20 лютого було підписано меморандум про співпрацю у впровадженні Кодексу щодо захисту дітей від жорстокого поводження в інтернеті. Першими меморандум підписали компанії «МТС-Україна», «Київстар» та «Укртелеком», які заявили про свою готовність захищати дітей від інформації, що може зашкодити їхньому психічному здоров’ю.

Положення Кодексу щодо захисту дітей від жорстокого поводження в інтернеті та інтернет-ресурсах розроблялися впродовж декількох місяців. Ініціатором створення є правозахисний центр «Ла-Страда-Україна», у підготовці кодексу також брали участь Інтернет-асоціація України, уповноважений Президента України з прав дитини Юрій Павленко, громадські організації, в тому числі Міжнародна організація ЕКПАТ, що бореться з комерційною і сексуальною експлуатацією дітей.

Дитяча порнографія в цифрах

Необхідність розробки такого кодексу в першу чергу зумовлена критичною ситуацію з дитячою порнографією в Україні. На прес-конференції, яка передувала підписанню Кодексу, Катерина Левченко (президент Центру «Ла-Страда-Україна») та Юрій Павленко назвали невтішні дані щодо дитячої порнографії в Україні.

За даними фонду Internet Watch Foundation, Україна посідає 7-ме місце у світі за розповсюдженням дитячої порнографії у всесвітній мережі.

За даними Інтерполу, український ринок порнографічної продукції оцінюється у 100 мільйонів доларів на рік.

У соціальних мережах циркулює близько 12 мільйонів одиниць контенту, що містять дитячу порнографію.

На електронну гарячу лінію з протидії дитячій порнографії в інтернеті www.internetbezpeka.org.ua (яку підтримує «Ла-Страда-Україна») протягом 2009–2011 років надійшло 192 повідомлення про дитячу порнографію.

За 2011 рік на Національну гарячу лінію з запобігання насильству в сім’ї та захисту прав дитини надійшло 144 дзвінки, що стосуються безпеки дітей в інтернеті.

За даними опитування, проведеного Молодіжною радою при Одеські міській раді (єдине поки що опитування, яке проводилося в регіонах на цю тему. – Авт.), 16% старшокласників відвідують порнографічні сайти вдома, 13% – у школі.

Мобільні оператори попереду

У Кодексі прописано принципи роботи ІТ-компаній за різними напрямами: у взаємодії з інтернет-користувачами; в процесі розробки послуг та програмного забезпечення; в роботі з особистою інформацією та іншими матеріалами, розміщеними користувачами в інтернеті.

Головною ідеєю документа є дотримання інтересів дитини. Мета – боротьба з поширенням дитячої порнографії, а також матеріалів, що пропагують жорстоке поводження з дітьми, та популяризація інструментів боротьби з цим негативним контентом, правил інтернет-безпеки, батьківського контролю під час користування інтернетом дітьми.

Кодекс підписали три провайдери – «МТС-Україна», «Київстар», «Укртелеком».

Проте, як зазначив Юрій Павленко і представники МТС та «Київстар» – ці компанії й до підписання кодексу виконували основні його положення та керувалися пріоритетом прав дитини у своїй діяльності.

Зокрема, «Київстар» видав перший в Україні посібник для батьків «Діти в інтернеті: як навчити безпеці у віртуальному світі», створений спільно з Інститутом психології ім. Г. С. Костюка НАПН України та рекомендований Міністерством освіти і науки, молоді та спорту.

МТС і «Київстар» також постійно проводять інформаційну роботу серед школярів – навчають основних правил безпечної онлайн-поведінки, виховують культуру мобільного спілкування, адже серед молоді дуже популярний саме мобільний інтернет. Також компанії контролюють контент-провайдерів, установлюють системи фільтрації і блокування доступу до «дорослих» ресурсів у школах.

За словами Жанни Пархоменко, директора з корпоративних зв’язків «Київстар», провайдер  відмовився від продажу «дорослого» контенту (еротика, азартні ігри, реклама тютюну і алкоголю) з власних web і wap-ресурсів.

Як зазначила начальник відділу зв’язків із громадськістю «МТС-Україна» Вікторія Рубан, компанія спільно з Академією МВС розробила спецкурс боротьби з кіберзлочинністю для курсантів. Окрім цього, одним із нових напрямів роботи МТС є розробка цікавого та безпечного контенту – навчальних програм із низки предметів, якими можна буде користуватися на мобільних телефонах.

Фактично, підписаний Меморандум про співпрацю у впровадженні Кодексу – це заклик до інших провайдерів переглянути принципи своєї діяльності. Про це казала Жанна Пархоменко: «Для нас насправді принципово нічого не зміниться, ми й так робимо те, що в наших силах. Головне, щоб інші інтернет-провайдери приєднувалися. Адже “Київстар” та МТС – це ті компанії, які встановлюють правила гри для партнерів, і які будуть ці правила – ми визначили кодексом».

Документ відкритий до підписання і секретаріат кодексу на чолі з Уповноваженим Президента з прав дитини чекатимуть на інших представників бізнесу, охочих доєднатися до ініціативи.

Юрій Павленко зауважив, що підписання документу свідчить про високий рівень корпоративної моралі компаній, і такі кодекси іноді бувають ефективніші, ніж закони. Адже тут ідеться не про заборони з боку правоохоронних органів, а про формування нової відповідальної культури з боку самих компаній.

Ратифікація Конвенції та просвіта у школах

Однак і тема законодавства наразі є проблематичною. Головна проблема полягає у ратифікації Конвенції Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального розбещення .

Алла Шлапак, голова Постійної комісії Київради з питань гуманітарної політики, сказала, що «законопроект щодо цієї Конвенції внесено до Верховної Ради України, але вже занадто довго перебуває на ратифікації, тому що існує повна байдужість у законодавчому органі». Конвенцією передбачено ведення обліку інформації про осіб, засуджених за злочини сексуального характеру проти дітей. Окремі положення (які має бути імплементовано в українське законодавство) стосуються кримінальної відповідальності клієнтів інтернет-провайдерів за користування порнографією з використанням образів дітей. А такі дії, за словами Юрія Павленка, «є прямим шляхом до педофілії та інших злочинів». Тому сьогодні необхідні зміни до адміністративного та кримінального кодексів, і механізм відповідальності має бути чітко зафіксовано в національному законодавстві.

Серед законодавчих змін, які стосуються інтернет-культури дітей, Алла Шлапак також назвала необхідність введення спеціальної посади в школі – заступника директора з інформаційної роботи. «Школу занехаяли сьогодні, а там могло б відбуватися багато корисного. Але у школах відсутні спеціалісти, які б могли навчити навіть самих учителів безпечно і правильно користуватись інтернетом. Тому ставку для такого спеціаліста має бути зафіксовано на рівні Міністерства освіти», – сказала Алла Шлапак.  

Окрім цього, змін потребує програма курсу «Основи безпеки життєдіяльності» (яка вже 20 років не зазнавала змін), і в неї необхідно включити правила онлайн-безпеки, які сьогодні є не менше важливими, ніж правила поведінки на вулиці та переходу дороги.

Фото надане правозахисним центром «Ла-Страда-Україна»