Присутність представників влади в ефірі зовсім не означає, що глядачі отримають доступ до реальної інформації. Можна поставити всі необхідні питання й отримати тільки ті відповіді, які чиновники вважають за потрібне дати. А будь-які критичні зауваження можна потрактувати як спробу очорнити історичну для України подію.

Засідання «Політклубу» з Віталієм Портниковим на каналі ТВі не входить поки до числа програм, які ми обговорюємо в рамках нашого моніторингу. Але останній випуск цієї програми, присвячений долі «ніжинських робінгудів», не випадково привернув нашу увагу.

Можна тільки дивуватися з того, що історія про групу мешканців провінційного містечка, які взялися самотужки боротися жорсткими методами з місцевими наркодилерами, не стала топ-темою для політичних ток-шоу на провідних каналах і потрапила в інформаційний простір лише завдяки ентузіазму окремих журналістів та юристів, які взяли на себе захист цих людей.

Навіть із точки зору суто комерційного шоу-інтересу цей драматичний сюжет має справді голлівудський потенціал: класичний сюжет протистояння одинаків проти системи, який може привернути увагу мільйонної аудиторії. Не кажучи вже про суспільну значущість історії про «кришування» правоохоронцями системи наркоторгівлі.

Віталій Портников помірковано означив проблематику програми як деградацію правоохоронної системи. Але сама дискусія неминуче поставила питання про деградацію і корумпованість усієї системи влади – очевидного факту для більшості глядачів, незалежно від їхнього особистого погляду на проблему самосуду.

Постає питання – чи мають можливість і бажання колеги з ток-шоу на великих каналах піднімати реально важливі теми нашого суспільного життя? Чи їх цілком задовольняє набридле борсання в рамках творення ілюзії плюралізму?

З огляду на загальне катастрофічне падіння довіри до нинішніх політиків, на яке десятиліттями «попрацювали» представники всіх політичних таборів – кого насправді можуть зацікавити інтелектуальні вправи на «надзвичайно актуальну» нині тему монархічних перспектив України («Велика політика», «Інтер», 01.06.2012)? При всій повазі до діамантового ювілею британської королеви Єлизавети II, чи так уже необхідно, напередодні виборів, витрачати на цю тему ресурс прямого ефіру?

А в програмі Анни Безулик «РесПубліка» (5 канал) цього разу була інша проблема – все більш характерна, до речі, для вітчизняних політичних ток-шоу. Рівень учасників – представників конкурентних політичних таборів – стає все нижчим.

Зрозуміло, що це не претензія до особистих інтелектуальних здібностей політиків, які брали участь у програмі Безулик. Ідеться про те, що існує проблема залучення персонажів, які приймають реальні політичні рішення, мають повноваження формулювати й оголошувати політичний порядок денний. Із цієї точки зору дискусія між Олександром Стояном та Ігорем Гринівим навряд чи може бути змістовнішою ніж, приміром, почерговий показ передвиборних кліпів їхніх політичних сил.

«Анна Безулик, ведуча: Докладніше – пізніше. Реагуємо далі. Хвилиночку. Ми обов’язково повернемося до цього запитання, я вам обіцяю, Олексію Васильовичу. Анна: "До сих пор только объединённая оппозиция представила свою программу. Хорошая она или плохая – решать народу. Но она есть. А вот где программы других партий – Кличко, Королевской, коммунистов, и самое главное – где программа Партии регионов? Пока ещё кроме запущенного предвыборного ролика, в котором они по привычке хают предшественников и который навевает унылость и тоску, правящая партия ничего народу не представила. Почему? Неужели и сказать-то нечего?" Ви реагуйте першим, будь ласка.

Олександр Стоян, народний депутат, Партія регіонів: "Програма у нас є. Це, ще раз підкреслюю, програма Президента України, яка вже діє, виконується, особливо в оці останні декілька місяців, коли Президент виступив з широкомасштабною програмою. Вона буде лежати в основі нашої політичної сили. Ми її оприлюднимо тоді, коли 31 липня у нас відбудеться з’їзд, де ми затвердимо як програму, так і кандидатів в депутати. А те, що наші колеги вже оприлюднили програму, я подивився, у мене виникає питання: шановні, де ви стільки грошей набрали на таку програму?"

Анна Безулик: Докладніше про це обов’язково будемо говорити. Гарно чи погано?

Ігор Гринів, народний депутат, БЮТ: "Я вважаю, що в Партії регіонів насправді є програма, вони її оголосили. Більше того, сьогодні вже прозвучало покращення життя. Більше того, мій сьогоднішній візаві чітко сказав: "От ми вже 2 роки покращуємо, нам ще треба 3". Тільки вони забувають сказати, для кого вони це покращують".

Олександр Стоян: "Ми вже 2 роки ліквідували те, що ви натворили свого часу. І тепер починаємо покращувати".

Ігор Гринів: "От вони покращують життя сьогодні для себе і ще для дуже вузького кола близької родини Президента. А от насправді все інше погано".

....

Олександр Стоян: "Я думаю, що тут є вина нас, як депутатів, тому що ми демонструємо самі замість того, щоб вирішувати важливі соціальні питання, працювати над законами, ми показуємо, наскільки ми сильні, вступаючи в кулачні бої. Тому люди бачать, що ці депутати, які і та сторона, опозиції, і ми, які багато обіцяли, на жаль, не виконують те, що обіцяли людям. Тому люди цілком закономірно мають намір шукати іншу, я б сказав би так, третю політичну силу. Але треба подивитися реально. Мій колега був при владі багато років, і тепер нас критикує, вимагає чогось. Якби він не був при владі, я б його прийняв як опозиціонера. Він ще вчора був при владі. Ми також були при владі. Але ми, на відміну від них, коли вони нічого не зробили, прийшли до влади… До речі, хочу сказати: ми тричі виграли вибори. 2006 рік. Вони хотіли владу, Верховну Раду в 2007-му ми знову виграли. Люди не захотіли обирати їх лідера Президентом, а обрали нашого лідера. Один раз вони народ обдурили в 2004 році на Майдані, а через 9 місяців розпалися. І тому до них довіри немає. До нас є довіра, тому що ми реалізуємо те, що обіцяли".

Анна Безулик: Будь ласка, ваша репліка.

Ігор Гринів: "Я не хочу коментувати, хто коли був при владі, бо все, що говорив тільки що мій колега, є насправді неправдою. Але правдою є тільки одне, що він був у п’ятірці списку "Нашої України" в 2002 році".

Анна Безулик: Це правда.

Ігор Гринів: "І будучи в п’ятірці списку…"

Олександр Стоян: "Другим я був".

Ігор Гринів: "Ви другим були після Ющенка в "Нашій Україні". І одним з перших втік з цієї політичної сили".

Олександр Стоян: "Самий перший пішов від нього".

Ігор Гринів: "Так, самий перший пішов від нього і цим хизується. Але насправді в цілому світі це називається елементарною зрадою, це називається…"

Олександр Стоян: "А ви були в "Нашій Україні" хіба по списку?"

Ігор Гринів: "Я вам ще раз кажу: я ніколи не переходив з однієї політичної сили в іншу".

Олександр Стоян: "Ви ж були в "Нашій Україні". Ви зараз в якій політичній силі?"

Ігор Гринів: "Я вам ще раз пояснюю: ви погано вчите політику".

Олександр Стоян: "Я вивчив вашу біографію. Ви були членом фракції "Наша Україна".

Ігор Гринів: "Я завжди був членом партії "Реформи і порядок" і досі ним являюсь".

Олександр Стоян: "Але ви були в "Нашій Україні"».

Заради справедливості скажемо, що й у тих випадках, коли партійні діячі, справді долучені до формування важливих рішень, з’являються в ефірі, багаторічна звичка розглядати телебачення як інструмент «промивання мізків», а не як можливість діалогу з виборцями, різко звужує поле інтелектуальної творчості. Вони, як і їхні колеги з нижчих щаблів владної ієрархії, не виходять за жорсткі рамки технологічних установок. Політикам це треба, врешті-решт, зрозуміти, якщо вони не хочуть, щоби спосіб вирішення гострих суспільних проблем «по-ніжинськи» набув національного масштабу.

Зокрема, в програмі Савіка Шустера, присвяченій футбольному Євро-2012, взяли участь мери міст, які прийматимуть європейський футбольний форум. Окремо було записано інтерв’ю віце-прем’єра Бориса Колесникова. В будь-якій країні подія такого масштабу оцінюється в різних аспектах, в тому числі з економічної точки зору співвідношення витрат і очікуваних прибутків та інфраструктурного розвитку. Традиційна для України непрозорість фінансово-економічних стосунків створює ґрунт для підозри у зловживаннях влади і водночас блокує можливість для будь-якого громадського контролю. Телебачення – не виняток. Можна поставити всі необхідні питання – й отримати тільки ті відповіді, які чиновники вважають за потрібне дати. А будь-які критичні зауваження можна потрактувати, як спробу «очорнити історичну для України подію».

«Савік Шустер, ведучий: Борис Викторович, детская больница специализированная "Охматдет", вот появилась новость, что согласно постановлению 443 от 21 мая отобрали 349 миллионов бюджетных и перебросили эти деньги на Евро. Это соответствует действительности?

Борис Колесніков, віце-прем’єр-міністр інфраструктури України: "Это вообще не соответствует действительности. Во-первых, сама больница находится в программе Евро, она финансируется беспрепятственно, и лично Премьер-министр следит за тем, чтобы "Охматдет" финансировался. Оппозиция пытается выдернуть факт оттуда. Никто не из какой больницы на Евро не взял ни одной гривны. И не возьмет, потому что больницы – это тоже важнейшая часть Евро. Просто начинается передергивание – взяли оттуда, положили туда. Это вообще невозможно даже в законодательном плане. Это расходы Министерства здравоохранения, это расходы Национального агентства. Как это может быть? Это нужно было провести переголосование в Верховном Совете. Было такое переголосование? Не было. Те, кто это заявляет, сам должен понимать абсурдность своего заявления".

Савік Шустер: Скажите, пожалуйста, как вы считаете, Евро-2012 в Украине – это больше чем футбол, мы понимаем.

Борис Колесніков: "Да".

Савік Шустер: Станет ли это праздником для всех украинцев и всех гостей, которые приедут в Украину?

Борис Колесніков: "Я надеюсь… Я не надеюсь – я уверен, что это станет праздником для всех. И все социологические опросы подтверждают эту позицию. Вопрос в том, что некоторые недобросовестные издания, которые, по большому счету, уже давно не являются средствами массовой информации, а являются такими политтехнологическими агентствами под названием "Щоб ти вмерла, Україна". Такие есть, и вы их знаете, особенно Интернет-издания. Но такую обстановку пессимизма уже не создашь. Молодежь настроена более оптимистично. Я встречался со всеми группами и болельщиков, и специалистов. У них очень хорошее настроение и оптимизм. У нас 47% людей в стране считают себя болельщиками. Так из них 90% уверены, что это будет праздник".

Савік Шустер: Скажем, для праздника всякие факторы важны. Скажем, выступление сборной Украины – это важно.

Борис Колесніков: "Вы знаете, выступление сборной Украины – это важно. И чем болельщики могут помочь своей сборной? Я болельщик с больше чем 40-летним стажем, то есть до 1 класса я начал болеть. Важно что? Важно поддержать свою команду и оказать давление на команду соперника. Поэтому если удастся в каждом украинском окне увидеть украинский флаг, в каждом доме, в каждой квартире, на улицах, на автомобилях – наша сборная, наши ребята будут чувствовать, что вся страна живёт футболом и их поддерживает. А соперники будут понимать – это огромное давление".

Савік Шустер: Скажите, пожалуйста, а вот позиция Европарламента по отношению к Юлии Тимошенко, Юрию Луценко. И в от если случится так, что, конечно, нежелательно, но если случится так, что европейские политики, лидеры не будут приезжать на матчи, вот показательно не будут приезжать на матчи, это омрачит атмосферу?

Борис Колесніков: "Во-первых, я хочу тут на несколько частей разделить сам ответ. Я уже говорил неоднократно, что Чемпионат Европы проходит и проводится УЕФА и является исключительно спортивным соревнованием. Сам чемпионат проводится для спортсменов и болельщиков, коими политики, к сожалению, в большинстве случаев не являются"».

Отже, телевізійникам необхідно шукати виходу із зачарованого кола штатних спікерів (звісно, якщо в них є можливість упливати на цей процес). Можливо, коли потенціал делегованих партіями учасників очевидно не дотягує до рівня обговорюваних проблем, є сенс робити ставку на кваліфікованих експертів – причому розширяти їхнє коло. У дуже багатьох ток-шоу дискусія справді обізнаних людей значно цікавіша й корисніша для глядачів, ніж передбачувана «полеміка» політиків. Тим більше, що в наших умовах присутність представників влади в ефірі зовсім не означає, що глядачі, суспільство отримають доступ до реальної інформації.

Моніторинг здійснено громадською організацією «Телекритика» в рамках проекту «Моніторинг політичних ток-шоу та підсумкових інформаційно-аналітичних телепрограм українських каналів із навчальним відеокомпонентом» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Моніторинг є незалежною експертною оцінкою громадської організації «Телекритика». Висновки моніторингу можуть не збігатися з точкою зору Міжнародного фонду «Відродження». Методологію проведення моніторингу викладено тут.