«Конвергентні редакції», «мультимедійна журналістика» – вислови, які найчастіше звучать в обговоренні трансформацій мас-медіа. Мало хто замислюється, що принципи для розуміння цих понять було сформульовано ще декілька десятків років тому – зокрема, такими теоретиками комунікації як Гарольд Ласвелл та Роман Якобсон. Що ж має бути в основі будь-якого мультимедійного повідомлення? Про це розповідав Андрій Загородський, керівник мультимедійного проекту Newsplot, під час тренінгу з цифрової журналістики, який проводила ГО «Телекритика».

«Вітчизняні редакції часто грішать тим, що захоплюються мультимедіа лише формально, вважаючи, що головне – просто навчити журналістів деяких технічних навичок», – каже Андрій Загородський. Безумовно, навчання потрібне, і буде добре, якщо журналіст зможе сам зняти відео чи підготувати інфографіку, однак при цьому забуваються фундаментальні речі, тобто мультимедіа роблять заради мультимедіа. Насправді ж питання, чи принципово важлива візуалізація сьогодні і чи може видання обійтися без інфографіки – залишаються відкритими. «Важливо навчитися керувати  змістом мультимедіа, чітко визначати ціль, з якою ми використовуємо те чи інше медіа», – підкреслює пан Загородський.

Щоб усвідомити, як працювати з різними платформами, варто ставитися до мультимедіа як до мистецтва. Зараз ми живемо в еру комунікації, відповідно, медіа – одна з найбільш затребуваних сфер суспільства.

У такому різновиді мистецтва як мультимедіа, «глиною» є звичні вихідні дані – текст, фотографія, репортажне відео, аудіо, соціальні сторінки, карти… «Я раджу максимально креативити з цим усім, не обмежуючи себе рамками та шаблонами», – каже Загородський. Він зазначив, що іноді журналісти автоматично наповнюють фото- чи відеорубрики сайтів, не замислюючись над тим, чи допоможе саме це медіа донести потрібний меседж – адже не завжди відео чи інфографіка є найбільш вдалим варіантом.

Про цифрову журналістику пишуть багато книжок, однак насправді фундаментальних змін у самій суті мас-медіа за останні десятиліття не відбулося. Про них сказали ще ті вчені, які розробляли теорії комунікації у післявоєнний період. Тому в першу чергу треба згадати відомий ланцюжок комунікації Гарольда Ласвелла.

«Хто повідомляє? – що повідомляє? – яким каналом? – кому? – з яким ефектом?». Зараз змінилися канали в журналістиці, але все інше залишилось. І журналісти іноді забувають про останній елемент – мету комунікації. «Дуже важливо відповісти на питання, що ми очікуємо від аудиторії, якого ефекту, тоді зможемо точніше обрати мультимедіа, яке відповідатиме нашим очікуванням», – пояснює Андрій Загородський.

Модель комунікації Романа Якобсона теж дає інструментарій для сучасного журналіста. Учений наголошував на важливості контексту повідомлення.

«Контекст – ключовий термін у роботі журналіста, тільки через контекст можна зрозуміти значення повідомлення», – каже Загородський. Ще французький філософ Ролан Барт зазначав, що «слово має значення лише в контексті». Так само просто повідомлення про новину не завжди може пояснити значення події. Тому найкраще при підготовці новин керуватися такою формулою: новина – бекґраунд – прогноз, останні два елементи і є контекстом. Контекст можна подавати в мультимедійному форматі: інфографіка проілюструє тенденції, відео експерта надасть прогноз. Мультимедіа має бути атрибутом новини. Ще один спосіб надати повніший контекст – це посилання. Про них також писав Ролан Барт: «Будь-який текст створюється у вигляді цитатної мозаїки, прямих чи дотичних посилань на раніше створені чужі тексти». Інтернет надав небачену в традиційних медіа можливість посилань – гіперпосилання, саме вони можуть розширити контекст.

Хоча основні принципи лишаються незмінними, додаються нові канали комунікації: зараз це таке явище як мультиекранність. Коли користувач читає статтю зі смартфона чи планшета, він має менше часу на оцінку матеріалу, довгий текст читати незручно. Можна сказати, що час стискається, і це підштовхує ЗМІ до візуалізацій – адже тоді інформація швидше сприймається.

Деякі дослідження свідчать, що 80% людей краще реагують на візуальну інформацію, ніж на текст – це, як правило, є головним аргументом у використанні мультимедіа. Згідно з дослідженнями PR NEWSWire 2012 web analytics, чим більше використання мультимедіа, тим більше охоплення аудиторії.

Також цікаві дані, що 45% клікнуть на посилання, якщо воно веде на інфографіку. Ба більше, 30% користувачів поділяться інфографікою, навіть якщо вона не несе важливої інформації: «За допомогою мультимедіа багато людей самостверджуються, хочуть видатися розумнішими, адже інфографіка – це інтелектуальний продукт».

Водночас ці дослідження не варто сприймати буквально, наголошує пан Загородський – у різних країнах люди по-різному сприймають візуалізації та структуровану інформацію. Так, для читачів Північної Європи й Китаю потрібно по-різному структурувати інформацію. Є припущення, що українці краще сприймають тексти – проте конкретних досліджень на цю тему немає, є гіпотези, про одну з яких Андрій Загородський розповів MS: «У посткомуністичних країнах залишилася недовіра до того, що люди бачать очима. Це пов’язано з радянською пропагандою, бо в комуністичних режимах робили акцент на паради, мітинги. Люди стали розуміти, що це брехня, і почали більше довіряти текстам – самвидаву, або ж чуткам, тобто тому, що є між рядками». Отже, українці схильні довіряти тим ресурсам, де є інсайдерська інформація, журналістським розслідуванням.

Тим не менш, треба брати до уваги, що суспільство розвивається, трансформується, тому мас-медіа треба теж розвиватися й залучати мультимедіа. Але при цьому ставити собі питання, чи справді аудиторія найкраще сприйме цю інформацію у візуальному вигляді.

«Конвергентна редакція насправді – в голові, це не має бути самоціллю – каже пан Загородський, коментуючи прогрес українських мас-медіа в цьому напрямі. – Деякі редакції більш успішні в мультимедійності, деякі менш успішні, але головне, що цей напрям розвивається. І, можливо, років через десять в Україні з’явиться така редакція. Не забуваймо, що у світі це розвивається вже 15 років. Тому не потрібно очікувати, що в Україні прямо зараз з’явиться успішний приклад такої редакції».

Тренінг-хакатон «Цифрова журналістика. Продюсування мультимедійного контенту» відбувся за фінансової підтримки Шведського агентства з міжнародного розвитку (SIDA).