Радник міністра інформаційної політики з питань Криму Сергій Костинський вважає, що ситуація з інформаційною безпекою в Україні в порівнянні з минулим роком покращилась. Про це він сказав під час дискусії на ІІІ Львівському медіафорумі.

«Раніше у державі не було інформаційної політики взагалі. Зараз вона починає зароджуватись та функціонувати. Все починається з інформаційної структури: налаштовується радіо- і телемовлення на окупованих територіях. Ми ставимо вишки, спеціальні передавачі», - сказав пан Костинський.

Він наголосив, що міністерство займається не пропагандою, а інформаційною безпекою і розвитком інформаційного простору України. «Зараз ми завершуємо перший етап – забезпечення окупованих територій інформаційною інфраструктурою, - сказав Костинський. – Другий етап, над яким ми будемо працювати – це контент, закони про інформаційну політику, розвиток інформаційного простору тощо».

За його словами, ставка робиться не на державні, а на незалежні медіа, адже саме вони можуть викликати довіру в мешканців окупованих територій. При цьому жодних указівок, як висвітлювати ситуацію на Донбасі та в Криму, міністерство журналістам не даватиме.

Із тим, що протидіяти російській пропаганді мають незалежні комерційні медіа, не погоджується редактор сайту «Четверта влада» Денис Казанський. Навпаки, він називає Міністерствоінформаційної політики головним органом контрпропаганди й наполягає, що ворога «треба бити його ж зброєю».

«Україна має провадити таку інформаційну політику, яка буде зрозумілою мешканцям Донбасу, - каже Казанський. – Усе, що виходить із офіційних українських медій, там сприймається як пропаганда. Відповідно, підхід має бути неформальним. Пропаганду не треба вести прямимтекстом, а просто запускати елементарні інформаційні кампанії, які доводитимуть абсурдність пропаганди. Під час війни незалежні медіа не дають ради цим завданням – треба провадити ще й роз’яснювальну роботу».

Прикладом неформального підходу Казанський називає блоґера Анатолія Шарія: «ніде не написано, що він працює на міністерство російської пропаганди – це просто український журналіст, який живе в Європі й робить те, що вигідно росіянам. Ми теж могли б запустити свого “шарія”, не обов’язково українською мовою».

Директор компанії персонального та стратегічного консалтингу Berta Communications Тарас Березовець підтримав Дениса Казанського. «Для окупованих територій треба знайти таких спікерів, яких люди на Донбасі почують, - каже він. – У Києві є невелика громада журналістів-емігрантів із Росії, на превеликий жаль, не запитаних ні державними, ні приватними ЗМІ». Серед росіян, яким могло би знайтися місце в українських ЗМІ, Березовець назвав Марію Строєву та Аркадія Бабченка. На його думку, довіра до цих людей у мешканців окупованих територій була би значно більшою, ніж до українських ЗМІ.