Про це йдеться у повідомленні порталу EDUTAINME, що посилається на Psychological SCIENCE.

У ході дослідження вони провели серію експериментів: учасників попросили подивитися лекцію, роблячи при цьому замітки, а потім розповісти, що їм вдалося запам’ятати. Для перевірки використовувалися питання як на знання фактів, так і на їхнє концептуальне застосування. 

Різниця у результатах була кардинальною. Головна проблема полягала в тому, що ті студенти, які писали конспект на комп’ютері, намагалися зафіксувати усе буквально, а не виділяли головні пункти.

Тож дослідники прийшли до висновку, що проблема не в технологіях, а в тому, як ми звикли їх застосовувати. Головна порада - відмовитися від швидкісної стенографії, а перейти до вдумливого переказу. 

У статті Марини Дорош для MediaSapiens йдеться про те, що сучасні діти набагато більше контактують із технологіями. наприклад, у Великобританії діти проводять більше часу з різноманітними пристроями, ніж спілкуючись зі своєю сім’ю. Діти дошкільного віку бавляться ґаджетами батьків — смартфонами та планшетами. Такий ранній контакт із технологіями та інтернетом, безумовно, впливає на розвиток, соціалізацію, навчання.

Промовистими також є результати опитування студентів у Сполучених Штатах — серед 500 респондентів 73 % відповіли, що не змогли би навчатися без технологій, 38 % сказали, що не можуть провести більше 10 хвилин без перевірки свого ноутбука, смартфона, планшета чи електронної книги. Багато студентів зазначали, що вони використовують технології для тих навчальних завдань, які традиційно виконувалися ручкою на папері. Зокрема, 70 % сказали, що для нотаток вони радше використають клавіатуру, ніж блокнот, а 65 % — використовують цифрові пристрої для презентацій. Технології також застосовуються як найбільш прийнятний шлях комунікації з вчителями — 91 % студентів зазначили, що електронна пошта є найзручнішим способом порадитися з викладачем.