Академія Української Преси здійснила черговий моніторинг теленовин за лютий 2012 року. Методом контент-аналізу досліджували новини прайм-тайму восьми провідних каналів – «Інтера», «1+1», Нового каналу, «України», СТБ, ICTV, Першого національного, цього разу також був включений ТВі.  

Результати моніторингу свідчать, що на всіх каналах зберігається тенденція 2010-2011 рр.  - деполітизація новин.   Зокрема, тільки кожне п’яте повідомлення стосується політики, а тема виборів не обговорюється, принаймні, відкрито. Про вибори йшла мова тільки в контексті інших подій (у цілому - 2%), тобто жодного разу  не була головною темою.

В перший тиждень лютого 21% повідомлень новинних програм стосувалися політичних подій в Україні (в жовтні 2011 – 22%, у вересні 19%). Їх найбільше на ТВі (37%) та УТ-1 (28%).  Канал «1+1» традиційно віддає перевагу усім іншим новинам про події в країні: у лютому їх 61% (у вересні 2011 – 60%), тоді як на TВi таких новин найменше - 22%.

Триває тенденція відволікання уваги від політики шляхом повідомлення про катастрофи та катаклізми. Зокрема, в новинах лютого домінують два різновиди подій: катастрофи/ДТП – 16% та морози й заметілі (як наслідок, проблеми у комунальних службах, питання безпеки на вулицях) – 15%.

Напруження у відносинах Росії та України з проблем газу, сиру й двосторонніх відносин сумарно охоплює тільки 10% згадуваних подій. Касетний скандал у ВР не став резонансною подією тижня, інформації про нього не більше, аніж про літню європейську першість з футболу (2%).

Наталія Костенко, завідувачка відділу соціології культури і масової комунікації Інституту соціології НАН України, під час презентації результатів моніторингу зазначила: «Якщо розглядати новини як один із жанрів самоопису суспільства, то в новинах воно представлене як малорухоме, рутинне суспільство, досить стабільне і традиційне, для якого головною новиною є морози».

Збереглася тенденція значної варіативності між каналами на представлення двох точок зору на події. 21% повідомлень в цілому були з декількома точками зору (у вересні минулого року – 20%). Найбільше їх на ТВі (32%), Інтері (28%) та ТРК «Україна» (26%). Найменше на ICTV та УТ-1 – 8%.

Найменше повідомлень про політичні події з однією точкою зору на Новому каналі (18%) та Інтері – 30%, найбільше на УТ-1 (89%) та «1+1» – 76%. 

Серед нових тенденцій – те, що конфліктний контекст обговорення подій склав 55% і є найбільшим за останні роки. Найбільший конфліктний контекст обговорення подій на СТБ (66%) та на TВi – 65%. Найменше конфліктного контексту у лютому на УТ-1 – 35%. У негативному контексті події подавалися найчастіше на ICTV (11%), Інтері та ТРК «Україна» – по 10%.

Збереглася тенденція  підвищеної уваги до силових відомств (24%), інші політичні інститути їм поступаються (Міністерства – 20%, місцеві органи влади – 18%, судова система – 17%, Верховна рада – 12%, Президент – 11%).

Щодо політичних сил, то в перший тиждень лютого лідерами уваги новинних програм була опозиція в цілому (9%), БЮТ-Батьківщина (7%) та Партія Регіонів (6%). Увага до інших партій мінімальна: КПУ 0,6%, “Свобода” 0,4%, «Фронт змін» – 0,2%. Негативно-іронічна тональність повідомлень частіше супроводжує інформацію про опозицію в цілому, аніж про Партію Регіонів – 2% проти 1%.

У рейтингу уваги до конкретних політичних гравців перші місця посідають Віктор Янукович, Юлія Тимошенко, Микола Азаров, Володимир Литвин, Олександр Єфремов, Юрій Луценко, Дмитро Саламатін, Роман Забзалюк. Серед відносно нових персон, які почали частіше фігурувати у рейтингу – це Євгенія Тимошенко, Сергій  Власенко.

В цілому, 28 політиків згадуються більше, ніж в 1% повідомлень. Половина з них оцінюється виключно нейтрально. Фігуранти касетного скандалу у ВР Ігор Рибаков та Роман  Забзалюк найчастіше згадуються у негативній тональності – 13% та 22% відповідно. Відправлений у відставку міністр оборони Михайло Єжель оцінюється позитивніше за новопризначеного Дмитра Саламатіна – 16% проти 9% позитивних оцінок відповідно (до речі, рік тому, в лютому 2011 року Єжель отримав у новинах найбільше сумнівно-негативних оцінок – 24%).  

«Бонус влади» - це показник, який дає змогу простежити рівень уваги до перших осіб країни. Порівняння  за декілька років свідчить про те, що зараз все більше уваги приділяється прем’єр-міністру,   а не президенту (період вересень 2004-любтий 2012).

Про переміщення уваги від президента до прем’єр-міністра свідчать також результати моніторингу обсягу синхронів.  Микола Азаров - 609 секунд, Віктор Янукович – 365 секунд. Далі у рейтингу: Анатолій Єфремов (292 сек), Роман Забзалюк (261 сек), Володимир Литвин (234 секунди). Весь синхрон Юлії Тимошенко (50 сек) на СТБ, а Дмитра Фірташа (50 сек) на УТ-1. Найбільший синхрон на ТРК Україна у адвоката Юлії Тимошенко Сергія Власенка (86 сек). 

«Синхрон прем’єр-міністра  в 1,7 рази більше синхрона президента – минулого року це трапилось лише одного разу: і теж у лютому, - відзначив  Сергій Макеєв, завідувач відділу соціальних структур Інституту соціології НАН України. - Тепер я не думаю, що це випадковість, можливо,  на телеканалах дійсно є вказівка, що  у лютому прем’єр має отримувати більше синхрона.  В майбутньому, думаю, потрібно очікувати повернення традиційної картини».

В цілому 65% синхрону належить представникам влади, 25% - опозиції, 10% - іншим політикам (у вересні минулого року 76%, 14%, 10% відповідно). Пряма мова представників влади та правлячої коаліції на УТ-1 становила 86% (у вересні 2011 – 98%). Найбільше частка синхрону у представників опозиції на ТВі (40%), СТБ (36%) та ТРК «Україна» (35%).

На цьому етапі моніторингу була спеціально введена категорія «вибори-2012» для того, щоб прямо фіксувати, чи будуть говорити про це телеканали. За словами Макеєва, від перегляду новин складається враження, що вибори взагалі не існують. Про них йшла мова тільки в контексті інших подій (у цілому - 2%), тобто жодного разу це  не було головною темою. Проте тема виборів стає латентною і присутня в новинах в прихованому вигляді.  «Тема касетного скандалу, справи Тимошенко, Луценка, Авакова, зміни до Кримінального кодексу – ми розуміємо, що всі ці події свідчать про передвиборчу боротьбу, яка вже розпочалась. Дискредитація або виправдання тих чи інших політичних сил відбувається,  але вона відображається у  непрямий спосіб», - сказав Макеєв.

Є й інші теми, які не висвітлюються у новинах. По-перше, це процес відбору кандидатів у мажоритарні округи, хоча партії зараз інтенсивно визначаються, хто має найбільші шанси в тому чи іншому окрузі. По-друге, це тема реформ, яка декларувалась як найбільш виграшна для влади. У новинах вона займає 1%, і не як головна, а в контексті інших подій.

Валерій Іванов, президент АУП, відзначив, що продовжує простежуватися диференціація позицій каналів, диспропорція в увазі та синхроні на користь влади: «Перший національний традиційно займає чітко провладні позиції. Хоча останнім часом дещо виправився, опозиція вже займає 16%. Проте як для каналу, який існує за гроші платників податків – це дуже мало. Тому зараз він мінусовий лідер»  Також УТ-1 можна назвати негативним лідером і по дотриманню стандартів, він так само як і ICTV – лідери по незбалансованості новин.

Серед крупних каналів найбільш збалансовано подає картину дня СТБ. Теж саме можна сказати про ТВі, який цього разу спеціально був включений у моніторинг, оскільки він позиціонує себе як опозиційний канал. «Не можна сказати, що ТВі виглядає як односторонній телеканал, в чому його звинувачують представники влади. Тобто ми не можемо його назвати «переший національний навпаки». ТВі так само як і СТБ досить професіонально дає  картину дня», – сказав Валерій Іванов.

Дослідження здійснювалося Академією Української Преси (АУП) за участі вчених Інституту соціології НАН України методом контент-аналізу новин прайм-тайму восьми провідних українських телеканалів – «Інтера», «1+1», Нового каналу, «України», СТБ, ICTV, Першого національного та TVi.

Проведення цього дослідження стало можливим завдяки підтримці американського народу. Результати дослідження є відповідальністю Академії Української Преси та необов’язково відображають точки зору Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) та Інтерньюз Нетворк. Одним з фундаторів дослідження виступив  Міжнародний фонд «Відродження».