Про це вона розповіла ВВС Україна.

Нагадаємо, цього місяця поліція Аргентини поширила інформацію про нову онлайн-небезпеку для дітей «Момо». Користувач із таким ніком активний насамперед у месенджері WhatsАpp. Поліція розслідує зв'язок «Момо» із самогубством дівчинки в цій країні. Якщо користувач акаунт «Момо» з химерною аватаркою до списку контактів, із ним починається «спілкування»: «Момо» надсилає зображення насильства й різні завдання. Якщо юзери відмовляються слідувати вказівкам, «Момо» починає їм погрожувати. Британське видання The Mirror назвала «Момо» наступним «Синім китом» — онлайн-квестом, який спровокував десятки підліткових самогубств. В Україні батьки також вже почули від дітей про «Момо». 

Світлана Паніна — сімейна психологиня та гештальт-терапевтка — уважає, що якщо батьки бояться «Момо» чи подібних загроз, це свідчить про те, що вони не дуже довіряють своїм дітям і відчувають, що їхні відносини не є хорошими.

Пані Паніна підкреслила, що серйозні проблеми з психікою й зокрема підліткова депресія виникають не через такі ігри, а погані стосунки з батьками, цькування в школі чи в інтернеті. «А вже якщо у дитини проблеми з психікою, то неважливо, що її підстібне [до самогубства]. І інтернет-ігри, по суті, ніколи не справжня причина суїциду у підлітків», — пояснила вона. 

Її колега Анна Біланенко зазначає, що потяг до віртуального світу в дитини виникає, якщо її не влаштовує реальність. А це нерідко буває тоді, коли батьки занадто зайняті й не приділяють їм достатьньо уваги. «З дитиною потрібно розмовляти. Ніколи не обвинувачувати і не засуджувати її», —каже вона.

Пані Біланенко, проте, переконана, що певний контроль батьків за тим, як дитина проводить час у мережі, потрібен. Адже весь час виникають нові технології й маніпуліції, які можуть мати  сильний вплив на нестійку дитячу психіку. «У мене ноутбук підключений до дитячого айфона, дитині 15 років. Звісно, я не читаю її переписку, але я слідкую за тим, з ким вона спілкується», — зазначила вона.

Психологиня Ольга Катрич уважає, що дитина, в якої в сім'ї все гаразд, розкаже про небезпечні завдання сама. «А дитина, в якої не гаразд, буде ховатися і приховувати. Так що навіть якщо батьки будуть все тотально контролювати, вони вже нічого не зроблять», — переконана вона.

Психологині вважають, що батькам не варто боятися того, що розмова з дітьми про небезпеки в мережі може викликати в них інтерес. На їхню думку, говорити про це треба, щоб діти розуміли, якими будуть наслідки їхньої необережності, а також тому, що відверті розмови сприяють взаємній довірі.

Психологині також переконані, що слід  бити не сполох, якщо дитина проводить в мережі понад три години, є мовчазною, має поганий апетит, в неї відсутній інтерес до життя та захоплення поза інтернетом. 

«Якщо ваша дитина раптом змінилася, замкнулася в собі. Не соромтесь сходити до психолога. Будь уважні до дитини. Якщо дитина два тижні лежить і не встає, не хоче до школи. Це не значить, що вона лінтюх. Це дуже сильно нагадує маніфест підліткової депресії. А вони як раз страшні тим, що підштовхнути до суїциду може будь-яка дрібниця», — радить Світлана Паніна.

8 серпня стало відомо про самогубство 12-річного хлопчика у Сумські області. Після цього місцева поліція навіть зробила окрему заяву, що випадок не пов'язаний із «Момо». Втім начальник управління превентивної діяльності головного управління нацполіції в Сумській області Сергій Тарасенко підкреслив, що це не означає, що гра не становить небезпеки для українських підлітків.

«Я закликаю всіх громадян з більшою увагою та турботою ставитись до виховання своїх дітей та онуків, займати їх цікавими та корисними заняттями, а у випадку виявлення проблем консультуватися з фахівцями — педагогами, психологами, медиками та працівниками ювенальної превенції», — зазначив пан Тарасенко.

Нагадаємо, коли мережею поширилися смертельні квести на кшталт «Синього кита», MediaSapiens публікував поради психологині Любові Найдьонової про те, як розповісти дитині про небезпечні квести і не спровокувати цікавість.