Інфовійни зайняли нове місце не лише у військовому, а й у мирному житті. Адже будь-яка виборча кампанія, особливо президентська, поступово доходить до такої температури, що часто перестає бути політичною кампанією, перетворюючись на інформаційн війну, яка має єдину мету: знищити свого опонента, хоча і не в фізичному сенсі.

Шляхи, якими пройшли інформаційні війни в своєму розвитку за останні двадцять років, можна сформулювати так:

- поступова заміна технічних аспектів гуманітарними,

- поглиблення гуманітарного аспекту до когнітивного виміру, що виражається також у відповідній заміні цілей атаки,

- розвиток кібервійни, паралельно з підсиленням електронної складової, від якої тепер залежить усе.

Дж. Аркілла виділяє такі види сьогоднішніх проблем у цій сфері (Arquilla J. Thinking about information strategy // Information strategy and warfare/ A guide to theory and practice. - New York - London, 2009):

- розвиток інформаційної сфери та її взаємодія з військовою,

- все більша сила мережевих організацій,

- мультимедійна суть інформаційних операцій.

Загалом слід визнати, що інформаційні війни/операції стали прикметою сучасності з багатьох причин, серед яких:

- зростання ролі інформаційного компоненту через входження в інформаційний етап розвитку,

- те, що військові проекти краще фінансуються,

- ці методи приховано застосовуються й на внутрішньому «фронті».

Тому наступним кроком у розвитку цієї сфери стає розробка власних варіантів стратегії й тактики, а не повторення стратегії й тактики чи то військових, коли йдеться про зовнішні війни, чи то політиків, якщо йдеться про внутрішні війни.

Тривала війна, в яку поступово увійшли США, має інші параметри ведення. Тут стає важливим не лише підняття морального духу військових, а й така ж робота із власним населенням.

Моральна сила стає об'єктом вивчення для військових. Детально розглядаються умови, що роблять війну справедливою. Тобто делегітимізація існує не лише в полі кольорових революцій, вона стає загрозою і для військових. Сьогодні не можуть вестися війни на знищення, оскільки громадяни демократичних країн їх не сприймають. Наприклад, така французська війна в Алжирі призвела до зміни трьох урядів.

Тепер в університетах досліджують феномен моральності на більш об'єктивнішій, ніж це робилося раніше, базі (сайт однієї з таких лабораторій із вивчення моральності -  www.mpmlab.org). К. Грей вважає, що люди сприймають тих, хто робить добро чи зло, як сильніших (див. тут, тут і тут). І в результаті ті справді стають фізично сильнішими. Грей називає це моральною трансформацією.

Робота з населенням вимагає переходу від інформаційних операцій до операцій упливу, оскільки завданням стає радше зміна всієї картину світу, аніж окремої її точки. Інформаційне середовище розглядається як комплексна система, від якої залежить успіх військових операцій.

Це все принципово новий тип інформаційної роботи, який нагадує холодну війну.  Аркілла так і пише, що холодна війна - це інформаційний конфлікт (information-based conflict). Він називає її експериментом, під час якого оцінювалися відносини між інформацією й національною силою.

В якості однієї з таких програм зі впливу на інші країни Аркілла називає відкриття закритих суспільств (Arquilla J., Ronfeldt D. Looking ahead: preparing for information age conflict // In Athena's camp. Preparing for conflict in the information age. Ed. by  J. Arquilla, D. Ronfeldt. -  Santa Monica, 1997). Як приклад він називає Кубу. Якщо звичайний американській підхід базувався на тиску ззовні, тут ідеться про лібералізацію країни зсередини.

Загалом він підкреслює три наслідки входження інформації як нового інструментарію:

- інформація змінює традиційні політичну, економічну та військову сфери,

- виникає нова галузь інформаційної стратегії,

- стратегія відкритості змінюється стратегією відкритості, що охороняється.

В цілому можна дійти такого висновку: інформація поступово припиняє бути додатковим  інструментарієм. Вона набуває самостійної сили. І саме це вимагає перегляду можливостей її застосування.