Над проектом Stories that Move в 2014 – 2017 роках працювали освітяни з України, Австрії, Нідерландів, Словаччини, Польщі, Німеччини та Угорщини. Весь контент онлайн-ресурсу перекладено на відповідні 6 мов, а також англійську.

В Україні проект реалізується громадською організацією «МАРТ» за сприяння «Дому Анни Франк» та фінансової підтримки фонду «Пам'ять, відповідальність і майбутнє». Він є частиною плану дій Всеукраїнської освітньої програми «Розуміємо права людини».

Міжнародна координаторка проекту від «Дому Анни Франк» Карен Полак (Karen Polak) розповіла, що перші напрацювання для нього були зроблені понад 10 років тому. Тоді організація разом із партнерами підготувала рекомендації для вчителів із протидії антисемітизму та іншим типам дискримінації. Однак за цей час багато чого змінилося: учні та вчителі тепер весь час користуються інтернетом та соціальними медіа. Тож згодом розпочалося створення онлайн-ресурсу.

У 2013 році до Берліна запросили тінейджерів з різних європейських країн, з якими обговорили прояви дискримінації, які вони бачили чи яких зазнали, а також розуміння ними поняття мультикультурності. Усього було записано близько 50 інтерв’ю.

Карен Полак зазначила, що поляризація думок, дискримінація біженців та ромів, а також ЛГБТ-спільноти й інших меншин нині, на жаль, актуальні для більшості країн Європи.

«Ключовим для цього проекту є саме живі голоси молодих людей з різних країн. Головна ціль – на рівні усієї Європи говорити про те, що між молодими людьми в цій країнах є спільного та відмінного. Що нас об’єднує, а що роз’єднує», – розповіла вона.

Stories that Move покликаний стати ефективним інструментом формування культури прав людини як у формальній, так і у неформальній освіті, а також сприяти формуванню громадянських компетентностей молоді.

Тренер Всеукраїнської освітньої програми «Розуміємо права людини» Олександр Войтенко уточнив, що ресурс створено для учнів старших класів та студентів. Для проекту було створено два сайти: один для вчителів, інший для учнів.

Він розповів, що зі створеними навчальними матеріалами можна працювати як онлайн, так і офлайн. Тож ресурс являє собою приклад популярного нині змішаного навчання: частина завдань виконуються на сайті, а опісля відбувається дискусія щодо контраверсійних питань в класі.

«Логіка побудови курсу базується на правозахисному концепті, – каже пан Войтенко. – У першому блоці ми говоримо про ідентичність і аналізуємо, наскільки наші ідентичності є для нас безпечними. Адже в певних ситуаціях вони можуть становити загрозу. Після аналізу ідентичностей, переглядаємо інтерв’ю підлітків, розуміємо, якою болісною може бути дискримінація. Ми говоримо як про юридичні аспекти дискримінації, так і про приклади нетолерантності в особистих відносинах. Апелюємо насамперед до прав людини».

Розділ «Медіаграмотність» містить інформацію та завдання, метою яких є навчити учнів та студентів критично сприймати інформацію.

«У ЗМІ ми бачимо стереотипи, спрощені уявлення, пропаганду. Ці маніпуляції свідомості іноді роз’єднують нас. Завдяки медіаграмотності молодь зможе зрозуміти, що коли ми подолаємо ці бар’єри – зможемо оволодіти інструментарієм для боротьби з дискримінацією. Адже іноді це можна робити маленькими кроками, які здаються незначними. Скажімо, просто відреагувати на мову ворожнечі в медіа чи соцмережах», – зазначає Олександр Войтенко.

Він додав, що в цьому модулі автори курсу вирішили звернути увагу не на маніпуляції в національних ЗМІ, а на універсальні моменти: приклади історичної пропаганди, дискримінації в рекламі. Учням пропонується ознайомитися з цією інформацією переважно в відеоформаті, який, за його словами, більш цікавий молоді.

«Все це дасть можливість дітям зрозуміти механізм маніпуляцій», – стверджує пан Войтенко.

У минулому викладач, Олександр Войтенко переконаний, що сьогодні українські шкільні вчителі значно менш консервативні, ніж 5-7 років тому. «Більшість вже не ховають голову в пісок, роблячи вигляд, що у нас немає ЛГБТ-школярів. Сьогодні суспільство стає більш відкритим, воно говорить на ці теми. Крім того, варто розуміти, що ці матеріали будуть використовуватися в католицький Польщі, в досить релігійній Угорщині, в ліберальній та атеїстичній Голландії…Формат, який ми вибрали, побудований так, що навіть найбільш чутливі моменти не спричинять конфронтацію», – упевнений він.

Крім того, експерти проету підготували для вчителів рекомендації про те, як поінформувати школу та батьків про цей курс, щоб він сприймався без перешкод.

Організатори зазначили, що будуть доповнювати Stories that Move, додаючи до нього національний контент з різних країн. Вони також сподіваються, що онлайн-курс буде перекладено на більше мов. Наразі тривають презентації проекту для вчителів в різних містах України.

Нагадаємо, минулого року ГО «Детектор медіа» презентувала перший сучасний онлайн-посібник з медіаграмотності для підлітків «МедіаДрайвер». Він є інноваційним освітнім проектом, основна мета якого − навчити підлітків орієнтуватися у світі медіа та критично сприймати інформацію, яку вони отримують з різних медіаканалів. Інтерактивний посібник складається з 16 мультимедійних тематичних розділів з елементами гейміфікації. Кожний розділ супроводжується тестом для оцінки засвоєних знань.