Про це повідомляє прес-служба Національної спілки журналістів України (НСЖУ).

Конференція за участю 150 редакторів ЗМІ з усієї України відбулася 10 грудня у рамках проекту «Підтримка реформування комунальних друкованих засобів масової інформації місцевої сфери розповсюдження», який впроваджується НСЖУ за фінансової підтримки Європейського Союзу та Ради Європи в рамках спільної програми «Зміцнення інформаційного суспільства в Україні».

Як зауважив голова Держкомтелерадіо Олег Наливайко, зараз є дві категорії редакцій, які бажають долучитися до пілотного проекту роздержавлення – ті, які готові і можуть працювати вільно, або ті, хто вже не може далі терпіти втручання влади у редакційну політику. За його словами, судячи за кількістю дзвінків від редакторів, які запитують, як можна потрапити до пілотного проекту, охочих буде значно більше, ніж очікувалося. Голова Держкомтелерадіо нагадав, що пілотний проект триватиме протягом року, тож не обмежується першими числами січня.

Він також зазначив, що є ЗМІ, колективи яких не готові до реформування. «Звісно, є категорія редакцій, які не готові до роздержавлення. Тут нічого страшного немає, це не якісь наші опоненти. За три роки від початку реформування можна вносити зміни до законопроекту, робити роботу над помилками. Думаю, ми спокійно можемо цей шлях пройти», – сказав голова Держкомтелерадіо.

Олег Наливайко сказав також про можливі порушення закону і прав журналістів у ході роздержавлення з боку влади: «Ми почали помічати факти, що деякі керівники хочуть спробувати звільнити тих чи інших редакторів з посад і таким чином провести сіру приватизацію». За його словами,  Держкомтелерадіо спільно з НСЖУ, медіаорганізаціями стежитиме за такими проявами і звертатиметься у відповідні органи.

У своєму виступі він також намагався розвіяти ключові міфи навколо роздержавлення:  «Так, львів`яни критикують, бо їх добре фінансує обласна влада. Моя відповідь – дайте шанс іншим. Друга позиція – влада відвернеться. Думаю, навпаки, це буде шанс говорити з владою як рівноправні партнери. Третій міф: без  державного управління газети розваляться. Хочу навести приклад відновлення теле- і радіомовлення у Донецьку і Луганську. Минулого року зверталися до Мінфіну, щоб виділити кошти на техніку, в бюджет їх так і не включили. Знайшли кошти всередині свого бюджету, але ще довго чекали на перерозподіл. Якби сподівалися на державу, то нічого б не зробили. І ще один міф - влада вже не така, яка була раніше. Насправді, і зараз керівники адміністрацій і рад часто намагаються «прибрати» керівників ЗМІ, які їм просто не подобаються».

Голова Держкомтелерадіо наголосив: потрібно буде багато працювати щодо організації навчання, створювати нові об’єднавчі проекти з питань реклами, управління сайтами. За його словами, треба працювати над змінами до Закону, які б передбачали підтримку малої преси.

Керівник спільної програми Європейського Союзу та Ради Європи «Зміцнення інформаційного суспільства в Україні» Роман Шлапак нагадав, у рамках програми було проведено чотири кущові семінари для редакторів комунальних ЗМІ: «Ми, можливо, почали працювати трохи на випередження, але і такий тиск теж сприяв процесу ухвалення закону. Зараз є питання щодо того, як все організувати у майбутньому, які механізми створити, щоб реформа впроваджувалася на практиці, щоб були враховані інтереси колективів».

За словами пана Шлапака, в рамках проекту також була проведена експертиза законопроекту, яка засвідчила, що питання вдосконалення законодавства – на порядку денному.

«Ще одне питання – це загальна належна координація. Але оскільки Держкомтелерадіо взяв це у свої руки, є переконання, що процес піде належним чином», – сказав Роман Шлапак.

Перший секретар НСЖУ Сергій Томіленко наголосив: спільною перемогою медіаспільноти можна вважати те, що прийнято той законопроект, який передбачає першочергове право колективів на управління газетою. «Закон є за що критикувати, але ми маємо те, що відстоювала Спілка. Адже могла бути прийнята редакція закону, яка передбачала банкрутство газет і вільний продаж. Це наша спільна перемога. Як і те, що в процесі роздержавлення органи влади будуть позбавлені впливу на редакційну політику через призначення «своїх» редакторів, створення інших проблем для редакцій, позбавлені права цензури, тиску, вичитки газет. Бо за останні часи така практика є в Україні», - заявив він.

Сергій Томіленко нагадав конфлікт між екс-головою Олександрівської РДА (Кіровоградська область) і редактором районної газети «Вперед», коли очільник району вимагав приносити йому сторінки на вичитку. Цього чиновника звільнили, але за свої дії щодо ЗМІ він так і не поніс покарання.

«Ми проти того, щоб за борщем газету вичитували депутати, інші люди, проти втручання в процес. І ми за те, щоб колективи отримали право на майбутнє. Звісно, майбутнє це тривожне, воно залежить від готовності самої редакції, від злагодженості колективів. Розуміємо, що реформа запізніла. Бо за тих обставин, в які вона буде здійснюватися, редакції ідуть у процес роздержавлення ослаблені. В країні війна, криза, тож розраховувати на значні кошти від передплати чи реклами не доводиться. Вина політиків у тому, що вони затягнули процес роздержавлення», – наголосив Сергій Томіленко.

Очільник НСЖУ запевнив: Спілка надаватиме допомогу і захист редакціям, щоб політики і чиновники не намагалися «вихопити» шматочок газети в процесі роздержавлення.

«Будемо надавати юридичний захист, максимально виносити на загал всі проблемні питання, щоб спільними зусиллями боротися і захищати колективи. Щоб ця реформа дала поштовх для розвитку місцевої преси, а не була формальною», – сказав Сергій Томіленко.

Нагадаємо, 24 листопада Верховна Рада ухвалила закон «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації». 7 грудня документ булонаправлено на підпис Президенту України. Після підписання закон набуде чинності з 1 січня 2016 року, і протягом наступних трьох років в Україні триватиме роздержавлення преси: вихід органів влади і місцевого самоврядування зі складу засновників (співзасновників) друкованих ЗМІ або перетворення друкованих ЗМІ, заснованих центральними органами виконавчої влади, на офіційні друковані видання. Реформа, котра є одним із зобов’язань України перед Радою Європи, зачепить близько 550 видань.