Дигідроген монооксид справді подають у водопроводи під час воєнного стану. Це вода

Дигідроген монооксид справді подають у водопроводи під час воєнного стану. Це вода

13:13,
29 Листопада 2018
11960

Дигідроген монооксид справді подають у водопроводи під час воєнного стану. Це вода

13:13,
29 Листопада 2018
11960
Дигідроген монооксид справді подають у водопроводи під час воєнного стану. Це вода
Дигідроген монооксид справді подають у водопроводи під час воєнного стану. Це вода
Автори:
У Facebook після оголошення воєнного стану в Україні почали поширювати старий жарт про небезпеку дигідрогену монооксиду.

Це доволі відомий жарт у наукових колах. Оголошення воєнного стану стало черговим приводом для його повернення на порядок денний.

На чорному фоні з багатьма знаками оклику пишуть, що дигідроген монооксид під час воєнного стану будуть подавати у водопровід. «Це страшна отрута», — йдеться на зображенні. Мовляв, контакт з газоподібною формою хімікату приводить до сильних опіків, а попадання його невеликої кількості у легені загрожує смертю.

Скриншот

Проте дигідроген монооксид (DiHydrogen MonOxide) — це своєрідний мем для науковців. Насправді це звичайна вода. Її хімічна формула— Н2О — це два атома водню (дигідроген) і один атом кисню (монооксид).

Ті, хто поширював чи коментував пост Анни Оденцової про «небезпечну» речовину у водопроводі, зазначали, що це жарт.

 

дигідроген-монооксид

Але дехто просто розповсюджував зображення без жодного попередження, чим міг ввести користувачів в оману.

Як пише сайт Dictionary.com, жарт вигадали у США для залякування неосвічених людей. Вперше його поширила тижнева газета міста Дюранд (Мічиган) у 1983 році на День сміху. Там подавали перелік «небезпечних властивостей» цієї сполуки.

У 1994 році, як зазначає ABC Science, користувачів інтернету стало достатньо для того, аби Крейг Джексон (Craig Jackson) зміг створити Коаліцію для заборони хімікату. А через три роки 14-річний Натан Зонер (Nathan Zohner) в старших класах школи в Айдахо вирішив провести експеримент. Він розповідав школярам про небезпеку цієї сполуки, після чого просив підписати клопотання про її заборону. Петицію підписали 43 школяра з 50 опитаних.

1997-го року про хімікат також згадали чотири жартівника. Вони роздавали листівки, де попереджали людей про небезпеку дигідрогену монооксиду і просили телефонувати, якщо хтось помітить цей хімікат у своєму домі. Але за вказаним телефоном надавались еротичні послуги.

«Детектор медіа» нагадує правила поведінки у соціальних мережах, про які свого часу розповіла експертка з комунікацій Ярина Ключковська:

1) не лайкай, якщо не прочитав матеріалу;

2) не поширюй інформації в соціальних мережах, якщо не загуглив її й не перевірив.

Крім того, нещодавно стартував онлайн-курс «Фактчек: довіряй-перевіряй». Якщо ви хочете відрізняти фейки від правди, перевіряти факти та споживати тільки якісну інформацію, на курс можна зареєструватись тут

ГО «Детектор медіа» понад 20 років бореться за кращу українську журналістику. Ми стежимо за дотриманням стандартів у медіа. Захищаємо права аудиторії на якісну інформацію. І допомагаємо читачам відрізняти правду від брехні.
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування ідей та створення якісних матеріалів, просувати свідоме медіаспоживання і разом протистояти російській дезінформації.
mindful.org
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
2019 — 2024 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду