Як фотографувати дітей. Майстер-клас Макса Левіна

Як фотографувати дітей. Майстер-клас Макса Левіна

00:00,
16 Квітня 2014
3310

Як фотографувати дітей. Майстер-клас Макса Левіна

00:00,
16 Квітня 2014
3310
Як фотографувати дітей. Майстер-клас Макса Левіна
Як фотографувати дітей. Майстер-клас Макса Левіна
Відомий своїми резонансними репортажами з гарячих подій країни фотокореспондент LB.ua поділився досвідом роботи з дітьми-аутистами. 

Фотокореспондент інтернет-видання LB.ua Макс Левін – відомий своїми резонансними фоторепортажами з найцікавіших і найгарячіших подій. Він один із тих журналістів, які двічі потрапили до списку постраждалих під час протестних подій у Києві. Спершу на Банковій, коли під його ногами вибухнула світло-шумова граната. А вдруге – під Києво-Святошинським судом на початку січня, коли йому розбили камеру, навмисно зламали об’єктив і спалах та побили навіть після того, як він повідомив, що є журналістом.

Утім, робота Макса Левіна не обмежується фотозйомкою. Він, до всього, ще й є автором публікацій на соціальну тематику. Серед них – матеріали про дітей-аутистів, татусів-одинаків та інші.

У своїх публікаціях про аутистів Макс Левін намагається зануритися у світ дітей із таким синдромом. У текстах і фотографіях пробує показати їхні емоції, зрозуміти особливості поведінки, які диктує хвороба. Для передачі життєвого досвіду таких сімей проводить із ними чимало часу вдома і в місті. Це спроба «дізнатися більше про цю хворобу глобалізації», а також з’ясувати, хто ці “занурені в себе”: хворі люди чи особливі, позначені природою, ніби як натяк людству», – каже він в одному з матеріалів.

Як працювати з «особливими» героями публікацій, Макс Левін розповів учасникам Школи медичної журналістики – навчального проекту для працівників ЗМІ з усієї України, організованого Національною спілкою журналістів України та Громадською спілкою лікарів і фармацевтів.

Важливо встановити довірливі стосунки з батьками

Не всі сім’ї погоджуються розповідати про своїх особливих дітей. І їх можна зрозуміти. Тому найперше завдання журналіста – знайти ініціативних батьків, які би погодилися відкрито говорити про дитину та аутизм, дозволили проводити час із ними, спостерігати за їхнім повсякденним життям.

«Треба шукати активних батьків, які займаються цією проблемою, організовують різні заходи, зустрічі. Нерідко вони створюють громадські організації, асоціації для підтримки таких же сімей. Тож можуть допомогти зв’язатися з іншими батьками, порекомендувати вас. Після перших публікацій домовлятися з іншими родинами буде легше. Ви зможете показати готові публікації та фото, пояснити, з якої точки зору пишете про проблему», – пояснює Макс Левін.

Якщо ви хочете встановити довірливі відносини з батьками, спершу прийдіть просто познайомитися з ними, радить журналіст: «Не потрібно відразу з порогу "закидати" батьків питаннями, напирати, щоб вони все розповіли чи показали. Спочатку краще трохи розповісти про себе, пояснити, чому ви цікавитеся цією темою. Треба донести їм, що саме ви хочете передати у своїй статі».

«Не наполягаю на спілкуванні з дитиною, якщо вона сама цього не хоче»

Важливо проводити багато часу з героями своїх статей. «За одну-дві години родину чи окрему людину не пізнаєш. Потрібно присвятити цьому мінімум як кілька днів», – каже Макс.

Автор виділяє дві головні складові, які допоможуть зібрати якнайбільше детальної інформації, побачити дитину та її родину глибше. Це спостереження збоку та ненав’язливе спілкування.

«Я намагаюся не нав’язувати своє товариство, а бути непомітним, спостерігати зі сторони. У перші години чи перший день не стараюся відразу добитися прихильності дитини. Не наполягаю на спілкуванні з нею, якщо вона сама цього не хоче. Найчастіше при першій зустрічі я зустрічав вороже ставлення аутистів. Так вони ставляться до всіх сторонніх. Тож перший час просто спостерігав за дітьми, їхніми заняттями, прогулянками. Пізніше вони вже самі починали до мене підходити, торкалися чи говорили. Або ж просто не звертали увагу, що притаманно поведінці аутистів», – розповів журналіст.

Макс Левін також зазначає, що емоційно намагається сприймати навколишню інформацію, яку отримує в гостях у героїв статті, не як фотограф, журналіст чи медик, а ніби як перехожий. Так само намагається говорити з дитиною.

Не лякати дитину і не бути надокучливим

Треба розуміти, що фотоапарат у ваших руках не має відволікати увагу батьків та дітей. Краще тримати його в стороні й не фотографувати відразу з порогу. Коли дитина звикне до вас, тоді можна робити знімки. Але це має відбуватися обережно, збоку й не дуже близько до дитини. Фотокореспондент не повинен бути надокучливим. Технічні аспекти фотографування завжди важливі, а у випадку з аутистами – особливо. Їх можуть налякати різкі, незнайомі звуки чи явища. Тому потрібно знімати без спалаху, з вимкненням звуку затвора.

Не пропускайте «маячки» у медіа та соцмережах

За словами Макса Левіна, сьогодні провідні видання країни готові з руками й ногами відірвати журналістські матеріали на важливі соціальні теми. І в тому числі на тему охорони здоров’я. Адже «столична» журналістика здебільшого крутиться навколо політики: «В українських медіа є велика потреба в соціальних матеріалах, лише немає бажання у журналістів робити це. Не потрібно відкладати на потім свої ідеї. Не пропускайте "маячки", які можете зустріти у процесі своєї роботи чи просто в повсякденні. Наприклад, побачили новину чи повідомлення в соціальній мережі, де є цікаві цифри чи інформація про людину. Зацікавились? Відразу ж напишіть, заприятелюйте у фейсбуку, уточніть, розпитайте, дізнайтеся більше, працюйте над темою».

Фото надані НСЖУ

ГО «Детектор медіа» понад 20 років бореться за кращу українську журналістику. Ми стежимо за дотриманням стандартів у медіа. Захищаємо права аудиторії на якісну інформацію. І допомагаємо читачам відрізняти правду від брехні.
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування ідей та створення якісних матеріалів, просувати свідоме медіаспоживання і разом протистояти російській дезінформації.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
2019 — 2024 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду