Дигідроген монооксид справді подають у водопроводи під час воєнного стану. Це вода
Дигідроген монооксид справді подають у водопроводи під час воєнного стану. Це вода
Це доволі відомий жарт у наукових колах. Оголошення воєнного стану стало черговим приводом для його повернення на порядок денний.
На чорному фоні з багатьма знаками оклику пишуть, що дигідроген монооксид під час воєнного стану будуть подавати у водопровід. «Це страшна отрута», — йдеться на зображенні. Мовляв, контакт з газоподібною формою хімікату приводить до сильних опіків, а попадання його невеликої кількості у легені загрожує смертю.
Скриншот
Проте дигідроген монооксид (DiHydrogen MonOxide) — це своєрідний мем для науковців. Насправді це звичайна вода. Її хімічна формула— Н2О — це два атома водню (дигідроген) і один атом кисню (монооксид).
Ті, хто поширював чи коментував пост Анни Оденцової про «небезпечну» речовину у водопроводі, зазначали, що це жарт.
Але дехто просто розповсюджував зображення без жодного попередження, чим міг ввести користувачів в оману.
Як пише сайт Dictionary.com, жарт вигадали у США для залякування неосвічених людей. Вперше його поширила тижнева газета міста Дюранд (Мічиган) у 1983 році на День сміху. Там подавали перелік «небезпечних властивостей» цієї сполуки.
У 1994 році, як зазначає ABC Science, користувачів інтернету стало достатньо для того, аби Крейг Джексон (Craig Jackson) зміг створити Коаліцію для заборони хімікату. А через три роки 14-річний Натан Зонер (Nathan Zohner) в старших класах школи в Айдахо вирішив провести експеримент. Він розповідав школярам про небезпеку цієї сполуки, після чого просив підписати клопотання про її заборону. Петицію підписали 43 школяра з 50 опитаних.
1997-го року про хімікат також згадали чотири жартівника. Вони роздавали листівки, де попереджали людей про небезпеку дигідрогену монооксиду і просили телефонувати, якщо хтось помітить цей хімікат у своєму домі. Але за вказаним телефоном надавались еротичні послуги.
«Детектор медіа» нагадує правила поведінки у соціальних мережах, про які свого часу розповіла експертка з комунікацій Ярина Ключковська:
1) не лайкай, якщо не прочитав матеріалу;
2) не поширюй інформації в соціальних мережах, якщо не загуглив її й не перевірив.
Крім того, нещодавно стартував онлайн-курс «Фактчек: довіряй-перевіряй». Якщо ви хочете відрізняти фейки від правди, перевіряти факти та споживати тільки якісну інформацію, на курс можна зареєструватись тут.