У квітні загальна кількість матеріалів суспільно-політичної тематики з ознаками замовності або цензури в теленовинах знову зросла, що пояснюється політичною активністю тижня 1-6 квітня. Відносне зростання було значно більшим на ICTV, «Україні» та «Інтері», ніж на інших каналах. Лідерами, як і раніше, залишаються Перший національний та ICTV.

Загальна кількість матеріалів суспільно-політичної тематики з ознаками замовності (цензури):

Канали групи Пінчука у квітні піарили заходи Фонду Кучми і Фонду Пінчука, на ICTV вийшов рекламний сюжет журналу National Geographic, «1+1» рекламував курорт Буковель, а канал «Україна» – Фонд Ахметова.

«Перший канал», ICTV і «Україна» стали квітневими лідерами у порушенні одразу трьох журналістських стандартів: балансу думок, повноти інформації і відокремлення фактів від думок. Загалом у звітному місяці канали із грубими порушеннями професійних стандартів повідомляли про декілька важливих тем – серед них розвиток подій у парламенті й навколо нього, зокрема: нерезультативне голосування за постанову з призначення виборів у Києві, акції опозиції і «прихильників євроінтеграції» цього ж дня, з’ясування стосунків між регіоналами та опозицією з приводу закидання сніжками депутаток-регіоналок і «виїзне засідання» Верховної Ради.

В ключовій темі тижня – «виїзне засідання» парламенту – лише журналісти каналів «Інтер» і ТВі звернулися до експертів із конституційного права за обов’язковою для розкриття теми правовою оцінкою події (хоча заступник директора Інституту держави і права, якому надали слово на «Інтері», не може вважатися цілком незалежним від влади). Решта каналів задовольнилися політичними оцінками легітимності або нелегітимності рішень «виїзного засідання» представниками двох політичних таборів. Для політичної ж оцінки розвитку ситуації канали добирали політологів чи політтехнологів, котрі зазвичай коментують будь-які події на користь влади.

Висвітлюючи перебіг судових засідань щодо розгляду касаційних скарг Юрія Луценка і перебігу суду над Тимошенко більшість каналів традиційно уникали озвучення аргументів захисту, по суті обмежуючись лише ретрансляцією оцінок та емоцій учасників процесу. Крім цього, журналісти традиційно не зверталися до незалежних експертів, котрі могли б дати оцінку аргументам захисту та обвинувачення. Таким чином – висвітлення обох цих судових процесів телеканалами зводиться до констатації судових рішень як таких, що грає на користь позиції влади.

Серед тем, які у квітні не висвітлив жоден телеканал, зокрема, такі: близько 100 людей пікетували Апеляційний суд Києва, вимагаючи свободу Павличенкам, 4 квітня; за останні роки кількість випадків фізичної агресії до журналістів в Україні зросла в 6 разів, 3 квітня; національний регулятор має намір підвищити тарифи на домашні телефони українців на 7% у місті і на 26% у селі, 5 квітня; Кабмін підвищив мінімальну ціну на цукор майже на 15%, 3 квітня; заборгованість із зарплати в Києві досягла 85 млн грн, 2 квітня.

Серед заяв і дій опозиції, які не висвітлив жоден з каналів, такі: УДАР вимагає, щоб Рада розглянула питання про імпічмент президента,1 квітня; Яценюк заявляє про плани Януковича із захоплення повної влади в країні, 2 квітня; Луценко в суді показав 10 випадків, коли Азаров чинив те, за що сам Луценко отримав тюремний строк, 3 квітня.

З повною версією моніторингу можна ознайомитися тут.

Моніторинг дотримання професійних стандартів у роботі інформаційних служб українських телеканалів здійснюється громадською організацією «Телекритика» за підтримки USAID, наданої через «Інтерньюз Нетворк». Метою моніторингу є підвищення рівня медіаграмотності українського суспільства, стимулювання медіа до відповідальності, дотримання журналістських стандартів та підвищення якості медійного продукту.

Об’єктом моніторингу є сюжети суспільно-політичної тематики у вечірніх (головних) випусках новин на «Інтері», ICTV, «1+1», СТБ, Новому каналі, Першому національному, 5-му каналі й ТРК «Україна». Період проведення моніторингу: 1–6 квітня.

Моніторинг є незалежною експертною оцінкою громадської організації «Телекритика». Всі висновки й точки зору, висловлені в усіх публікаціях моніторингу можуть не збігатися з точкою зору USAID чи «Інтерньюз Нетворк». Методологію проведення моніторингу викладено тут. Матеріали проекту читайте в рубриці «Моніторинг» сайту MediaSapiens. У 2012 році методологія зазнала зміни, тепер моніторинг здійснюється протягом одного тижня щомісяця.