Цього року в Україні вперше на національному рівні пройшла програма Technovation Challenge. Ніколи не чули про неї?

Щороку Technovation запрошує дівчат із усього світу «вивчити та застосувати на практиці навички, необхідні для вирішення проблем своїх спільнот із використанням технології». Так свою місію описує сама програма.

MediaSapiens поспілкувався з українською командою Zaporozhye_teen, яка відвідала фінал конкурсу в Сан-Франциско в ролі гостей, та однією з ініціаторок втілення програми в Україні Іриною Озимок. Виявилося, що за основною ціллю програми, якою би складною вона не здалася на перший погляд, є ще багато чого цікавого. Вона мотивує. Тож обережно! Після прочитання цього тексту ви, можливо, й не підете вчитися програмувати, але принаймні виникне бажання закінчити якийсь корисний курс на Prometheus чи Coursera.

Про роботу над додатком AirNear

Додаток AirNear, який розробила команда Zaporozhye_teen, показує забрудненість повітря в рідному місті дівчат Запоріжжі. До участі в Technovation Challenge 15-річні Анна Шило, Євгенія Камінська і Даша Табунщик програмувати не вміли. За три місяці вони просунулися від ідеї AirNear до створення прототипу свого додатку.

У ньому можна переглянути карту Запоріжжя, на якій позначено зони, де концентруються певні типи шкідливих речовин. При цьому в додатку видно точні координати забруднення та які саме шкідливі речовини в цьому місці накопичилися (зокрема, фенол, оксид азоту). Дані для додатка команда отримує із запорізької лабораторії при Міністерстві охорони здоров’я, відповідальної за збір інформації стосовно забрудненості повітря й показників тих речовин, які перевищують норму. Щотижня лабораторія надсилає ці дані дівчатам і вони вносять його в базу свого додатку.

Скриншоти із додатка AirNear.

За задумом, мешканці міста зможуть планувати свою активність поза домом, враховуючи ризики для здоров’я. Крім того, AirNear робить проблему забрудненого повітря більш видимою.

«У Запоріжжі це основна проблема, тому ми вирішили зосередитися на ній, — розповіла учасниця команди Даша Табунщик. — Щодня ми виходимо на вулицю і буквально бачимо смог. Коли сідає сонце, через пил розсіюється світло. Видно, чим ми дихаємо. Ми спершу намагалися продумати тему сміття, тому що забруднення землі теж є негативним явищем, але зрештою зійшлися на думці, що в наших силах зробити ось такий додаток».

Її колега по команді Євгенія Камінська розповідає, що спочатку не була впевнена, чи вистачить сил довести проект до кінця: «Батьки підтримували й допомагали, коли в нас уже не було сил, коли ми вже втомилися від роботи. Навіть мамині колеги на роботі підтримували. А друзям розповіли тільки найближчим. Не дуже розголошували інформацію про участь у конкурсі, тому що ми самі не були впевнені, чи доробимо цю роботу, чи ні, чи поїдемо на завершення національного етапу в Києві, чи ні».

Важливою виявилася й підтримка менторки команди, яка сама працює у сфері ІТ. Вона ж підштовхувала дівчат працювати далі, коли вони лінувалися. «Ми всі творчі люди й у нас бували періоди, коли ми працювали-працювали-працювали, а потім — раз! — і зависли на кілька тижнів. І таке бувало», — сміється Даша Табунщик.

Враження від фіналу, офісів Google та Nvidia

Про участь у Technovation Challenge у дівчат є й свої кумедні історії. На презентацію AirNear у Києві дівчата взяли з собою гітару й заспівали пісню Radioactive гурту Imagine Dragons. «Вона пов’язана з нашою темою. І потім коли нас викликали на нагородження, не зовсім точно назвали нашу команду. Почали перепитувати, про яку команду мова, й ведучі відповіли: команда дівчат-“Radioactive”», — розповіла Даша.

Водночас Євгенії Камінській найбільше запам’ятався офіс Google: «Ми дивилися, як у них усе влаштовано, як там працюють люди, які в цих компаніях офіси, обладнання. Всі екскурсії та воркшопи були англійською мовою й перекладу не було. Дещо ми зрозуміли, а дещо — поки ні. Англійську мову ще треба підтягувати. В Google-офісі було дуже цікаво. Ще в нас був один день на екскурсію по місту. Дуже вразив і міст “Золота Брама”, і пірс 39».

«Надзвичайні враження ще були, коли ми на одній із церемоній виносили прапори. Спершу йшла засновниця Technovation, а за нею — три колони з дівчат і менторів, із прапорами», — додає Даша.

Фінал Technovation Challenge у Сан-Франциско

Про програму Technovation Challenge

До України змагання Technovation Challenge прийшло з Молдови. Спеціалістка з комунікації ПРООН в Україні Сандра Кавал (Sandra Caval) спершу запустила програму в себе на батьківщині, в Молдові, а потім і в Україні. В 2014 році молдовська команда дівчат виграла Technovation Challenge на світовому рівні, й це стало історією успіху як для місцевого представництва конкурсу, так і для підлітків.

Програма в Україні стартувала в 2016 році. А світовий фінал першого для українок змагання відбувся 7–11 серпня 2017 року в США. На національний відбір в Україні подалося 40 команд, зрештою з них залишилося п'ятнадцять. «Все-таки це нелегке завдання, навчитися програмувати. Крім того, потрібно розробити план свого проекту англійською мовою. Дівчата, які були на регіональному рівні, неймовірно добре володіли англійською. Треба розуміти, що це, по-перше, питання мотивації дівчат, тому що це складно, це виклик, по-друге, це робота з менторами», — розповіла керівниця Програми місцевого економічного розвитку Western NIS Enterprise Fund Ірина Озимок. Вона ж відповідає за реалізацію програми Technovation Challenge у фонді.

Здебільшого менторами виступають учителі у школах. Найкраща синергія — це вчитель англійської мови й учитель інформатики. До менторства в Україні долучилися й деякі волонтери Корпусу миру. «Вони часто працюють у маленьких містечках, допомагають з англійською мовою, й вони є авторитетами для учнів. Вони з іншої країни, в них інакший підхід. Діти з ними дружать, і для них цікаво робити з ними спільні проекти», — пояснила пані Ірина.

На її думку, Technovation Challenge — це хороша можливість, але водночас і виклик для вчителів. Їм потрібно залишатися після уроків, знаходити мотивацію і для себе, і для команди. Вчителі повинні самі знати багато про розробки, мобільні додатки, останні тенденції на ринку, суспільні проблеми. «Для великих міст це, напевно, нормально, а для містечок — складніше. Там менший доступ до інновацій. А вони мають бути конкурентними з командами з інших країн», — зазначає вона.

Додаток AirNear, який розробила команда Zaporozhye_teen, важливий тим, що він хоч і не вирішує проблеми забруднення повітря в Запоріжжі, але змушує комунікувати про неї. Дівчата зустрілися із заступником мера Запоріжжя, побували в запорізькій лабораторії при Міністерстві охорони здоров’я, яка відповідає за збір даних про забрудненість повітря. «Можливо, якраз цей додаток згуртує людей, щоб вони могли чинити тиск знизу, тиск громадськості, аби місцеві заводи, як мінімум, дотягували до екологічних норм ЄС, — пояснює Ірина. — Це процес соціальної відповідальності кожного громадянина. І те, що це роблять школярки, — досить круто».

Боротьба з гендерними стереотипами в IT-сфері

Програма Technovation Challenge ставить за мету й виховання жіночого лідерства, боротьбу зі стереотипом про професії, які лише для чоловіків. «Це робота на стику лідерства й кодування. Нам пощастило цього року зробити літній табір у Львові і привезти в якості спікерки Оксану Линів, першу жінку — головну диригентку Опери та філармонійного оркестру в місті Ґрац. Вона розповіла, що в цій професії лише 2 % жінок», — зазначила Ірина Озимок.

Дітей у рамках літнього табору водили на екскурсії у дві ІТ-компанії у Львові та в Управління інформаційних технологій міста Львова. За словами Ірини, в цих компаніях було видно, що більшість працівників — чоловіки. Один із директорів розповів, що в них працює приблизно 25 % жінок, це непоганий показник і вони готові підтримувати розвиток у цьому напрямку.

«Коли було загальне світове нагородження Technovation Challenge, на цю церемонію приїхав головний виконавчий директор корпорації Google Сундар Пічаї. Буквально за кілька днів до того був великий скандал із маніфестом Джеймса Деймора (James Damore). Сундар Пічаї запрошував дівчат у Google і спершу всі над цим засміялися. Але зараз IT-компанії працюють над цим. Великі компанії є глобальними, й вони мають бути в цих глобальних трендах. Тому вони самі стимулюють залучення жінок до ІТ», — розповіла Ірина, пригадуючи інцидент із колишнім інженером Google. Деймора звільнили з компанії за маніфест, у якому він стверджував існування «біологічних та психологічних відмінностей» між жінками й чоловіками, через що жінки менше працюють в ІТ-індустрії. Інженер порадив керівництву закрити «дискримінаційні» програми з навчання жінок і припинити політику «різноманітності» в компанії, оскільки, на його думку, це лише шкодить Google.Цей маніфест викликав обурення в більшості працівників Google, й компанія вирішила розірвати контракт із Джеймсом Деймором через «увічнення гендерних стереотипів».

Ірина Озимок зазначає, що суть не в тому, щоби в ІТ-індустрії було 50 % жінок і 50 % чоловіків, а в тому, аби жінки, які професійні в цій сфері, мали однакові права й можливості з чоловіками. Однакову зарплатню, доступ до цікавих проектів, повагу.

Виконавчий директор Google Сундар Пічаї фотографується з командою дівчат із Казахстану.

«До речі, засновниця Technovation Challenge Ану Теварі (Anu Tewary) наводила цікаву статистику, що роблять чоловіки в ІТ. Дуже часто це проекти, які стосуються ігрової індустрії, відпочинку та дозвілля. Розробки жінок здебільшого мають соціальний вплив, наприклад, пов’язані з охороною здоров’я, освітою тощо. Жінкам усе ж більше притаманне піклування про світ, громаду, місто», — додає вона. У боротьбі за рівні права Ірина бачить один ризик — аби жінки не перетворювалися на чоловіків.

Програми в різних країнах, на місцях, мають свої індивідуальні підходи й моделі фінансування. В усіх країнах програма фінансується завдяки зусиллям регіональних послів, які займаються фандрейзингом. Наприклад, пані посол у Мексиці співпрацює з різними ІТ компаніями, які підтримують участь мексиканських школярок у конкурсі. Представниці з Казахстану створили окрему неурядову організацію й шукають через неї гранти. В Україні програма стартувала відносно недавно й пані Ірина розповіла, що спершу було досить важко шукати на неї гроші. Однак тепер українське представництво може показати перші результати й цього року планує більше залучати і бізнес, і небайдужих людей, які готові підтримати освіту дівчат і освіту в ІТ.

«До фіналу конкурсу доходить лиш певна частина дівчат. Але інші як мінімум підпадуть під її позитивний вплив, навіть якщо вони її не закінчать. Вони дізнаються, як працювати в команді, дослідять проблеми своєї громади, розумітимуть важливість розробки бізнес-плану, підтягнуть рівень володіння англійською мовою. Ми хочемо розвивати програму з підходом просування дівчат в ІТ та жіночого лідерства. Я задумуюсь над питанням, як би змінилося моє життя, якби в мене в 13 років був комп’ютер та смартфон. З іншого боку, найцінніше, коли батьки вдома та вчителі в школі частіше казатимуть: “Ти все можеш, але для того потрібно докладати зусиль і шукати однодумців”. Світ відкритий для сміливих. На жаль, моєму поколінню це казали дуже рідко або й взагалі не казали. Тому в Україні ми будемо робити це максимально хорошим проектом, який надихає і не обов’язково має закінчуватися лише цими розробленими додатками», — розповідає ініціаторка. Головним завданням для української програми вона вважає розкрити весь потенціал учасниць і дати більшій кількості українок ці можливості.

Фото надані Western NIS Enterprise Fund