Проблема зміни часового поясу є надуманою, бо суто політичною

00:00,
15 Вересня 2011
2666

Проблема зміни часового поясу є надуманою, бо суто політичною

00:00,
15 Вересня 2011
2666
Проблема зміни часового поясу є надуманою, бо суто політичною
Але українські ЗМІ цього не помітили, бездумно ретранслюючи політиків замість того, щоб проаналізувати проблему та викрити маніпуляції політиків.

В Україні вже цієї осені хочуть скасувати повернення на зимовий час. Відповідний законопроект подано до розгляду на сесії Верховної Ради. Про що українців і поінформували ЗМІ.

 

Як же саме вони це робили? Задля чистоти експерименту візьмімо ті ЗМІ, які мають репутацію незалежних, ба навіть опозиційних. Ті, які неможливо запідозрити у веденні провладної пропаганди, у підспівуванні владі.

 

«Українська правда» з посиланням на газету «Сегодня» зазначає: «Законопроект, що передбачає відмову від переходу на «зимовий» час, вже був схвалений на комітеті і 23 вересня потрапить на голосування». Який комітет схвалив законопроект, із повідомлення в УП так і не дізнатися.

 

Видання наводить цитату з народного депутата (Партія регіонів) Олега Надоші: «В цьому був сенс при нестачі електроенергії. Але сьогодні в світі електроенергії достатньо, зате в період тимчасового зсуву на 62% збільшується кількість серцевих нападів і вдвічі частіше мами з дітьми звертаються до педіатра».

 

До цієї цитати виникає одразу декілька запитань. Чи 1981 року, коли в СРСР було поновлено практику переходу на літній час, із електроенергією був повний швах? Яким чином гріє Україну той факт, що «у світі електроенергії достатньо»? «У світі» й живуть незрівнянно багатше – то що тепер, із гордістю за цей радісний факт спочиватимемо на лаврах? І ще: невже то цілий світ тепер відмовляється від практики зміни літнього та зимового часу? З цитати читачі мають зрозуміти, що саме так – хоч насправді це зовсім не так. Коли для пана Надоші поняття «світ» дорівнює поняттю «Російська Федерація», то хоча б УП мала акцентувати на цьому читацьку увагу.

 

Медичну статистику також було б добре почути від медиків, а не від народного депутата. Зокрема, на що саме хворіють діти внаслідок переведення стрілок? Невже на гіпертонію?

 

А далі УП своїми словами викладає повідомлення «Сегодня»: «Як стверджують експерти, щорічний перехід на зимовий час економив для країни 1 мільярд кіловат або 240 мільйонів гривень. Але в перерахунку на душу населення економія виявляється сміховинна – лише 5 гривень». Ще далі видання наводить слова директора економічних програм Центру Разумкова Василя Юрчишина: «...Для України, яка все ще не навчилася берегти електроенергію, це все одно відчутно... Вітчизняним підприємствам варто було б з метою економії зміщувати на годину свій робочий час».

 

Зрозуміло: формат новинного повідомлення не передбачає ретельного «розбору польотів». Але якщо в тому новинному повідомленні, зокрема в першоджерелах, деякі речі видаються сумнівними – чи не обов’язок журналіста звернути на це увагу аудиторії? А не переповідати «за що купив – за те й продаю»?

 

Сайт «Українського тижня» з посиланням на народного депутата (НУНС) Лесю Оробець повідомляє, що комітет ВР з питань науки і освіти «погодився з відміною переведення стрілок годинника два рази на рік». Привертає увагу така фраза: «Відзначимо, що у сусідній Росії переведення на літній час 27 березня цього року відбулося востаннє. Президент РФ Дмітрій Медведєв ухвалив рішення відмінити перехід на літній та зимовий час». Фраза ця не є точною, адже в Росії скасовано не перехід на літній час наступних років, а повернення на зимовий час уже цього року. Отже, читачі залишилися «у стані легкої дезінформованості».

 

Інше повідомлення цього ж сайту наводить ту саму цитату з депутата Надоші, що й УП, і згадує про зареєстрований у ВР «проект постанови про відмову від переведення годинників на зимовий і літній час» (зверніть увагу на порядок!). «У 1930 році СРСР запровадив декретний час, стрілки годинника перевели на годину вперед відносно поясного часу, що діяв на той момент. Переведення стрілок годинника на літній час відбулося 1 квітня 1981 року вже відносно декретного часу – через це літній час став випереджати поясний на дві години. У 1990 році декретний час в Україні скасували, проте перехід на літній час діє донині».

 

Тут є лише одна неточність: 1930 року стрілки годинників ніхто спеціально на годину вперед не переводив. Просто того року навесні СРСР перейшов на літній час, а восени повернення на зимовий час було скасовано. Тобто, відбулося точнісінько те саме, що й цього року в Росії, і що тепер пропонує нам наш депутатський корпус.

 

В іншому нібито все правильно. Бракує єдиного: як на мене, варто було чіткіше акцентувати, що саме перехід на літній час є відходом від поясного часу, й вести мову про «тимчасовий перехід на зимовий час» – то звичайне невігластво. Без такого чіткого акцентування читачі навряд чи розберуться, де тут голова, а де ноги. Принаймні, навряд чи звернуть на це увагу.

 

Напевне, варто було б детальніше розписати відмову від декретного часу 1990 року. Проведено її було так: наступної весни Україна не переводила стрілки годинників на годину вперед, а восени перевела їх на годину назад. От чому депутат Надоша й інші регіонали ведуть мову про «тимчасовий перехід на зимовий час» – вони вважають за норму радянський декретний час! І саме до нього, радянського декретного часу, прагнуть нас повернути!

 

Телеканал ТВі, вечірній випуск «Сьогодні», 10 вересня, матеріал кореспондента Олени Панасієнко: «...Нині її [електроенергії. – Б.Б.] виробляється достатньо, – кажуть ініціатори й висловлюють упевненість, що більшість людей їм тільки подякує». Отут просто-таки напрошується коментар. Гаразд, хай електроенергії тепер удосталь. (Знову ж, а чи тридцять років тому ми всі «при каганці писали»?) А як там із газом та нафтопродуктами, які спалюють для виробництва тієї електроенергії, га? Чи їх теж удосталь? Але зупинятися на цьому тевеайшники не хочуть, біжать далі.

 

Синхрон народного депутата (Партія регіонів) Володимира Макєєнка: «Якщо навколо тебе держави працюють вже в одному поясі часовому, то й ми повинні підходити під ці пояси». Глибокомудрий синхрон, понад усе схожий на галюцинацію: чи й справді всі «навколо тебе держави» – то Російська Федерація? Чи, може, «Російські Федерації», їх тепер багато, й вони з усіх боків? Тяжкий, одне слово, випадок. Але коментувати цей тяжкий випадок кореспондентка не вважає за потрібне, так і залишивши глядачів сам-на-сам із одкровеннями депутата.

 

Далі в матеріалі йде посилання на російського президента: «Так [через скасування переведення стрілок. – Б.Б.] можна позбутися стресів у людей та корів». Тонка сатира на самісінькій межі фарсу? Аж ніяк: «Українські Маланки та Квітки – теж за стабільність», – каже кореспондентка. І цілковито серйозно дає синхрон такої собі селянки Валентини Карсін (лексику й граматику збережено): «Переводяться стрілки – то вона молоко трошки менше дає тоді... А потом, чи я знаю, привикає до цього врем’я...».

 

Отут стає зовсім смішно – на самісінькій межі істерики. То корова пані Карсін, виходить, теж дивиться на годинник? І теж слухняно переводить стрілки? А якщо ні, чому б ото самій пані Карсін не «переводити» корову на новий час поступово, по 10 хвилин на добу? Скажімо, вперше подоїти о п’ятій замість четвертої, наступного ранку – за десять п’ята й так далі? Ото й уся проблема.

 

А матеріал розвивається. «Депутати відмовляються від переведення стрілок не заради худоби, піклуються про здоров’я громадян». Синхрон Ганни, киянки: «Почуття дуже погане. Спочатку, перший тиждень, дуже важко звикнути... Перевлаштовувати свій організм і свій стан – тобто, і на роботу важко прокидатися». Зверніть, до речі, увагу: жодного слова про те, коли саме відбуваються такі от капості – коли переходять на зимовий час чи на літній? Та й невже не знайшлося жодної іншої киянки, окрім Ганни? Нікого, хто не страждав би внаслідок переведення часу? З екрану дедалі сильніше починає тхнути кучмізмом...

 

А кореспондент додає страху: «Літні люди та діти страждають найбільше. Щоправда, останні швидше адаптуються і не засмучуються, коли забудуть перевести годинника». На екрані вигулькує школяр Федір – на вигляд типовий герой кіножурналу «Єралаш», який проспав і прийшов на другий урок. (Отже, йдеться про перехід на літній час, аж ніяк не на зимовий!) Переведення стрілок сприяє прогульникам і ледарям! – тільки й залишається гадати телеглядачам. І, до речі, а на що аж так страждав школяр Федір? Чомусь про страждання він ані слова не сказав... І ще запитання: гаразд, повіримо в те, що дітей унаслідок переведення стрілок просто тобі косять страждання за стражданнями – але літні люди, пенсіонери: хіба ж вони не можуть поспати на годину довше й прокинутися, відповідно, на годину пізніше? Й так декілька днів?

 

«У прихильників перестрибувати на годину вперед і назад – залізний аргумент: так вдається економити електроенергію. Утім, скільки може заощадити Україна, ніхто не рахував», – розвінчує кореспондент тих прихильників. З огляду на згадану статтю «Української правди» – чи справді так уже й ніхто не рахував? А кореспондент ще нагнітає пристрастей: «Натомість медики кажуть: у перші дні переведення стрілок на літній час кількість викликів швидкої до хворих на гіпертонію та з вадами серця зростає на 11%». Дуже хотілося б ще й почути, які саме медики це кажуть – а бажано, почути й самих медиків.

 

Утім, медиків припасено на десерт. Кореспондент: «І альтернативна думка: зміни у часі корисні, – наполягають хронобіологи». Чому вже не парапсихологи? Не алхіміки? Однаково ж згадування про хронобіологів виглядає як зроблене ледь не навмисне для того, щоб посіяти в аудиторії скептицизм до будь-якої «альтернативної думки».

 

Микола Поліщук, кандидат медичних наук, директор приватної клініки (треба розуміти, хронобіолог): «Подстраивание под режим освещённости является очень полезным, очень нужным, потому что свет – это производитель всей жизни на земле…». Як із цього випливає корисність переведення стрілок, у чому тут ота «альтернативна думка» – до мене, зізнатися, так і не дійшло.

 

«То вже цього листопада нашим біоритмам нарешті дадуть спокій», – запевняє наостанок кореспондент. Хотілося б, звісно ж, щоб і про біоритми вели мову медики, але вже що є, те й є. Головне – на душі стає тепло й спокійно. Попри навіть те, що внутрішній голос підказує: тенденційно підібрано синхрони, ой тенденційно! А весь матеріал – то сеанс навіювання, коли тебе хочуть переконати в позааргументаційний спосіб, під виглядом «усебічного» розглядання проблеми.

 

А тим часом поза увагою всіх досліджених матеріалів залишилися три моменти. Так, цілковиті дрібнички, не варті уваги. Бо вони й поруч не стояли ані з біоритмами, ані з хронобіологією.

 

Перше. Західноєвропейські країни зберігають щорічний перехід на літній і повернення на зимовий час і не думають від цього відмовлятися. Не біжать наслідувати приклад Росії. Тож дуже цікаво – просто задля загального знання: чи там, на відміну від України, з електроенергією справи зовсім кепські, от-от цілі міста зануряться в темряву? А чи просто там дурники живуть, яким начхати на власні біоритми? Адже на захід від України є лише одна європейська країна, що не практикує зміни літнього та зимового часу – це Ісландія. Країна, розташована під самим Полярним колом, де «біоритми» є зовсім іншими: майже полярний день улітку (коли сонце ненадовго сідає за обрій, але від того надворі не встигає навіть сутеніти) й майже полярна ніч, із дво-тригодинними сутінками замість дня, взимку.

 

Друге. В усіх досліджених матеріалах тільки й мови, що про шкідливість переходу на літній і саме на літній час, коли одна година з’їдається. Нині ж Україна стоїть на порозі переходу на зимовий час, коли «зайва» година має додатися. Невже й справді ніхто не побачив у цьому ніякої суперечності? То, може, якщо перехід на літній час і справді є таким шкідливим, варто дочекатися наступного лютого або березня, а тоді й вирішувати питання?

 

І третє – зовсім уже незначуща дрібничка. (Для всіх, окрім «Українського тижня».) Астрономічним поясним часом є саме зимовий. Іншими словами, зимовий час є нормою, а літній – відходом від норми. Коли Велика Британія щовесни переходить на літній час, вона тим самим залишає гринвіцький часовий пояс і починає жити за часом «Гринвіч плюс одна година». Отже, коли депутат Надоша веде мову про «щорічний перехід на зимовий час», а ЗМІ без коментарів це ретранслюють, усі дружно засвідчують: вони, м’яко кажучи, не в темі.

 

Таким чином, скасування повернення (не «переходу», а саме повернення!) на зимовий час означатиме єдине: Україна вольовим рішенням залишить східноєвропейський часовий пояс і помандрує на схід, до того часового поясу, який заведено звати аравійсько-східноафриканським.

 

Варто (а може – судячи з наведених матеріалів – уже й не варто?) нагадати: нині Україна перебуває в тому самому часовому поясі, що й Білорусь, Болгарія, Греція, Естонія, Єгипет, Ізраїль, Йорданія, Кіпр, Латвія, Литва, Ліван, Лівія, Молдова, Румунія, Сирія, Туреччина та Фінляндія. Якщо Україна скасує повернення на зимовий (тобто нормативно-поясний) час, її новими сусідами в часі виявляться Бахрейн, Джибуті, Еритрея, Ефіопія, Ємен, Ірак, Катар, Кувейт, Південний Судан, Саудівська Аравія, Сомалі, Судан. Жодна європейська країна за таким часом не живе. Достатньо єдиного погляду на карту світу, щоб визначити: з якими сусідами Україні природніше.

 

Цілком зрозуміло: проблема зміни часового поясу є надуманою, бо суто політичною. Дотепер різниця в часі між Москвою та Варшавою (Братиславою, Будапештом) складала дві години. Київ був рівно посередині між ними. Тепер Росія вирішила відмовитися від повернення на зимовий час, і, починаючи з наступної зими, різниця між Москвою та Варшавою складатиме три години. Біда, та й годі – хоч бери й зсувай час в Україні на півгодини!

 

Наш славетний депутатський корпус не зміг винести того факту, що п’ять місяців на рік за часом Київ буде ближчим до Варшави, ніж до Москви. Важко сказати, чого в цьому більше. Може, наші депутати прагнуть таким чином улестити Росію, щоб вона пом’якшила позицію в газовому питанні? Тоді це звичайні дурниці. А чи, можливо, наші парламентарі просто тягнуться до Росії, попри все, й тоді це – щось маніакальне?

 

От звідси й усі законотворчі клопоти, а всі розмови про біоритми – то так, белетристика. Треба ж бодай якісь пояснення за вуха притягнути!

 

Тільки от ЗМІ – незаангажовані, незалежні, а то й опозиційні – мали б усе це показати! Мали б показати: законотворці, як кажуть росіяни, «маются дурью», а всі їхні аргументи навіть аналізування не варті. Чи ні? А чи слідом за депутатами ЗМІ мають старанно долдонити про біоритми та інші матерії того ж плану, які аудиторія не може ані підтвердити, ані спростувати; їй тільки й залишається, що слухати, роззявивши роти?

 

Коли провладні ЗМІ маніпулюють аудиторією, ведучи мову про буцімто «тимчасовий перехід на зимовий час», чи непровладні ЗМІ не мали б зловити їх на цій маніпуляції? А чи й далі ретранслювати цю маніпуляцію?

 

Чи можна стверджувати, що бодай із незаангажованих ЗМІ українці отримали інформацію з проблеми скасування «переходу» на зимовий час – облишмо вже осторонь такі високі визначення, як повна та об’єктивна інформація?

ГО «Детектор медіа» понад 20 років бореться за кращу українську журналістику. Ми стежимо за дотриманням стандартів у медіа. Захищаємо права аудиторії на якісну інформацію. І допомагаємо читачам відрізняти правду від брехні.
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування ідей та створення якісних матеріалів, просувати свідоме медіаспоживання і разом протистояти російській дезінформації.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
deviant ART by ~hristin4e
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
2019 — 2024 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду