Курс гривні на початку минулого року ще досягав 28 гривень за долар, а зараз коливається у межах 24-х. За підсумками 2019-го курс гривні зміцнився відносно всіх валют світу: гривня стала валютою, яка найбільше зросла протягом року, повідомляє Експертна платформа НБУ.

Чому гривня зміцнилася?

Українська валюта зміцнювалася впродовж більшості місяців 2019-го. Ще влітку у американському банку Goldman Sachs прогнозували: попри традиційні падіння курсу через сезонні фактори у другому півріччі, з гривнею це навряд чи станеться. Прогноз американських банкірів збувся. Восени і взимку гривня здивувала кількома рекордами. Так, 21 грудня курс досяг психологічної відмітки у 23,32 гривні за долар, не тільки впавши до мінімального за рік, а й повернувшись до показників 2016 року. Нижчим курс останнього разу був майже чотири роки тому: 13 січня 2016-го 1 долар коштував 23,26 грн.

Пояснити основні причини укріплення гривні MediaSapiens попросив Володимира Дубровського — старшого економіста центру соціально-економічних досліджень CASE-Україна, експерта Економічної експертної платформи. Він назвав такі фактори:

1. Небувалий інтерес іноземців до українських ОВДП

ОВДП — це облігації внутрішньої державної позики України: державні цінні папери, які розміщують виключно на внутрішньому ринку. Облігації випускає Міністерство фінансів, тому вони по суті є боргом держави перед пересічним інвесторами. У 2019-му інвестиції іноземців в українські ОВДП були рекордними і склали понад 110 млрд гривень. За підрахунками аналітиків, це дозволило зміцнити гривню відносно до долара на понад 15%.

«Розміщення на внутрішньому ринку цінних паперів — свідома політика Мінфіну по переведенню нашого державного боргу з іноземної валюти у гривню. Замість того, щоб запозичувати на зовнішніх ринках і потім віддавати борги валютою, там підтримують політику запозичень нерезидентам України на внутрішньому ринку. Таким чином, виходить, конвертували частину нашого боргу в гривні. Це значить, що в разі девальвації гривні він буде не таким вразливим», — каже економіст.

2. Повільні, але все ж наявні передумови для позитиву в економіці

«Протягом року імпорт зростав менше, ніж передбачалося. Це дозволило відбутися невеликому заміщенню ввезених товарів нашою вітчизняною продукцією. Звісно, не все так добре, як хотілося б, але і катастрофи немає», — вважає пан Дубровський.

До того ж, 2019-й відзначився падінням темпів інфляції до позначки 4,1% у річному вимірі. Перед тим схожі показники фіксували наприкінці 2013-го.

3. Загальний оптимізм і очікування «покращення».

«На початку року очікування і настрої були тривожними через вибори. Було багато маніпуляцій, нагнітання. Панувала невизначеність: ніхто не знав, що може статися. Це в тому числі заважало запозичувати гроші, підвищувало ставки. Зараз ці ставки впали, відповідно, в інвесторів теж зріс певний оптимізм. Принаймні у них немає якогось великого страху заведення коштів в Україну. Тим паче, коли гривня почала укріплюватися ще й восени, оптимістичні очікування зросли ще більше. Великих прямих інвестицій у нас цього року, на жаль, не було. Значного росту українського експорту також не відбулося, хоча його обсяги все ж повільно ростуть», — зауважує співрозмовник.

Міф: «долар падає — це завжди добре»

Зміцнення гривні й падіння долара не завжди означає «перемогу». Як послаблення, так і зміцнення курсу шкодить одним і приносить дивіденди іншим. Укріплення гривні добре для імпортерів, бо дозволяє завозити в Україну товари дорожче. У «плюс» воно йде й тим, хто отримує зарплати у гривнях. А от отримувачі зарплати в іноземній валюті та українські експортери, які продають товари на зовнішні ринки, програють. Минулого року укріплення гривні призвело до збитків НБУ на суму у 12,3 млрд гривень, повідомляли у пресслужбі регулятора.

«Укріплення гривні — це не чисте “добро” чи “зло”. “Добром” можна вважати стабільний передбачуваний курс, який дозволяє всім робити розрахунки, інвестиції, не боячись девальвації чи ревальвації. А значні коливання в один чи другий бік — це вже погано», — пояснює Володимир Дубровський.

Якщо взяти навіть не 12%, а 9% укріплення гривні, то вийде 3 млрд доларів втрат українських експортерів з 1 квітня 2019-го, звертає увагу відомий підприємець і блогер Олександр Деркач. На цю суму, каже він, впали прибутки підприємств, бо їх затрати у гривні не зменшилися: «З цієї суми не були сплачені податки в бюджет. Які теж, за логікою, треба приплюсувати до ціни запозичень. Мільярдів 10 хоча б. Не були зроблені якісь інвестиції, не були виплачені додаткові гроші людям, тощо».

Збитки від укріплення гривні для експортерів визнає і прем’єр-міністр Олексій Гончарук. Водночас він називає зміцнення курсу «демонстрацією довіри до нашої національної валюти».

Чому не треба бігти в обмінники, прочитавши «скандальний» заголовок у ЗМІ

Штучне нагнітання ситуації у ЗМІ й соцмережах дуже погано впливає на курс, якщо люди починають сприймати такі новини як заклик терміново скуповувати валюту, каже Володимир Дубровський. Це провокує стрибки курсу, навіть якщо до цього все було добре і для коливань не було підстав.

Перед президентськими виборами навесні і парламентськими виборами влітку минулого року маніпуляції про курс гривні поширювали й деякі політики. Зокрема, такі заяви озвучувала тодішня представниця президента України у Верховній Раді й народна депутатка Ірина Луценко. У коментарі Прямому каналу 15 квітня 2019-го у разі перемоги Володимира Зеленського вона прогнозувала дефолт і 35-50 гривень за долар. Через три дні, 18 квітня, на вечірньому токшоу цього ж телеканалу заявила, що долар може коштувати вже 100 гривень.

«Гроші люблять тишу, бо гроші — це довіра. Якщо медіа чи політки підривають довіру до валюти чи до Національного банку як регулятора, то вони роблять дуже погану “послугу” своїм читачам чи глядачам. При паніці на валютному ринку завжди виграють великі гравці і програють маленькі. Коли нагнітається паніка, здебільшого це комусь вигідно. Такі особи до паніки підготувалися і планують на ній заробити, а от ті, хто на паніку “купився”, виступають їхніми донорами», — зауважує Володимир Дубровський.

Навіть якщо є спокуса побігти міняти валюту, здебільшого це значить, що бігти навпаки не треба, каже він.

«Звісно, буває різне. Але давайте пригадаємо історію 2015 року, коли люди в паніці купували долари і по 30, і по 32 гривні, думаючи що він підскочить до 50 і вище (26 лютого 2015 року курс гривні сягнув історичного мінімуму — понад 30 гривень за долар, але потім гривня зміцнилася. Тодішня голова Нацбанку Валерія Гонтарева заявила, що курс підскочив через паніку і спекулянтів. — MS). Потім цим людям довелося здавати долари назад по 27 або навіть по 23, як зараз. Вони на цьому програли. Тому треба завжди обережно ставитися до новин про курси валют, а якщо є заощадження, то краще про всяк випадок тримати їх у кількох валютах», — радить економіст.

Що буде з курсом у 2020 році?

В Мінекономіки у 2020-му очікують стабільний курс гривні до долара. Про це на своїй сторінці у Facebook написав міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тимофій Милованов. За його словами, курс буде залежати від розвитку економіки та від ситуації на світових ринках. Схожі думки висловлює і голова Нацбанку Яків Смолій: гривня навряд чи буде суттєво падати цього року.

«Сподіваюся, цього року гривня надалі вже не буде так укріплюватися. Скоріше за все, курс буде стабілізований. Можливо, він буде просідати, але не буде катастрофічними. Є передумови для стабільного курсу, якщо не буде якоїсь міжнародної кризи або потрясінь на світових ринках», — прогнозує Володимир Дубровський.

Де прочитати про це все детально?

«До небес. Чому зміцнюється гривня і як реагувати бізнесу» — матеріал видання The Page про «позитив» і «негатив» від зміцнення курсу гривні, роль НБУ та про те, що нам робити з усім цим далі.

«Гривня зміцнюється, але чи варто радіти?» — стаття у «Дзеркалі тижня» пояснює, чому найбільших втрат від ревальвації національної валюти зазнали виробники та експортери. Підприємці понесли втрати, і якщо курс міцнішатиме й далі, негативу від курсу у 2020-му не уникнути, йдеться у публікації.

«Як довго триватиме політика сильної гривні» — у відеоінтерв’ю автору YouTube-каналу «KRYM-критичне мислення» Володимиру Федоріну голова Національного банку України Яків Смолій розповів, чому він очікує прискорення економічного зростання, незважаючи на політику «сильної гривні», чому нераціонально очікувати суттєвого послаблення гривні, якщо не відбудеться чогось надзвичайного.

«Консенсус-прогноз — 2020: курс гривні, інфляція, ВВП» — видання «Мінфін» опублікувало вже традиційний консенсус-прогноз, опитавши експертів про майбутній курс гривні, інфляцію та темпи зростання економіки у 2020 році.

«Курс долара, ВВП, інфляція. Якою буде українська економіка у 2020? Макропрогноз» — свій консенсус-прогноз є і в «Ліги. Фінанси». Журналісти за допомогою поважних експертів галузі спробували з’ясувати, чи вдасться Кабміну Олексія Гончарука поліпшити показники економіки часів уряду Володимира Гройсмана. Головний висновок — «економічне диво» в Україні знову поки що відкладається.

«Що буде з курсом гривні: Україна знову починає розміщувати ОВДП» — стаття Delo.ua про те, як влаштована дохідність українських ОВДП, їх подальші аукціони у 2020 році та вплив на курс гривні.

«Без стресів та дефолту: Україна може спокійно прожити 2020-й» — стаття «Економічної правди». Текст розповідає про нинішній дефіцит бюджету, внутрішній та зовнішній борги та вплив на валютний курс державних запозичень.

«Чому курс долара падає, а ціни — ні?» — на це питання у своєму блозі для «НВ» намагається дати відповідь міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тимофій Милованов. За його словами, питання про те, чому ціни не знижуються під час зміцнення гривні було найпопулярнішим серед тих, які йому ставили за останній місяць.