Про це пише Deutsche Welle. 

Німецький адвокат Мартін Лютле звернувся до прокуратури Берліна з клопотанням щодо перевірки законності сюжету російського «Первого канала», який вийшов в ефір. Його автор, журналіст Іван Благой, розказав про історію ймовірного зґгвалтування в Берліні 13-річної російськомовної дівчинки біженцями з арабських країн. Лютле повідомив Deutsche Welle, що телесюжет знято в дусі російської пропаганди й слугує засобом розпалювання міжнаціональної ворожнечі. 

Хоча компетенція німецьких органів юстиції і не поширюється на російські ЗМІ, німецький адвокат вважає, що пан Благой, який проживає в Берліні, порушив закони ФРН, оскільки російські канали в країні можуть приймати до шести мільйонів російськомовних громадян. На думку Лютле, кореспондент «Первого канала» своїм матеріалом сприяв зростанню ненависті серед російськомовного населення Німеччини щодо біженців. 

Адвокат має намір вжити щодо Благого подальших заходів після відповідного рішення прокуратури. За його словами, за здійснене російському журналістові загрожує від трьох місяців до п’яти років позбавлення волі. 

Російські ЗМІ повідомили, що декілька біженців викрали й зґвалтували дівчинку із сім’ї російських німців. Так, у сюжеті «Первого канала», що вийшлов у вечірньому випуску 16 січня нібито тітка дівчинки розповідає, що троє «приїжджих» викрали дитину й утримували 30 годин у порожній квартирі, а потім викинули на вулицю. Далі в сюжеті начебто дядько дівчинки розповідає, що поліція допитувала її три години і зрештою відмовилася порушувати справу. В сюжеті родичі дівчинки розповідають, що батьки бояться звертатися до ЗМІ через побоювання, що дитину може відібрати соціальна служба. 

У своєму матеріалі на Medium автор Victоr Ganin вирішив дослідити, чи була така дівчинка й чи мала місце така історія насправді. У Facebook він знайшов оголошення про зникнення 13-річної дівчини на ім'я Elisabeth Fisenko. 

А згодом — і сторінки її родичів у соцмережах. Так, він пише, що вони всі — жителі Німеччини, є фото, які це підтверджують. При цьому на сторінках «міститься чимало фотографій та відео про Меркель, біженців, "великого Путіна" і т. д.». В самої дівчинки автор зауважив чимало фото з російським прапором. Але на сторінках не було жодної згадки про те, що сталося. 18 січня, пише автор, зі сторінок зникли всі фотографії, а деякі акаунти виявилися закритими. 

Ще одна згадка про зґвалтування містилася на сайті Asylterror, який пише, зокрема, про напади, пов’язані з біженцями в Німеччині та Європі. Пост на сайті датовано 14 січня, тобто з’явився всього лиш за три дні до сюжету «Первого канала». Оскільки ніхто з родичів не звертався до ЗМІ, не зрозуміло, яким чином на сайті так швидко з’явилася інформація — а саме наступного дня після того, як дівчинку знайшли.

При цьому на сайті йшлося про п’ятьох приїжджих, а не трьох, як це зазначалося в сюжеті. Сам же сайт посилається на допис у групі, яка виступає проти прийому біженців. Однак пост видалено й там, хоча він залишився в кеші.

Цікаво, що відео в сюжеті, де нібито мусульманин німецькою розповідає про те, як він із шістьма друзями ґвалтував неповнолітню, насправді не є наданим хакерською організацією Anonymous, як стверджували журналісти. Проте це відео міститься на сайті LiveLeak із датою завантаження 21 грудня 2015 року. Втім, на ньому ж зазначено, що воно датується 2011 роком. 

Також ще до виходу сюжету в Facebook з’явився коментар від офіційної сторінки поліції в Берліні про те, що всі чутки про викрадення та зґвалтування є брехнею. 

Згодом з’явилося офіційне повідомлення поліції про те, що в ході розслідування не було встановлено ані факту викрадення, ані зґвалтування. 

На своїй сторінці у Facebook поліція повідомила, що дівчинка справді зникала, але потім знайшлася. Проте викрадення й зґвалтування не мали місця. На коментар користувача про те, що поліція приховує факт злочину й чинила тиск на дівчинку, правоохоронці дали таку відповідь: «Ви стверджуєте, що працівники поліції здійснили злочин, використовуючи заборонені методи допиту. Ми не залишимо цих висловлювань без коментарів». Далі зазначається, що автори подібних безпідставних суджень можуть бути притягнені до кримінальної відповідальності, а відповідні записи буде приховано. 

При цьому слідство триває, а рішення про закриття провадження може ухвалити тільки прокуратура.