Відео: коротке, довге й монетизоване
«В Америці відео розглядають як шанс на порятунок журналістики», — каже Дуй Лінь Ту, професор Колумбійського університету, що досліджує сучасні медіа в організації Tow Center. За його словами, медіа США, які за останні півтора десятиліття скоротили до ста тисяч робочих місць, тепер бурхливо експериментують із відео, наймають на роботу відеожурналістів і створюють відділи документалістики. На Третьому Львівському медіафорумі експерт представив результати дослідження Video now і розповів, як можна монетизувати відеоконтент.
Раніше відео дивилися лише на телебаченні та в кіно. Тепер його можна переглядати всюди. Раніше гроші заробляли лише на розважальному відеоконтенті. Чи можна тепер заробити на журналістському? Наше дослідження показало, що відео може змінити економіку американських ЗМІ.
У США всі кажуть, що відео врятує медіа. У Chicago Sun Times звільнили всіх фотографів і набрали відеографів. Журнал Time створив відділ документальних фільмів. Документальним кіно зайнялися Netflix, Frontline, The New York Times. Vice першим із американських медій почало знімати відео у Північній Кореї.
Новинні організації мають дві основні стратегії відео: короткі й довгі формати. Це цікаво, адже донедавна всі були певні, що довгі ролики в мережі ніхто не переглядає. Але якщо є хороший контент, споживач дивитиметься його навіть на телефоні. Натомість традиційні репортерські формати — півторахвилинні телесюжети — в інтернеті не користуються популярністю.
Короткий формат. Now This News
Одна з організацій, яка спеціалізуються на виробництві коротких відеоформатів — Now This News, що належить The Huffington Post. Їхня стратегія — нічого довшого за п’ятнадцять секунд.
Наприклад, ось матеріал про повінь у Техасі: короткий опис і 15-секундне відео в Instagram. Творці цих відеороликів розраховують на те, що їх переглядають на мобільному телефоні. У Now This News є сайт, але вони не розміщують там жодних роликів. Усе відео завантажують на соціальні платформи: Instagram, Vine (тривалість відео — 5-6 секунд), Facebook (до 1 хв, зазвичай — 45 сек), YouTube (до 2 хв).
Із погляду традиційних медій, які хочуть, щоб новини читали на їхньому сайті, ця стратегія просто дикість. Натомість Now This News застосовує стратегію кобрендового контенту: тут виробляють продукт для інших організацій.
Це реклама популярного в Америці виробника морозива Ben&Jerry’s, яку створили Now This News й опублікували на YouTube-каналі. Це трохи лякає: зазвичай необхідність робити рекламні матеріали не дуже подобається журналістам. У Now This News працюють журналісти віком до 25 років: три місяці вони знімають подібні відео, а потім ідуть, бо прагнуть займатися новинами. Але це не проблема — молоді журналісти коштують дешевше.
Mashable: віддати продакшн на аутсорсинг
Mashable — це соціально-цифровий центр. На їхньому сайті можна прочитати всі цифрові новини. Їхня стратегія передбачала два способи заробляння на відео: співпраця з AOL і YouTube. Щоби стати партнером YouTube, треба мати 1,6 мільйона переглядів на місяць; подолавши цю позначку, можна починати монетизацію.
Аби зробити це, Mashable потрібно було створити величезну кількість відео. На той час вони мали лише двох працівників, що знімали відео, і їхні сюжети набирали тисяч по двадцять переглядів. Отже, потрібно було більше робочих рук і відео кращої якості.
І вони віддали продакшн на аутсорсинг: звернулися до Newsy — організації, що спеціалізується на оперативному виготовленні відео за наданим їй сценарієм. Це виявилося вигіднішим, ніж робити власне відео.
Vice: довгі відео, які дивляться
Vice розвивається дуже динамічно, набираючи популярності в Америці. Торік Fox купив 5 % Vice за 70 мільйонів доларів, а зараз вартість компанії оцінюють у понад два мільярди. Компанія найняла сімдесят журналістів і потребує ще сто, адже створює дедалі більше контенту, який розміщує на YouTube та інших платформах.
Нам віддавна говорили, що глядачі не дивитимуться відео, довших за хвилину. А тепер ми спостерігаємо, як аудиторія споживає довжелезні відеоісторії, створені Vice.
Їхній спосіб монетизації — спільне спонсорство та орендований контент. Зараз Vice для американців — це все одно що MTV у 80-ті. Компанія адресує свій контент передусім підліткам, і підліткові бренди готові платити за створення цікавих відео мільйони доларів. Наприклад, ось матеріал про екстремальні подорожі, спонсорований брендом одягу The North Face.
Також вони мають свою цифрову маркетингову агенцію. YouTube-канал Vice має близько шести мільйонів підписників, і ще сотні тисяч прихильників в інших соцмережах. Тому компанія продає партнерство брендам, що хочуть досягти її аудиторії. Виходить, що Vice заробляє, функціонуючи як рекламна агенція.
Проте важливо пам’ятати: популярність і трендовість живе близько трьох місяців. Я зустрічався з виконавчим директором Vice і говорив йому про це. Він відповів, що постарається заробити на онлайн-відео, скільки зможе, а потім займеться чимось іншим.
Інші варіанти
Time також започаткував свій відділ документалістики й відео Red Border Films. Вони сподівалися повторити успіх Vice, але не змогли. Річ у тім, що Time зазвичай публікує сухі актуальні новини, для висвітлення яких у відеоформаті потрібно багато часу. А їхня аудиторія вужча, ніж у розважальних ЗМІ. Монетизувати відео їм важко, хоча вони й можуть заробляти на спонсорованому контенті, як The New York Times, чию рубрику спонсорують Google Maps.
Ще одна організація, яка займається довгими відео, — MediaStorm. Вони створюють відео, продають підписку на свою платформу, розробляють власне програмне забезпечення. Але їхня модель фінансування базується на грантах. Вони не заробляють на рекламі, хіба що часом створюють брендований контент.
YouTube's news —ініціатива, що може стати великим гравцем і конкурентом традиційних медій. The New York Times і BBC News уже мають там свої канали. YouTube має набагато ширшу аудиторію, ніж традиційні медії, тож розміщений на цій платформі контент може охопити мільйони глядачів.
Як це робити
Збирайтеся разом і діліться ідеями. В Америці медіа конкурують і часом не контактують між собою, але продюсери казали мені, що хотіли би співпрацювати з колегами з інших проектів. Вони розуміють, як важливо обмінюватися думками.
Має значення тема й предмет, а не засіб і середовище. Глядачі приходять по інформацію з конкретних тем: Україна, Сирія, скандал у ФІФА тощо. Потрібно зосереджуватися на історії та розміщувати відео разом з іншим контентом — у розділ «Відео» відвідувач сайту не піде.
Спорт і пояснювальні відео популярні скрізь. Як і за старих часів газет і телебачення, люди цікавляться спортом — принаймні в США. Також вони хочуть розібратись у речах, які важко зрозуміти.
Новини мають короткий життєвий цикл. Тому використовуйте історії, які залишатимуться завжди актуальними, щоб ви могли їх опублікувати не тільки сьогодні, а й за тиждень або чотири місяці — «вічнозелені» теми. Наприклад, не обов’язково створювати історію про конкретний злочин — можна зробити відео про динаміку злочинності в регіоні.
Коротке відео не завжди успішне. Хоча коротші ролики зазвичай отримують більше переглядів, але глядачі дивитимуться й довші відео — десять, двадцять, тридцять хвилин, або й цілу серію матеріалів, якщо це буде хороший і цікавий контент.
Ви не можете створити гарантований вірусний хіт. Натомість маєте працювати над зростанням своєї аудиторії, залучаючи її через соціальні медіа та досліджуючи поведінку користувачів різних платформ.
У вашій редакції має бути дві команди. Перша — репортери, які швидко збиратимуть новини, доповнюватимуть їх сирими відео та фото й одразу публікуватимуть. Друга — висококваліфіковані журналісти, які робитимуть складніші, глибші відеосюжети.
Кількість заходів на сайт із відеоісторією є однією з ознак успіху. Але не завжди головною. Відео — хороший інструмент залучення аудиторії, і якщо ви маєте хорошу історію, варто розмістити її 15-секундний уривок в Instagram. Таким чином можна залучити набагато більше глядачів.
Преролл (реклама перед завантаженням відео) — це жахливо для глядача. Цим можна спробувати заробити гроші, але ніхто не переглядає тридцять секунд реклами, щоби потім подивитися відео.
Новини не окупають себе. Тому потрібно шукати джерела фінансування. Це роблять навіть дуже поважні організації. Шукайте гранти, спонсорів, краудфандингове фінансування. Декому вдається зібрати спільнокоштом сотні тисяч доларів.
Фото Валентини Балабанової