Витяги із його рекомендацій опублікувала  щоденна ліберійська газета Frontpage Africa.

«Усі ведучі повинні підтримувати Веа, щоб він переміг на виборах, що відбудуться 16 грудня», - йдеться у тексті.

І для уникнення непорозумінь зазначається: «У цьому зацікавлений генеральний директор».

Тим самим журналістам наказують надавати ефірний час в інтересах тільки певній особі.

«Репортери без кордонів» (RSF) вважають цю ситуацію «провісником найгіршого» для країни, що перебуває у глибокій кризі у сфері охорони здоров’я і відома великими корупційними скандалами.

Завідувачка африканського бюро медіаорганізації Клеа Кан Скрібер (Cléa Kahn-Sriber) висловила обурення перешкодами, що виникають у зв’язку з цим для свободи преси.

«Власник мережі забороняє своїм журналістам висвітлювати виборчу кампанію різнобічно й збалансовано, - заявила вона. – Це особливо непокоїть, бо ліберійська влада вже завдала шкоди свободі медіа в умовах розповсюдження вірусу Ебола».

Муса Біліті – не тільки медіамагнат злиденної африканської країни, а й президент Ліберійської футбольної асоціації (TheLiberiaFootballAssociation). Тож його підтримка на парламентських виборах володаря «золотого м’яча» здається цілком зрозумілою.

48-річний Джордж Веа (повне ім’я: Джордж Манне Оппонг Усман Веа - GeorgeMannehOppongOusmanWeah) – колишній нападник збірної Ліберії, один з найвідоміших африканських футболістів. 1955 року він був визнаний за версією FIFA Футболістом року, єдиним в історії цього титулу африканцем. Тричі ставав Африканським футболістом року. Він також є одним із двох володарів «Золотого м’яча», які ніколи не грали на чемпіонатах світу, і єдиним володарем цього трофею, команда якого не брала у них участі. Попри усі зусилля, Джорджу Веа так і вдалося піднести національну команду Ліберії до світового рівня.

Завершивши у 37-річному віці спортивну кар’єру, під. час якої він грав у спортивних клубах Італії, Франції та Великої Британії, славетний футболіст зайнявся гуманітарною та політичною діяльністю. Був посланцем доброї волі ЮЕІСЕФ, 2005 року балотувався у президенти Ліберії. Однак, набравши найбільшу кількість голосів у першому турі, зрештою програв вибори Елен Джонсон Серліф, яка стала першою в історії жінкою-президентом африканської держави.  

Прикметно, що під час тодішніх перегонів Муса Біліті з таким самим завзяттям, як нині Джорджа Веа, підтримував його суперницю і вважався її політичним союзником.