Про це свідить опублікована компанією статистика по країнах ЄС. 

Усього з травня 2014 року, коли Google почала розглядати запити на видалення інформації, у компанію поступило більше 409 000 заявок. Більше всього посилань - понад 8% - було видалено з десяти доменів, серед яких facebook.com, profileengine.com, groups.google.com та youtube.com.

Google навела приклади запитів на видалення посилань, які надходили до компанії. 

Серед них - прохання іноземного чиновника видалити інформацію про його давню судимість, запит бізнесмена на видалення статей про його тяганину з представниками преси, вимоги політичного активіста прибрати з матеріалів пошуку повідомлення про його поранення у ході акцій протесту та багато інших. 

Раніше аналогічну статистику, проте по Росії, опублікувала компанія «Яндекс». ВІдповідно до неї, вона схвалила лиш 27% запитів про видалення посилань, причому всього пошуковик отримав 3,6 тисячі звернень від 1248 людей. 

«Яндекс» неодноразово критикувала закон «про право на забуття» ще на стадії ухвалення, Компанія відзначала його недопрацьованість і різке підвищення навантаження на пошукові сервіси для виконання законодавства. 

Закон «про право на забуття» набрав чинності з 1 січня 2016 року. ВІдповідно до нього, громадяни можуть вимагати від пошуковиків прибирати з видачі посилання на недостовірну інформацію, а також інформацію, яка визнана «такою, що втратила значення для заявника в силу наступних подій», у тому числі інформацію про злочини в разі погашеної судимості. 

У випадку відмови пошуковика видалити інформацію заявник може звернутися з позовом до суду за місцем проживання. Штрафи за порушення закону можуть досягати 1 мільйона рублів. 

Як писав MediaSapiens, 24 березня французька національна Комісія з питань інформаційних технологій і прав людини (Commission nationale de l'informatique et des libertes, CNIL) оштрафувала компанію Google Inc. на 100 тис. євро за порушення припису, що вимагав застосовувати так зване «право на забуття» до всіх доменів компанії по всьому світу. Водночас в Google вже заявили, що оскаржуватимуть рішення регулятора. Компанія запропонувала компроміс, погодившись не демонструвати інформацію для користувачів з тієї країни ЄС, яка подала запит на видалення даних. Тобто якщо француз хоче, аби видалили дані про нього, їх не зможуть бачити користувачі у Франції, проте вони показуватимуться в пошуковій системі в інших країнах.

Нагадуємо, що відповідно до ухвали Суду ЄС, прийнятій у травні 2014 року по справі Google Іспанія проти AEPD та Маріо Костеха Гонсалеса, користувачі мають право направляти пошуковим системам, включно з Google, запити на видалення деяких результатів пошуку за їхнім іменем.