Які зміни відбуваються в інформаційному просторі України впродовж останніх років та які ключові медіареформи запроваджено — про це говорили на конференції «Інформаційне суспільство в Україні: досягнення та пріоритети реформ», яка підбивала підсумки спільної програми Європейського Союзу та Ради Європи «Зміцнення інформаційного суспільства в Україні». В ній узяли участь європейські експерти, а також очільники українських державних структур та організацій зі сфери ЗМІ. Учасники оцінювали проведені реформи та називали наступні необхідні кроки. Крім того, під час конференції виступили представники 13 громадських організацій, яким були надані гранти у рамках цієї програми, — вони презентували результати своєї роботи.

«Спільна програма ЄС та РЄ підтримувала реформи в чотирьох сферах: свобода ЗМІ, доступ до публічної інформації, управління інтернетом та захист персональних даних», — зазначив спеціальний представник Генерального секретаря Ради Європи в Україні Крістос Джакомопулос. Він та інші представники ЄС та РЄ основними досягненнями назвали ухвалення законів про роздержавлення преси і прозорість медіавласності, а також процес перетворення суспільного мовника. Пан Джакомопулос наголосив, що ефективне впровадження медіареформ неможливе без змін в інших сферах — зокрема, у судовій системі та Генпрокуратурі, що особливо важливо для імплементації законодавства про доступ до публічної інформації.

Крістос Джакомопулос

Власне, імплементація законів, а не лише їх ухвалення, — головне завдання для медіасфери — це неодноразово підкреслювали українські та іноземні учасники.  «Наступний рік буде показовим і для реформування обласних телекомпаній, і для пілотного проекту щодо друкованих видань (перший етап реформи тривалістю один рік, протягом якого роздержавленню підлягатимуть лише ті ЗМІ, які добровільно згодяться на це)», — сказав Олег Наливайко, голова Держкомтелерадіо.

Олег Наливайко

На думку Юргіса Вілчінскаса, керівника відділу преси та інформації Представництва ЄС в Україні, найважче буде провести реформу комунальних ЗМІ: «Ми би хотіли, щоб місцеві ЗМІ після роздержавлення та приватизації отримали простір для розвитку: щоб самі журналістські колективи ставали власниками ЗМІ і, головне, щоб цей процес не був зупинний бюрократією. Важливо також щоб не було джинси і ЗМІ не перетворились на власність місцевих князьків».

Юргіс Вілчінскас

«Це буде складний період для місцевих ЗМІ, бо конкуренція вб’є тих, хто не захоче змінювати свою роботу та перенавчатися, це стосується і перетворення обласних телекомпаній на філії суспільного», — сказав Зураб Аласанія, генеральний директор НТКУ. «Якщо ви бачили держбюджет на наступний рік, то він дуже жорсткий, для кожної галузі, — додав він. — Щодо суспільного там не ідеться про модернізацію взагалі, ми отримуємо вдвічі менше від того, на що виживали торік, принаймні в нинішньому варіанті бюджету. Але вішатися через це я не збираюсь. Із грошима всі легко можуть все зробити, а я спробую зробити без них».

Зураб Аласанія

Ів Саломон, експертка Ради Європи, підкреслила, що зараз пріоритетом є прийняття закону про аудіовізуальні послуги, що є ключовим медійним документом відповідно до Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС, зазначила експертка Ради Європи Ів Саломон: «Законопроект мають публічно обговорити державні органи, зокрема парламентські комітети та Нацрада, разом із громадянським суспільством, та дослідити всі пропозиції. Однак зрештою прийняття закону буде політичне рішення».

Серед інших важливих кроків, на думку пані Саломон, ухвалення статуту суспільного мовлення Кабінетом Міністрів, підготовка законодавчої бази для переходу до цифрового мовлення та організація процесу саморегулювання медіа.

Ів Саломон

Юрій Артеменко, голова Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, нагадав про ще одну зміну, яка відбулася цього року: підготовку методології медіамоніторингу ЗМІ, розробленої експертами Ради Європи. За його словами, ця методологія дозволяє аналізувати плюралізм повідомлень ЗМІ, а також висвітлення вибраних тем. «Важливо, що ця методологія вже випробувана в інших країнах, і з наступного року ми плануємо впроваджувати її», — сказав він.

Реальні досягнення у ЗМІ будуть тоді, коли більшість громадян України відчує, що сфера справді реформована, вважає Вікторія Сюмар, голова Комітету ВРУ з питань свободи слова та інформаційної політики. «Досягненням буде, коли люди розумітимуть, де є об’єктивна інформація, а де пропаганда, — сказала пані Сюмар. — Оце розуміння людей, яке ми називаємо медіаграмотністю, — те, над чим треба працювати, щоби формувати запит на якісну інформацію. Це одна з базових реформ, хоча до неї не так багато уваги, як до інших. Якщо не буде якісного інформаційного середовища, то все будемо сприймати через криве дзеркало. Стандарти, саморегуляція, медіаграмотність — це те, що потребує підтримки».

Вікторія Сюмар

Дірк ван Екхаут, Надзвичайний і Повноважний посол Бельгії в Україні при Раді Європи, погодився, що імплементація законів важлива, однак підкреслив, що самі по собі закони теж важать дуже багато: «Не треба недооцінювати важливості правильного прописання всіх формулювань. Ідеї, перетворені на слова, які описують наше майбутнє, — це закони. Хороші закони — це лише половина роботи, але це і вже половина роботи. Рада Європи та ЄС — є стратегічними партнерами України і ми тут надовго».

 Дірк ван Екхаут

Про доступ до публічної інформації

Окрема дискусія стосувалася доступу до публічної інформації та захисту персональних даних. «Обидва ці права є однаково рівними, але вони не є абсолютними, часом на практиці обмежуються. Тож важливо знати, як найкращим чином збалансувати ці два права — як на практиці, так і в законодавстві», — зазначив Дмитро Котляр, юрист та експерт Ради Європи. Він нагадав, що наразі на розгляді в парламенті перебуває законопроект № 2913 «Про внесення змін до деяких законів України у сфері доступу до публічної інформації щодо вдосконалення їх окремих положень». Основні зміни, які пропонує законопроект, — цевеликий блок технічних правок у формулювання окремих статей, які дозволять запобігти зловживанням у трактуваннях тих чи інших понять. Другий блок стосується визначення контрольного органу за дотриманням законодавства про доступ до публічної інформації.

Адже проблема дотримання законодавства залишається вагомою: за всі роки існування закону про доступ рівень виконання не покращується, оскільки в державних службовців немає розуміння, чому вони мають розкривати інформацію про себе, зазначив пан Котляр: «Депутати постійно бояться, що ми обмежуємо їхнє право на приватність». Із законом про захист персональних даних ситуація аналогічна — серед державних та приватних структур, як і серед більшості груп населення, немає загалом розуміння, що це таке.

Якщо до грудня 2014 року контроль за дотриманням законодавства в цих сферах здійснювала прокуратура, то тепер таким органом є Уповноважений України з прав людини. «Робота прокуратури в цьому напрямі не була ефективною, однак її перевага була в розгалуженості структури, — пояснила Валерія Лутковська, Уповановажена ВРУ з прав людини. — Контроль передали нам, але в нас людей незрівнянно менше. Щоб вийти із цієї ситуації, ми вирішили працювати за системою “Обмудсман плюс”. Тобто ми залучаємо до контролю за дотриманням законодавства представників громадських моніторів у регіонах. Інакше ми не можемо бути ефективними в районних центрах, наприклад, а публічна інформація там є така сама. Хочемо зробити так, щоб основним контролюючим органом було суспільство, яке зацікавлене в отриманні інформації».

Валерія Лутковська

У сфері персональних даних дієвою є «Школа персональних даних», що функціонує в Українському католицькому університеті та створена за підтримки проекту Ради Європи, — за словами пані Лутковської, вона допомагає оперативно реагувати на порушення законодавства. «Наприклад, ми дізналися, що військомати в анкетах для призовників (учнів старших класів школи) вимагають такі дані, як майновий ценз батьків чи їхня національність, — розповідає вона. — Після цього ми звернулися до Міноборони, зібрали представників військоматів, генштабу Міноборони, щоб їм розповісти про персональні дані та як законно здійснювати їх обробку». Інший випадок — коли в деяких ЗМІ були опубліковані списки призовників, які відмовляються від мобілізації, що одночасно було порушенням і закону про захист персональних даних, і закону про доступ до публічної інформації.

Окрім того, проводилися тренінги для держслужбовців, юристів, працівників правоохоронних органів та сфери охорони здоров’я, суддів. Остання категорія є надважливою, зауважила пані Лутковська: «Якщо судова система не готова, то неможливо говорити про ефективну імплементацію. Ми провели серію навчань для суддів — треба розуміти, що тільки нашого законодавства не вистачає, треба знати практику Європейського суду з прав людини, також розуміти статтю 10 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, знати положення статті 8 Європейської конвенції з прав людини, яка стосується права на приватність».

Сфера інтернету

У 2014 та 2015 рр. програма Ради Європи та Євросоюзу підтримала також проведення Українського форуму з управління інтернетом та участі у відповідних міжнародних форумах (зокрема, Глобальному форумі з управління інтернетом 2014 р. в Стамбулі та Європейському діалозі з управління Інтернетом 2015 р. у Софії).

Володимир Куковський, секретар Українського форуму з управління інтернетом (IGF-UA), розповів, що за цей час були проведені заходи для підвищення обізнаності провайдерів інтернет-послуг щодо дотримання прав людини. Так, через Інтернет-асоціацію України було поширено спеціальний посібник РЄ для провайдерів. «Також ми поширювали посібник РЄ  про права інтернет-користувачів, організовували заходи з нагоди Дня безпечнішого інтернету, підтримали соціологічне дослідження “Нові небезпеки інтернету під час воєнних дій очима дітей” та створили проект Skarga», — сказав пан Куковський. У березні 2015 року було проведено конкурс на найкращий веб-сайт навчального закладу / школи, організований у співпраці з Інтернет-асоціацією України і Міносвіти, в якому взяли участь близько 800 сайтів.

Володимир Куковський

«Працюємо на законодавчому рівні, ми прагнемо закріпити на конституційному рівні право громадян на вільний доступ до інтерннту — наразі серед європейських країн лише Фінляндія має таку норму», — пояснив пан Куковський.

Тетяна Пустовойтова, голова відділу міжнародного співробітництва Національної школи суддів України, зазначила, що розроблено навчальні курси «Інтернет і права людини для суддів». «Коли вчиняються злочини через інтернет, то громадяни йдуть захищати свої права у суд. Тому дуже важливо, щоб суддя, який розглядатиме справу, був кваліфікований у цій сфері, знав тонкощі законодавства, пов’язаного із інтернетом», — сказала пані Пустовойтова. Розроблений курс буде впроваджено в навчальну програму Національної школи суддів.

 Фото Діани Поладової

Довідка

Метою Спільної програми Європейського Союзу та Ради Європи (РЄ) «Зміцнення інформаційного суспільства в Україні» є зміцнення захисту прав людини та основних свобод шляхом забезпечення: більшої свободи, різноманітності та плюралізму в ЗМІ; відкритого, всебічного, сталого та орієнтованого на громадян підходу до інтернету на засадах прав людини; ефективної системи захисту громадян з огляду на право на приватне життя і право на контроль над власними персональними даними.

Бюджет програми — 2,76 млн євро, програма впроваджується в 2014–2015 роках.