Після невдалого старту податкової реформи команда Януковича намагається повернути собі політичну та інформаційну ініціативу. В принципі, в умовах безпорадності опозиції навіть такий привід, як реструктуризація Кабінету Міністрів і переділ сфер упливу в уряді, можна подати як «новий» старт вирішальних реформ.

З цією метою було навіть задумано спеціальну інтригу, щоби спровокувати зайвий інтерес до нових рішень президента. Відповідні укази про реформування системи органів виконавчої влади та звільнення-призначення міністрів почали з’являтися пізно ввечері в четвер, 9 грудня. Тому наступного дня на всіх підсумкових ток-шоу тільки мови й було про рішучі дії президента та благі цілі, заради яких він вдався до самореформування влади.

Головний меседж влади: зміни в структурі Кабінету Міністрів та центральних органів виконавчої влади – лише перший крок адміністративної реформи. Адміністративна реформа – це перший крок більш широкої реформи влади, що включатиме реформування державної служби, державних адміністрацій, місцевого самоврядування, боротьбу з корупцією.

Найбільш детально аргументацію влади можна було почути у виступі директора Національного інституту стратегічних досліджень Андрія Єрмолаєва 13 грудня на «Свободі слова» Андрія Куликова (ICTV):

«Куликов:...Пане Єрмолаєв, із перших кроків здійснення адміністративної реформи у суспільстві дізналися, що йде скорочення витрат бюджету. Але досі ніхто не довів суспільству, що внаслідок цього скорочення система влади стане ефективнішою. Більше того, деякі експерти твердять, що реформа лише приведе до концентрації влади, і, відповідно, – до зосередження корупційних можливостей у меншого числа чиновників. Очолюваний вами інститут стратегічних досліджень, очевидно, бере участь у розробці реформ. Може, ви назвете гарантії, що реформа не буде підлаштована системою під себе?

Єрмолаєв:...Реформа державної влади – це не стільки зміни в структурі Кабінету Міністрів, – це лише перший крок, можливо, найбільш символічний і найбільш резонансний, – скільки система кроків, яка пов’язана, по-перше, з новими підходами до економічної політики, новими підходами до менеджерування, новими підходами до формування виконавчої вертикалі, яка не буде обтяжена тією великою кількістю чиновників, які представляють центральні органи влади на місцях. Як наслідок, наступний системний крок після реформи державної влади – це реформа місцевого самоврядування і передача більшості функцій, пов’язаних з виконанням місцевого бюджету, на місця. Але для цього потрібно підготувати, як то кажуть, підґрунтя. Другий мотив, тісно також пов'язаний з економічними реформами і необхідністю реформування державного апарату, – це тісний зв'язок чиновницької бюрократичної системи з корупцією. Взагалі, коли всі визнають, що в Україні дуже високий рівень корупційних зв’язків, то вони мають визнавати і інше – що дуже сильна бюрократія. Тому що корупція – це і є поєднання корпоративно-бізнесового інтересу з можливостями державного крісла. Відповідно, демонтаж цієї системи, і не лише скорочення, але й функціональні зміни, і структурні зміни є необхідною умовою наступної боротьби з корупцією. Тобто, не робити першого – це означає зберігати ту саму корупцію, до якої ми звикли. Тепер – головне – власне, з чого складається реформа державної влади. Перший крок – це реструктуризація центральних органів виконавчої влади – що відбулося. За останні роки ми, маючи на старті наприкінці 90-х, здається, 46 чи 47 центральних органів виконавчої влади, натворили на 2010 рік вже 102, і зараз зроблено дуже важливий крок – не лише формальне скорочення, але і зміна субординації. На сьогодні більшість агенцій, служб будуть підпорядковані і координуватися відповідними міністерствами. Вже не буде можливості зліва чи справа підзаконними актами і своєю волею підміняти закони чи працювати лише на себе. І ці рішення вже готуються. Другий момент – це глибока реформа державної служби. Відповідний законопроект також зараз опрацьовується. Наступне – скорочення, власне, всієї чиновницької раті, яка представляє центральні органи влади на місцях. Ну, і, врешті-решт, головне – перехід до проектно-функціонального, проектно-програмового характеру діяльності чиновницького апарату. Але для цього потрібно відповідно і системно реорганізувати бюджетну політику. Перші кроки вже зараз робляться – і це пов’язано з новим підходом до бюджету. Я думаю, нас попереду чекає дуже гостра дискусія про бюджет-2011. Але головне – окрім складнощів, пов’язаних з його формуванням, складнощів, пов’язаних з його наповненням на наступний рік, до нього головна вимога – перебудувати саму систему розпорядження державними фінансами, зробити це прозоріше, зробити це більш зрозуміло і для тих, хто збирає податки, для тих, хто платить податки, і головне – для тих, хто ними розпоряджається. Так що в цьому сенсі реформа державної служби – це дуже сміливий крок. Ви розумієте, що будь-яка влада, яка бажає себе зберегти, як мінімум, береже свій стан. Влада, яка займається самореформуванням, – це, як мінімум, влада, яка вміє ризикувати. Це та сама політична воля, якої тривалий час не було».

Схожі меседжі тиражувала 10 грудня в студії «Шустер live» («Україна») перший заступник глави Адміністрації президента Ірина Акімова:

1. Мета адміністративної реформи – підвищення добробуту людей.

2. Спочатку буде оптимізовано функції урядових органів. Буде усунуто дублювання та скорочення регулятивних функцій чиновників. Відбудеться скорочення бюрократичного апарату.

3. Реформу буде продовжено на рівні місцевих адміністрації та органів місцевого самоврядування.

4. Вона включатиме матеріальне стимулювання чиновників та жорсткі антикорупційні заходи.

5. В результаті цих та інших заходів підвищиться якість державного управління і, відповідно, відбудеться прискорення реформ, необхідних для країни.

Відповіді Єрмолаєва на «Свободі слова» Куликова та Акімової на «Шустер live» – класичний приклад софізму, в основі якого лежить логічна помилка або ж хитрість, коли між першим засновком і останнім висновком опускаються всі проміжні ланки. Для ясності наведімо приклад: «Ми заведемо курку. Ця курка буде нести яйця. Ці яйця ми будемо продавати. Продамо багато яєць – станемо багатими. Отже, якщо ми заводимо курку, ми станемо багатими». На перший погляд, все правильно і логічно. Проте між початком і кінцем надто багато ланок, що не дозволяє проводити між ними прямий причинно-наслідковий зв’язок. Зазначимо, що використання софізму Єрмолаєвим може бути як свідченням свідомого маніпулювання, так і наслідком внутрішньої переконаності в істинності цих хибних тез.

Інша справа Акімова. Адмінреформа – не її тема, на відміну від Лавріновича чи Єрмолаєва. Вона просто відпрацьовувала підготовлені та завчені тези і постійно вдавалася до різного роду маніпулятивних прийомів.

Зокрема, ще один маніпулятивний прийом, який широко використовувала Ірина Акімова на «Шустер live», називається «удавана згода». Зокрема, відповідаючи на гострі питання політолога Карасьова («Єдиний центр») та журналіста Портникова, вона починала з фраз «Полностью с вами согласна…», «Вы правы…»,погоджуючись з окремими тезами промовців. Але одразу після цього Акімова починала повторювати вже завчені й раніше оголошені тези про сильні сторони адміністративної реформи. Зовні це виглядало так, ніби закиди та критика опонентів підтверджували правоту Акімової. Водночас, удаючись до такого прийому, Акімова майстерно уникала відповіді по суті на важливі питання і проблеми, пов’язані із загальним напрямком реформ в Україні.

На поміч Акімовій виступив екс-прем’єр-міністр Валерій Пустовойтенко. Реагуючи на випади опозиціонерів (Третьякова з НУНС та Карасьова з ЄЦ), він вдався до прийому самозвеличення, коли в якості аргументів на користь реформи почав перераховувати ланки кар’єрного зростання Віктора Януковича від керівника автобази до президента, та відзначаючи великий розум самої Акімової, що проявився в самому факті керування Комітетом з економічних реформ.

На жаль, жоден учасник у жодному ток-шоу не поставив під сумнів цей софізм влади. Ця хибна аргументація пішла між люди і тепер її буде дуже важко розбити. Проте для самої влади такий зв’язок із часом може перетворитися на проблему. Адже навіювання щодо вирішальної ролі адміністративної реформи для решти реформ у країні, для порятунку держави від боргової кризи, про яку згадували й Акімова, і Єрмолаєв, може перетворитися на самообман. Коли реформи завершаться, а позитивного результату не буде.

В такому разі ми передбачаємо, що влада перейде до активного пошуку «ворогів» і «саботажників», які зривають і перешкоджають проведенню реформ. Чесно кажучи, не хотілося б, щоб адміністративна реформа завершилася «полюванням на відьом».

Проте не одна влада за допомогою маніпулятивних засобів боролася за легітимацію чергової реформи. З боку опозиції критику теж було побудовано на маніпуляціях.

Показово, що ту ж саму логічну хитрість із пропусканням аргументів у своєму виступі на «Свободі слова» Куликова широко використовував лідер «Фронту змін» Арсеній Яценюк. Він, зокрема, встановив причинно-наслідковий зв’язок між ухваленим Податковим кодексом і неухваленими законами щодо пенсійної реформи, житловим і трудовим кодексами та різким скороченням населення України. Та якщо в промовах Акімової і Єрмолаєва були хоча б змістовно пов’язані переходи між тезами, то Яценюк скористався так званою хитрістю уявного зв’язку:

«Яценюк:…Практично, президент Янукович вже майже рік як президент. І можу всім нагадати чудову, наприклад, податкову реформу. Пригадуєте всі податкову реформу, що шість з половиною мільйонів українців були фактично позбавлені права на своє робоче місце? Тому що ліквідували спрощену систему оподаткування. Потім почали конституційну реформу – це коли сьогодні президент Янукович одноособово приймає будь-яке рішення щодо системи державної влади в Україні. Потім – пенсійна реформа. Ми окремо про неї поговоримо, я думаю, в наступній передачі. Потім буде ще житлова реформа, потім буде Трудовий кодекс… Ну, потім, я думаю, що ми дійдемо до скорочення населення України не 35 мільйонів, як прогнозують в 2025-му році, а, напевно, до 15-ти мільйонів, – тому що всі ці реформи – виключно заради реформ».

Далі лідер «Фронту змін» розвинув критику адміністративної реформи за допомогою «безпідставних тверджень», «шаблонних фраз і гасел» та «блискучих узагальнень». Найбільше вразив приклад Яценюка про мету реформи Міністерства освіти та науки, яка має привести до того, щоб «людина, в якої є малі діти, не повинна платити в Києві 200 доларів за те, щоби влаштували її дитину в дитячий садок». Мало хто встигне в швидкому темпі отямитися й заперечити, що Міносвіти жодного стосунку до утримання дитсадків не має. Проте прозвучало емоційно позитивне «діти» у зв’язку з «освітою» та натяком на корупцію. В цілому вони мали викликати лише негативні емоції щодо реформи, яка навіть не почалася.

«Що таке адміністративна реформа? Це покращення життя кожної окремо взятої людини.Тому що ті чиновники, яких призначили, повинні виконувати свою функцію. До прикладу, адміністративна реформа в системі Міністерства охорони здоров'я – що вона повинна принести? Вона повинна принести для кожного громадянина: перше – безкоштовну медичну послугу за пакетом, який передбачений, в першу чергу, Конституцією, – коли кожна людина прийде до поліклініки, коли кожна людина ляже в стаціонар, і скаже: ми розуміємо, що повністю 100% всіх медичних послуг держава не може оплатити. Але те все, що стосується швидкої допомоги, все те, що стосується людей, які мають сьогодні низькі статки, повинно бути забезпечене державою. І для цього проводиться реформа. Реформа у системі Міністерства освіти і науки – до чого вона повинна привести? Принаймні до того, щоби людина, в якої є малі діти, не повинна платити в Києві 200 доларів за те, щоби влаштували її дитину в дитячий садок. Тоді я розумію, що це реформа. Реформа в системі Міністерства внутрішніх справ. До чого вона повинна привести? Вона повинна привести до того, що міліціонер захищає життя і гідність кожного громадянина. Тоді зрозуміло, навіщо проводиться реформа. Сьогодні це не реформа. Янукович підписав указ, скоротив кількість міністрів. Ви їх не знали, і знати не потрібно – їх і так уже повиганяли. Що змінилося? Навряд чи щось змінилося. Єдине, що відбулося, – це президент Янукович легітимізував своє право керувати всією країною. Тільки адміністративна реформа завершилась, так і не почавшись – саме тоді, коли Конституційний Суд України просто взяв і одним рішенням змінив Конституцію – назад повернулися до Конституції Кучми, – і передав повноваження президенту Януковичу ті, яких немає ні у Путіна, ні у Обами, ні у Саркозі… ну, і у Кучми, власне кажучи, їх не було. Тому те, що у них відбувається всередині, в їхньому котлі, – це переділ грошей, ресурсів, влади і тих людей, які наближені, чи віддалені до президента. Це не реформа».

До кого у зв’язку з висвітленням теми адмінреформи не може бути зауважень, то це міністр юстиції Лавринович. Він у черговий раз у «Великій політиці» Кисельова («Інтер») протистояв журналістам, які просто не можуть бути фахівцями в цьому питанні і мати змогу загнати Лавриновича в кут логічними аргументами, як це на «Шустер live» намагався робити юрист і експерт Ігор Коліушко. Тому сам формат дуелі міністра Лавриновича зі слабкими суперниками – журналістами – мав із самого початку манупілятивний характер. «Інтер» – знову «на висоті». Висоті брехні власному глядачу, тобто електорату.  

Проект «Моніторинг політичної пропаганди та маніпулятивних технологій у випусках щотижневих підсумкових інформаційно-політичних програм та політичних ток-шоу» здійснюється громадською організацією «Телекритика» за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США.

Ілюстрація - frank.mtsu.edu