У книзі проаналізовано нові медіафеномени, які формують життя сучасної людини – від соціальних мереж і гламуру до WikiLeaks і виборчих кампаній. Також розглянуто процеси створення щастя в соціальних медіа й державному управлінні. Особливу увагу приділено новим медіаспеціальностям: спін-доктор, спічрайтер і прес-секретар.

Нову книгу було презентовано 21 грудня в книгарні «Є» у форматі творчого вечора. Автор відповідав на запитання читачів і ділився думками про актуальні проблеми та головні завдання, які стоять перед нашим суспільством.

«По-перше, хочу сказати, що багато матеріалів із книги публікувались у вигляді статей в “Телекритиці”(сайт MediaSapiens – ред.)  – і за це їй окрема подяка, – сказав Георгій Почепцов. – Розкажу про свої висновки пісня написання книги. Сьогодні в мене є відчуття, що за двадцять років країна будувалася не за тими принципами. Головне гасло стало “модно бути багатим”, але всі не можуть бути багатими в сучасній моделі суспільства (10% населення мають 84% всіх багатств). Думаю, що “модно бути розумним” – це базовий принцип, який би нам допоміг. Сьогодні відставання нашої країни стало величезним, ми навіть не усвідомлюємо, що у світі роблять інші гравці, бо вони вже грають за іншими правилами і параметрами. Поки ми намагаємось усе робити за старою абеткою, у світі головують інші інтереси, предмети, теорії. Ще з часів Радянського Союзу ми не навчилися конструювати нематеріальний світ, в цьому наша біда. Я думаю, що холодну війну ми програли саме на інтелектуальному рівні, в Академії наук лише 3% коштів виділялися на розвиток гуманітарних наук. І зараз маємо суттєву невідповідність між нашою соціальною теорією і світом».

У книжці значну увагу приділено мережевим комунікаціям. Сьогодні всі пишуть про те, як люди змінюють і вдосконалюють інтернет. Проте, за словами Георгія Почепцова, ніхто не звертає уваги, як саме людство змінюється під впливом нових медіа. Одна з рис нового покоління – нездатність абстрактно мислити, відділяти другорядне і головне. На думку автора, інтернет уже формує новий тип мислення, він породжує зовсім нову історію, інших письменників, інших читачів.

Про це також сказав Тарас Петрів, президент фундації «Суспільність»: «Нове інформаційне середовище формує нові типи соціальних зв’язків: наприклад, ми вже часто ходимо на ті події, які анонсуються Фейсбуком, ми бачимо, що новітні завдання формуються через нові способи комунікації. Я думаю, ця книга про майбутнє, про те, як сучасна людина може реалізувати себе у середовищі швидких змін».

Учасник заходу, Олександр Буценко, директор ЦР «Демократія через культуру», розповів про свої враження після прочитання книги: «Книгу я прочитав із великим задоволенням, тут дуже багато інформації, до неї потрібно повертатися. Зокрема, це моменти, які стосуються нас усіх. Наприклад, як зараз переписується історія в Білому домі і для чого це робиться: згадаймо вислів Оруела – хто володіє минулим, той володіє майбутнім; а хто володіє сучасним, той володіє минулим. Також порушується тема про роль культури і щастя в сучасному світі – насправді про важливість розвитку культури завжди знали політики, стратеги. У книзі багато уваги присвячено кінематографу, оскільки мова кіно стала мовою XX століття. Розглядається нова мова – сленгвіч, нова література – твітература: в ній чимало граматичних помилок, проте вона виражає багато думок. Насправді можна кожну сторінку обговорювати, ця книга не тільки відповідає на багато питань, але порушує й нові, над якими треба замислитися».