Сайт «Корреспондент.net» має не лише велику інтернет-аудиторію – він також лідер серед медіабрендів за кількістю читачів у Facebook. Так, на сьогодні сторінка видання нараховує 83,5 тис. підписників. Про такий успішний прихід у соціальні мережі може мріяти кожен інтернет-сайт. І хоча стратегія успіху не однакова для всіх, є два правила: по-перше, правильна поведінка в соціальних мережах встановлюється лише дослідним шляхом – методом експериментів та помилок. По-друге, розвиваючи акаунти в соціальних мережах, редакції варто усвідомити, що сьогодні читач став активним у споживанні інформації: з’явилися нові сегменти аудиторії, які вимагають інших форматів спілкування. Про «соціально-мережеве життя» «Кореспондент.net» розповідала блог-редактор, координатор спецпроектів видання Тетяна Козак під час майстер-класу, організованого УАВПП в рамках програми проекту «Університет журналістської майстерності».

«Для нас соціальні мережі – це один із трафікогенераторів, також інструмент просування бренду і збільшення лояльності аудиторії», – зазначила вона. З усіх соціальних мереж, де представлений «Кореспондент» (Facebook, Вконтакте та Twitter), надходить 10–12% трафіку, це 4-5-те місце серед інших джерел. (Видання має акаунт і в Google+, однак, за словами пані Козак, користі від цієї соціальної мережі немає – люди звідти не приходять).

Facebook: титульне фото, ранжування новин та cheat-codes

Сторінку у Facebook було запущено два роки тому: за словами Тетяни Козак, до особливих методів її популяризації редакція не вдавалася. Спочатку зробили новину на сайті про відкриття групи, а пізніше при реєстрації на сайті користувачам пропонували лайкнути сторінку (разово). «А далі ми просто розвивали контент, гралися з тим, як ставити новину, віднаходили формат», – пояснює Тетяна. Спочатку зробили декілька акаунтів, у тому числі «Корреспондент. Бизнес», «Корреспондент. Мир» та інші, потім відмовилися від такого поділу та вирішили всі їх об’єднати в один. Проте нещодавно додали акаунт «Корреспондент.LifeStyle», тож експерименти тривають.

На сторінці щодня змінюється титульна фотографія, яка залежить від головної події – якщо трапилося щось термінове, то змінюють і протягом дня. Один пост має, як правило, лінк на матеріал, невеликий редакційний лід та окремо прикріплене зображення. За час використання соціальних мереж редакція встановила, що це найкращий варіант публікації, який подобається читачам.

За словами Тетяни Козак, у Facebook інтелектуальна аудиторія, яка краще реагує на серйозні теми, зокрема на міжнародну тематику. Тому співвідношення серйозних та lifestyle-новин становить приблизно 50/50. Нові пости з’являються кожні 20 хв, 24 години на добу. Окрім новинного контенту публікується також рекламний – новина з позначкою «реклама», що є додатковою можливістю приваблення бюджету. Іноді роблять також репости – наприклад, коментар у Facebook відомої особи, політика, з якого поки не можна зробити новину.

Під час постингу новин враховують також алгоритм ранжування новин у Facebook – тобто однією з головних задач є те, аби новини проходили сортування соцмережі й потрапляли у ті пости, які в першу чергу бачить користувач. Фактор ранжування новин підвищують різні опитування, які залучають додаткову аудиторію. Також, за словами Тетяни Козак, популяризації сприяють так звані cheat-codes – всілякі фотожаби, які люблять користувачі, або обкладинки «Корреспондента».

«ВКонтакте»

В цій соціальній мережі видання теж має широку аудиторію, і вона зростала значно швидше, ніж у Facebook. Це молода аудиторія, проте помилково думати, що це лише школярі чи студенти: середній вік 21–35 років. Тому редакція прийняла рішення тут також публікувати серйозні новини – 30%. Інші 70% складають розважальні новини, спорт.

За словами Тетяни Козак, загалом публікують 30–40 постів на день, додають багато фото й роблять більше опитувань, оскільки аудиторія «ВКонтакте» це любить. «Це теж все вираховувалось дослідним шляхом», – зазначає вона.

Twitter: нові формати і трансляції

У Twitter видання має 63,8 тис. фоловерів. На думку пані Козак, цей мікроблог має великі можливості, але зараз вони не дуже активно реалізуються в українських ЗМІ: «Це зручний інструмент для швидкої організації спільноти навколо новини чи події – протестів, виборів». Видання використовує Twitter у першу чергу як новинну стрічку, куди кидають всі актуальні новини без таймінгу; іноді публікують смішні історії, жарти чи коментарі. Крім того, ведуть онлайн-трансляції, коли журналіст дописує з місця події.

Під час резонансних подій можна встановити на сайт спеціальний плагін, і у віконці буде видно всі дописи за обраним хештегом. «Це жива стрічка, редактори за нею не сидять, а інформація йде», – зазначає Тетяна. Звісно, в такому інструменті є й мінуси – адже іноді під популярним хештегом публікують рекламу, або взагалі недоречний контент, проте, як правило, читачі ставляться до цього з розумінням.

Інший варіант нового формату, який зробила газета «Коммерсантъ» під час протестів у Росії – встановлення на сайт невеликого модулю, який показував усі пости 5-6 журналістів, що були на місці події та дописували звідти. «Це не додає глибини перегляду вашому сайту, але додає трендовості, люди будуть тримати вашу сторінку відкритою, – пояснює Тетяна. – Потім на основі цих коментарів робити більш розгорнуту статтю».

Окрім цього, варто стежити за трендами Twitter, які допомагають зрозуміти, що зараз актуально у світі та країні, що хвилює людей. До речі, за спостереженнями пані Козак, в Україні україномовні хештеги популярніші, ніж російськомовні (так, #Запоріжжя більш популярне ніж #Запорожье), і взагалі україномовні користувачі активні в цій соціальній мережі.

Storify, Instagram та блоги

Краудсорсинг інформації під час резонансних подій – такий спосіб використання соцмереж залишається найбільш поширеним серед журналістів. «До появи офіційної інформації завдяки соціальним мережам можна бачити, що відбувається. Так було під час Бостонських терактів, і ми так робили після вибухів у Дніпропетровську. Це привід зробити новину, задати старт інформаційній хвилі», – пояснює Тетяна. Але при цьому обов’язково слід вказувати, звідки було взято таку інформацію, давати посилання на профіль користувача. Соцмережі можуть дуже допомогти й під час деяких журналістських розслідувань – так, журналістам вдалося встановити особу Вадима Титушка.

З повідомлень у соціальних мережах можна робити повноцінні матеріали, які добре читаються; приклад «Корреспондента» – реакція соціальних мереж на травневі мітинги в Києві. На регіональних сайтах можна робити схожі речі, висвітлюючи місцеві події. Тетяна Козак радить використовувати інструмент Storify, який дозволяє формувати цілі історії з повідомлень у соцмережах (про нього вже писав детальніше MediaSapiens) «Під час саміту Україна – ЄС, поки наші новинарі робили замітки на сайт, я вела блог на Storify на цю тему», – розповідає Тетяна.

На Заході журналісти активно використовують фотографії з соцмережі Instagram у своїх матеріалах. У нас поки що такого немає, хоча це й робить матеріал яскравішим (приклад «Корреспондента» – фотогалерея про ураган Сенді). Щоби зберігати фотографії з цієї соціальної мережі, можна користуватися сервісом WebStagram.

«Соцмережі тримають вас у тонусі, ви вчитеся пристосовуватися, в той же час стаєте тренд-сетерами», – підсумовує Тетяна. Вона наголошує, що зараз люди не хочуть просто бути споживачами, а прагнуть самі брати участь у потоці інформації – соціальні мережі дають цю можливість. Інший варіант залучати користувачів – блогосфера на сайті. Проте її зараз складно розвивати, оскільки доводиться витримувати конкуренцію з тими ж соцмережами. Тетяна зазначає, що на «Корреспонденті» блоги користуються великою популярністю, але, мабуть, складно повторити такий успіх – сайт повинен мати велику аудиторію. На думку пані Козак, наступним кроком у розвитку соціальних мереж могло би бути створення власних соцмереж на сайтах, тобто майданчиків, де б об’єднувалися локальні спільноти видання навколо певної тематики.

Тетяна Козак розповідала про досвід «Корреспондент.net» на 7-му навчальному модулі «Університету журналістської майстерності» – проекту Української асоціації видавців періодичної преси (УАВПП), що здійснюється за підтримки системи компаній «Кока-Кола» в Україні.