Піар на українському телебаченні багато в чому передбачуваний так само, як рух космічних тіл. Наприклад, щоосені різноманітні політики з’являються на телеканалах, щоб розповісти виборцям про тарифи. І цього року на глядачів чекають справді екстраординарні розповіді, адже в один ряд вибудувалися опалювальний сезон, наближення виборів Президента, зменшення кількості субсидіантів та ймовірне зростання ціни на газ. На фоні подібного катаклізму журналісти мали би проявити особливу старанність, щоб не допустити дезінформації українців. Проте «Інтер» вирішив інакше й лишив глядача сам на сам із політиками.

Сюжет «Подробностей» 3 жовтня складається із фактично трьох реплік. Ведуча Катерина Лисенко розповідає, що Олег Ляшко зустрівся з пенсіонерами. Пенсіонерка каже, що вимушена їсти м’ясо для тварин, оскільки не має грошей. Олег Ляшко заявляє: «Я їх заставлю змінити цю політику, щоб перерахувати пенсії, щоб підняти людям зарплати. Ми добиваємося зниження цін на газ. Щоб відновили субсидії, щоб люди мали право на отримання субсидій, і щоб люди не голодували».

Цю ж історію політик просував і наступного дня. 4 жовтня в сюжеті «Подробностей», де тепер лишилися тільки Катерина Лисенко та сам Ляшко, чиновник розповідав: «Уряд прийняв рішення, якими обмежив право громадян на отримання субсидій. Три мільйони людей штучно випадають із процедури отримання субсидій. Фактично наживаються на людях. Коли пенсіонер з 1500 гривень пенсії , чи робітник із 3000 повинен платити таку саму ціну на газ, як Коболєв».

Займалися питанням субсидій і в ККК — Комітеті Королевської та Капліна, також відомому як Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення. В об’єктив «Подробностей» 3 жовтня з усіх членів комітету знову потрапили лише Каплін та Королевська, і розповідали вони чомусь знову про липневі здобутки.

Наталя Королевська тим часом заявляла: «Мы считаем, что постановление правительства от 1 мая — оно сегодня антинародное, лишает сегодня людей получения субсидии, и при этом —  не повышая пенсии и заработной платы».

Жодного разу журналісти так і не пояснили глядачам, проти якого «народу» спрямовані нові правила отримання субсидій. Держава (себто платники податків) більше не буде допомагати тим, хто має квартиру площею понад 120 м² або будинок площею понад 200 м². Тим, хто здає в оренду житло чи інше майно. Тим, хто володіє автомобілем, молодшим за 5 років (із дати випуску), або здійнив одноразову покупку на суму понад 50 тисяч гривень. Хоча в останньому випадку, як пояснює Тетяна Бойко, координаторка житлово-комунальних та енергетичних програм Громадянської мережі «Опора», «приходить комісія, перевіряє житлові умови, питає, де ти взяв ці гроші. Якщо це дійсно було покупка для покращення умов чи створення доступності для людини з інвалідністю, інші важливі обставини, тоді комісія встановлює цю субсидію». Аналогічні винятки буцімто можуть зробити і для дешевих нових автомобілів.

Загалом, ідеться не про голодних пенсіонерів, що отримують менше мінімалки (таким узагалі не можуть відмовити в субсидії). Ідеться про, наприклад, майже 50 тисяч власників домогосподарств із площею понад 120 / 200 м², які раніше отримували компенсацію своїх витрат. Насправді заради піару саме їхні інтереси, прикриваючись кадрами з голодними пенсіонерами, відстоюють в ефірі Олег Ляшко, Сергій Каплін та Наталя Королевська.

А от урядовцям, які, власне, й відповідальні за систему субсидій, «Інтер» чомусь слова не надав. Тож глядачі так і не дізналися, що подібні новації — це крок до монетизації виплат (кошти будуть видаватися на руки). Завдання монетизації, у свою чергу, полягає в тому, щоби стимулювати українців до підвищення енергоефективності (субсидіанти, наприклад, витрачають більше на 20 % газу, ніж сусіди) і, як наслідок, зменшення витрат на комунальні послуги як окремо взятої родини, так і державного бюджету загалом (у 2018 році на це пішов 71 млрд гривень). Очевидно, далеко не всі експерти й політики згодні з подібними рішеннями уряду, але вони, на відмінну від «Інтера», наводять числа та аргументи й обговорюють реальну ситуацію, а не абстрактних голодних пенсіонерів, у яких, радше за все, жодної субсидії не заберуть.

Можна спрогнозувати, що тема з поверненням субсидій «народу» ще неодноразово спливатиме у виступах різноманітних політиків. Головне, про що варто думати в такі моменти виборцям, — чи стосується подібна боротьба їхніх інтересів.

Детальніше про ці та інші особливо яскраві сюжети тижня читайте в публікації «Битва серіалів, кримські цукерки та “йдіть у сраку”. Моніторинг теленовин 1–7 жовтня 2018 року».