За інтенсивністю медійних маніпуляцій Україна чи не попереду всієї планети. Маніпулятивні технології на нашому телебаченні використовуються у найрізноманітніших варіантах, а жертвами їхнього впливу стають саме ті люди, які не хочуть оцінювати інформацію з екрану критично. А таких – більшість. Проти нас із вами, звичайних громадян України, веде війну найсучаснішими засобами найозброєніша у світі армія, в якій б’ються не звичайні солдати, а справжні спецназівці-профі: політтехнологи, піарники та інші маніпулятори всіх мастей (якби ще лише наші, українські).

Про День без телебачення

Саме тому ми пропонуємо не дивитися телебачення хоча би протягом одного дня – 1 грудня.

Чому ми це робимо? Бо набридло, що нам з екранів «згодовують» маніпулятивний непотріб, який телевізійні боси ніколи не дозволили б дивитися своїм дітям – брехливі джинсові новини, низькопробні серіали, скопійовані шоу замість правдивої та об’єктивної інформації. Немає сенсу дивитися телевізор, якщо з його екрану лише маніпулюють.

Сподіваємося, що ця акція змусить керманичів українських телеканалів хоча б частково змінити редакційну політику. На це нас надихнув (будете сміятися) приклад США.

У 1990-ті роки в Штатах було створено асоціацію TV-Free America, яка організовувала тижневе утримання від перегляду телебачення. В 1996 році в їхній акції взяло участь більш як чотири мільйони осіб, 36 тисяч шкіл, бойкот підтримали 26 губернаторів. У цілому за той рік, за підрахунками піплметрів, три провідні американські телекомпанії втратили до 1,5 мільйона глядачів.

У відповідь телемагнати почали рекламну кампанію, закликаючи людей дивитися телебачення під незвичними слоганами: «Не турбуйся, в тебе ще залишилися мільйярди нервових клітин!», «Сьогодні такий кльовий день – що ж ти робиш на вулиці?», «Крісло – твій кращий друг!», «Життя коротке – дивись телевізор!». Але все одно були вимушені піти назустріч глядачам і змінити концепцію. А нам слабó?

Про презервативи

Нас критикували за те, що наша акція збігається в часі з Днем боротьби зі СНІДом. Віддаючи належне важливості всіх форм цієї боротьби, не можу не зазначити, що саме телебачення та звичка молоді мавпувати поведінку телегероїв стали одними з головних рушіїв епідемії цієї хвороби.

На жаль, пропаганда презервативів як засобу нібито безпечного сексу стала ще одним прикладом маніпуляцій та підміни понять на телебаченні. Небезпека пропаганди «типу безпечного презервативного сексу» в тому, що під прикриттям профілактики СНІДу молоді прищеплюються вседозволеність, ранні статеві зв’язки, та й – будемо відверті – проводиться банальна комерційна реклама презервативів.

Але ж у юному віці психіка сприймає такий опис безпечного сексу як рекламу самого процесу, що посилює природній інтерес до нього. А презерватив далеко не завжди гарантує 100%-й захист від вірусу. За даними американських учених, ризик зараження ВІЛ/СНІД при використанні презерватива становить близько 31%.

За рахунок державного бюджету (тобто, наших з вами податків!) молодь з екранів телевізорів переконують, що головне в житті – насолода, в першу чергу сексуальна. Та й узагалі, дивує, що нині всюди піарять презервативи як єдиний спосіб захисту від СНІДу і взагалі забувають про промоцію такого методу, як утримання від випадкових статевих зв’язків…

Серед банальніших прикладів підміни понять також можна навести широко розрекламоване колись паном Азаровим збільшення валового внутрішнього продукту (ВВП), що насправді ще не свідчить про реальне зростання економіки і розвиток промисловості.

Дієвим захистом від підміни понять можуть стати глибокі знання предмету обговорення, високий рівень критичного мислення та непоспіх у висновках.

Про президента

У наступних публікаціях ми детально проаналізуємо такі маніпулятивні технології, як негативізація, перенесення значення, примітивізація, сенсаційність, мозаїчність інформації, фабрикація фактів тощо. Сьогодні ж торкнемося лише трьох досить цікавих і дуже поширених технологій: висміювання, створення масових психозів та віртуалізації.

При висміюванні маніпулятор використовує іронію, надає предмету маніпуляції недостойного, несерйозного та малопривабливого значення. Висміювання застосовується для десакралізації (розвінчування) явища чи людини, демонстрації негативних сторін. Результатом висміювання є створення у глядача переконання, що ці негативні якості людини є її єдиними, головними або домінантними. Серед прикладів висміювання як десакралізації влади можна навести нещодавню пародію на президента України, показану російським «Первым каналом».

Знівелювати подібні маніпулятивні технології можна лише одним запитанням: кому це вигідно?

Про корів

Одним із найбільших психозів, створених засобами масової інформації, була паніка у зв’язку зі «сказом корів» в Англії. В європейській пресі масово почали з’являтися статті про епідемію хвороби корів, які заразні для людей. Хоча у Великій Британії від цієї хвороби померло 10 осіб. Під дією масового психозу в Англії наказали знищити всіх корів віком більше трьох років і спалити їхні трупи, було накладено заборону на експорт м’яса.

Міф про «сказ корів» створили засоби сірої пропаганди. Визначити його джерела з виступів у пресі та на телебачення було неможливо. Спочатку посилалися на наукову статтю у відомому журналі Lancet, але опубліковані в газетах цитати з цієї статті ніяких приводів для паніки не давали – в ній лише припускалася можливість зв’язку між хворобами корів та людей.

Згодом проблему замінила чергова сенсація – а про «сказ корів» і зовсім забули. Чи не нагадує вам ця історія події осені 2009 року та «каліфорнійський грип» у степах України?

Про вишиванки

Найефективніше маніпулювати людьми виходить за умови перенесення події з реальної у так звану віртуальну площину. Для дослідження цього явища ми провели простий захід «віртуалізації». У 2009 та 2010 роках на електронні адреси ЗМІ було надіслано заклик в останній робочий день перед Днем незалежності або в сам день свята усім українцям вийти з дому у вишиванках.

У той же день це стало провідною темою для більш як сотні медіа, інформація спровокувала широке обговорення на інтернет-форумах та стала основою для сюжетів на провідних каналах. Головним у цьому дослідженні було те, що багато громадян відгукнулися на заклик і таки одягли вишиванки. Таким чином, ми переконалися, що лише за допомогою інформаційно-комунікативних технологій можна привернути увагу та викликати потрібну реакцію широких мас. Але наш-то приклад був абсолютно невинним, а інші, на жаль, використовують цю важку артилерію не завжди у мирних цілях.

Лише усвідомлення сутності маніпулятивних технологій призведе до зниження їхньої ефективності та можливої часткової від них відмови. Хотілося б у це вірити. Але не будьмо наївними.

Це лише наші перші спільні кроки для розуміння процесу. Далі буде.