журналістських принципів, що дає змогу оцінювати законність дій поліції».