12 частин «Американської саги Павла Лазаренка» публікувалися на сайті «Українська правда». До книги ж увійшло на 40% більше матеріалів, аніж було опубліковано раніше.

«Американська саги Павла Лазаренка» побудована на документах, зібраних у справі Лазаренка американською системою правосуддя. Лещенко розповів, що тільки на копіювання документів справи Лазаренка він витратив три тижні. Далі усі файли були систематизовані та проаналізовані.

«Мені пощастило, бо все було зібрано американськими правоохоронцями», – відзначив Лещенко, додавши, що при цьому ніхто ніяких перепон йому не чинив.

«Ця книга стала можливою, бо американська система правосуддя відкрита для всіх громадян і негромадян. Без демократії вона не була б написана», – додав журналіст Вахтанг Кіпіані, котрий виступив у ролі модератора презентації. «Сергій став гарним спеціалістом у справі Лазаренка», – додав Кіпіані, який підштовхнув свого колегу до публікації книги.

Вахтанг Кіпіані вважає, що книга «дуже потрібна українським політика та чиновникам, оскільки, якщо витратити стільки років свого життя, скільки витратив на тюремні поневіряння Павло Лазаренко, то хліб корупції видасться не таким вже й солодким».

Схожої позиції дотримується й сам Сергій Лещенко. «Книга про Павла Лазаренка – це невивчений урок для нинішніх українських чиновників. Тобто, вона мала б стати їх настільною книгою. Вони мали б розуміти, що все, що вони роблять, знайде колись покарання і навіть не в цій країні. Людина, яка була всесильною в Україні, яка могла дати команду будь-кому, окрім хіба президента Кучми, яка мала величезні статки і планувала бути президентом України, опинилася за гратами на іншому кінці планети і жодні гроші, жодні зв’язки йому не допомогли. Він змушений був 14 років провести в ізоляції, і досі перебуває в ізоляції. Було зруйновано його особисте життя, він втратив велику частину своїх коштів на якісь абсурдні видатки… Жага збагачення і корупції його погубила», – підкреслив автор.

Лещенко називає історію Павла Лазаренка кінематографічною. На запитання, чи співчуває автор своєму героєві, він відповів: «Я йому не співчуваю, але мені прикро за нього. Навіщо людина витрачала свої зусилля на приземлені речі, коли вона могла їх направити на користь країні? Це життєва драма людини, яка падає, причому дуже повільно».

У книзі міститься чимало цікавих фактів і про колишню соратницю Павла Лазаренка – Юлію Тимошенко. Сергій Лещенко повідомив, що саме Тимошенко може стати героїнею його наступної книги, і відзначив, що збирає з цією метою нові матеріали.