Фонд «Демократичні ініціативи» провів черговий круглий стіл на тему протидії кремлівській пропаганді. Було представлено  результати  опитування журналістів на тему «Україна під прицілом російської влади та ЗМІ. Проблеми інформаційної безпеки» (усього було опитано 70 журналістів: із Києва та інших регіонів країни). Переважна більшість опитаних вважає, що дії Росії в інформаційному впливі на громадян України ефективні, у той час як дії України у протидії цьому впливу – неефективні. При цьому найсильнішим видом російської пропаганди опитані вважають телеканали («Россия-24», «НТВ», Первый канал», «РТР») та на другому місці ̶ інтернет-мережі (Вконтакте, Фейсбук, ЖЖ).  Результати опитування на сайті.

Журналістам запропонували оцінити дії та заходи, що могли б протистояти російським маніпуляціям. Із запропонованого переліку найбільше голосів набрали такі: регулярні брифінги державних посадовців з найбільш «гарячих» питань (36 з опитаних журналістів вважають такі загоди дуже ефективними) та створення аналітичних матеріалів для використання у ЗМІ, де б   розглядалися ті  питання, на яких спекулюють російські ЗМІ (дуже ефективним вважають такі дії 33 журналісти).

Ірина Бекешкіна, директор Фонду, зауважила, що можна ще й створити гумористичне шоу і показувати найбільш абсурдні зразки пропаганди: «Російська пропаганда часом дуже незграбна, тому таке шоу могло б бути корисним, адже деякі речі найкраще вбиваються сміхом». Пані Бекешкіна  зазначила:  якщо держава не розробить чітку інформаційну стратегію, то загроза сепаратистських настроїв може виникнути в інших регіонах, окрім Криму.

Важливим пунктом стратегії має бути взаємодія із закордонними журналістами та євроструктурами, достовірне інформування міжнародної спільноти про події в Україні. Ростислав Хотин, кореспондент УНІАН в Брюсселі, розповів, що Україна зараз має дуже позитивний імідж на Заході, якого не було за всі роки незалежності. Він покращився після революційних подій та воєнного вторгнення Росії. Однак зараз важливо зберегти цю хвилю інтересу, підкреслив Ростислав Хотин.  Для цього потрібно сприяти поїздкам закордонних журналістів до України, активну інформаційну роботу мають вести українські посольства, а українські політики повинні більше спілкуватися із західною пресою. Як розповіла пані Бекешкіна, група українських громадських організацій організувала офіційну невелику «штаб-квартиру» у Брюсселі, яка зараз проходить реєстрацію.  Якщо говорити про представлення на європейському медіаринку, то тут Росія однозначно виграє, оскільки ще з радянських часів має потужний кореспондентський  корпус, проводить піар-компанії. При чому однією зі складових цих кампаній є поширення недостовірної інформації про події в Україні, пояснив експерт фонду «Демократичні ініціативи» Юрій Горбань. Тому українським організаціям важливо створювати англомовний бюлетень про вітчизняні події, щоб давати правдиву  інформацію.  Однак Наталія Беліцер, експерту Інституту демократії імені Пилипа Орлика, зауважила, що таких бюлетенів вже достатньо:  «Є гарний бюлетень МЗС "Ukraine under attack", бюлетені "Громадського сектору майдану", але питання в іншому  ̶ чи достатньо ми користуємось можливістю поширювати ці бюлетені?». Вона зазначила, що громадським організаціям потрібно об’єднати зусилля у формуванні бази контактів  ̶  тобто тих закордонних інституцій та медіа, куди варто розсилати інформацію.

Тим не менш, в умовах інформаційної війни більш важливою є навіть не комунікація із Заходом – а налагодження комунікації між українськими регіонами, в першу чергу зі Сходом і Півднем. Як сказала Ірина Бекешкіна, інформаційна кампанія була успішно проведена у західних регіонах України, але програна на Сході. Учасники круглого столу погодились,  що йдеться навіть не тільки про медіаполе, а комунікацію між регіонами на людському рівні. «Ми постійно боялись Сходу, відмежовувались від нього, а зараз раптом схопились, що ми його втрачаємо»,  ̶  зазначила медіаексперт Світлана Єременко. Вона  згадала, як раніше організовувались поїздки дітей із західних регіонів у східні і навпаки, що сприяло єдності.  З цим погодилась і Діана Дуцик, головний редактор сайту MediaSapiens (ГО «Телекритика»):  «Держава не працює зі Сходом, немає стратегічного бачення, як здійснювати комунікацію зі східними та західними регіонами. Я думаю, це має бути комплекс заходів, який буде стосуватися і політики, і культури, і освіти».

«Більшість людей на Херсонщині не розуміє, що відбувається у нашій державі. Інформація дуже викривлена, по телебаченню бачимо багато російського продукту, найпопулярнішими каналами є "Інтер" та "Україна", - сказав журналіст Кирило Стрємоусов під час прямого включення з Херсону. – В обговоренні нинішніх подій багато агресії, емоцій, тверджень як-то "всі погані", велику роль відіграють чутки, особливо в невеликих містах чи селах».  

У такому становищі не можна звинувачувати лише Росію, переконана Світлана Єременко: «Давайте будемо відвертими:  22 роки незалежності наші ЗМІ дезінформували громадян, роздмухували міфи і стереотипи, останніми роками оспівували  фіктивне "покращення". У тому що відбувається зараз на Сході є провина журналістів, і зараз вони мають переосмислити свою поведінку, розвінчувати міфи на Сході».

Діана Дуцик наголосила на тому, що в нинішніх умовах велику роль відіграє професіоналізм журналістів, однак якраз у регіонах він не дуже високий:  «Я не хочу ображати колег із регіонів, оскільки поважаю їх і знаю, в яких екстремальних умовах вони працюють, з дуже низькими заробітними платами. Але треба визнати, що там подекуди маємо низький фаховий рівень журналістів – можливо, вони самі часто не розуміють, що відбувається в країні, відповідно цього не розуміє і населення».  Пані Дуцик  зазначила,  що більшість тренінгів та різних програм громадських організацій найчастіше проводяться лише у найбільших 4-5 містах України, а про інші міста забувають, тому організаціям варто переглянути географію проведення таких заходів. Ірина Бекешкіна додала, що експертам також слід активніше їздити в різні області, спілкуватися з журналістами, оскільки там є  «голод» на нові обличчя та ідеї, на відміну від Києва.

Взагалі саме недостатня співпраця з експертами є основним недоліком вітчизняних інформаційних кампаній, вважає Наталія Беліцер.  Вона навела приклад успішного долучення експертів до протидії пропаганді: «Нещодавно з боку російських структур традиційно розігрувалась карта  українського антисемітизму. Однак в останніх виступах російського МЗС щодо етнічної ситуації  в Україні, мова вже йшла про утиски прав угорців, румунів, але не про антисемітизм. Тут велику роль зіграли групи експертів, які моніторять проблеми антисемітизму на пострадянському просторі». Так, експерти   оперативно виступали із заявами та фактами,  що спростували обвинувачення Росії, активно це все перекладали та розсилали у західні інституції.

Ще важливо створити потужні моніторингові групи, які б аналізували не лише контент ЗМІ, але й соціальні мережі, наголосила Марія Лашкіна, психолог, докторант Національної академії державного управління при президентові України. Вона зауважила, що сьогодні у світі «нетократії»  потрібно значну увагу приділяти саме інтернет-простору – цифровий світ багато в чому змінив правила гри, про це мають пам'ятати і політики. «Особливість цифрового світу в тому, що він тяжіє до правди. Змінюються вимоги до подачі інформації, змінюються цінності і головною цінністю стає чесність. Цим світом уже складно маніпулювати. Тому політикам зараз потрібно ретельно дбати про свою репутацію»  ̶  наголосила вона.

Під час круглого столу була представлена робоча версія рекомендацій щодо посилення інформаційної безпеки, яку склали учасники круглих столів. Зокрема, це рекомендації Верховній Раді, Кабінету міністрів, РНБО, представникам ЗМІ та громадським організаціям. Як відзначив Юрій Горбань, ці рекомендації ще будуть допрацьовуватися, і Фонд планує поїздки в інші області України для спілкування з місцевими журналістами.