З початку повномасштабного вторгнення в Україну Росія розпочала серію інформаційних спеціальних операцій на території Франції та Європи загалом. Вона використовує різні канали впливу: від пропагандистів, які поширюють російські наративи на телебаченні, радіо та онлайн-платформах, створення фейкових сайтів — до розповсюдження неправдивих новин у соціальних мережах. Їхня мета полягає в тому, щоб дискредитувати уряди, посіяти недовіру у суспільстві до демократичних інституцій і медіа. Також вони прагнуть підривати військову й економічну допомогу Україні. «Детектор медіа» розповідає про наймасштабніші дезінформаційні кампанії, які проводить Росія у Франції.

Операція «Матрьошка»

У червні 2024 французька державна служба з боротьби з цифровим втручанням (VIGINUM) оприлюднила звіт під назвою «Операція “Матрьошка”». Ця кампанія триває з 2023 року. Її основна мета — дискредитація медіа, фактчекерів і публічних осіб, підірвати довіру до них, а також внести сумніви та поляризувати суспільство.

VIGINUM описує схему роботи наступним чином: спочатку «новина» зʼявляється російською мовою в месенджері Telegram, що наштовхнуло розслідувачів на думку про те, що фейки першочергово розраховані на внутрішню аудиторію, а також російськомовну аудиторію за кордоном.

Далі ця інформація зʼявляється в мережі X. Працює двоетапний алгоритм дій:

перша група, seeders («сіятелі») створює фейковий контент в X;

друга група акаунтів, quoters («цитатори»), починать поширювати цей контент під дописами медіа та лідерів думок.

Скриншот допису в Х

Тільки у Франції близько 40 медіа стали жертвами системної «атаки» неправдивими новинами. Серед них — TF1, Le Monde, Mediapart, France 24, Le Journal du Dimanche, колектив Sleeping Giants, сайт ультраправої орієнтації FdeSouche, журналісти Jean-Marc Morandini та Tristan Waleckx. Також жертвами стали Банк Франції, мерія Парижа, DGSI (французька служба внутрішньої безпеки), префектура Валь-д’Уазу.

Як це працює: боти розміщували в соціальних мережах під дописами справжніх медіа підроблені відеорепортажі, створені у фірмовому стилі відомих медіа, але з брехливим змістом; підроблені скриншоти — нібито фрагменти статей, інстаграм-сториз або коротких відео ютуб, які начебто публікували відомі видання; фейкові «офіційні» документи. Мета полягала в тому, щоб перевантажити ресурси медіа; поставити фейк поряд із правдивою інформацією, створивши псевдоальтернативну думку, посіяти сумніви у читачів, витрачати час і ресурси на перевірку інформації.

Основні зусилля кампанії спрямовані на дискредитацію Україні та її підтримку Заходом.

Французька новинна агенція AFP пояснює, що для створення фейків використовуються як соціальні мережі, так і дзеркальні сайти відомих медіа, де пропагандисти розміщують «новину», яку підсвічують інші акаунти. Це створює відчуття масовості.

«Перевірте будь, ласка, цю інформацію», — звертаються фейкові акаунти до видань і блогерів. При цьому росіяни не прагнуть мати великі охоплення аудиторії. Їхня справжня мета — поставити фейкову інформацію поряд зі справжньою. Це викликає сумніви та недовіру до джерела, легалізує існування «альтернативної» думки.

Antibot4Navalny (@antibot4navalny), колектив анонімних активістів, відстежує роботу російських ботів у соціальній мережі Х

У інтервʼю Ouest-france міністр Європи та закордонних справ Жан-Ноель Барро розповів, що подібні російські атаки можуть суттєво вплинути на вибори до Європарламенту (кампанії запускали перед виборами у 2024 році).

«Нас обстрілює російська пропаганда», — сказав він. І навів кілька прикладів маніпуляції свідомістю суспільства з метою підриву довіри до влади. Зокрема, злам сайту Міністерства оборони Франції, де зловмисники розмістили фіктивний заклик до 200 000 чоловіків іти воювати в Україну. Або фейкову новину на сайті Міністерства внутрішніх справ Франції про зміни щодо приймання українських біженців.

Операції Overload, Doppelgänger і Portal Kombat

За чотири місяці роботи VIGINUM розкопав нову мережу, що обʼєднувала 193 сайти під назвою Portal Kombat. У кожній країні створювали сайти по типу Pravda‑FR. Їх наповнюють контентом імовірно за допомогою ШІ, як припускають автори звіту, та просувають за допомогою SЕО.

Підтверджені технічні ознаки централізованого управління:

cпільна інфраструктура;

багато сайтів мали однакову HTML‑архітектуру, графічну «шапку», ті ж favicon та однакові зовнішні посилання — ознаки загального шаблону/адміністрування;

спільні IP/хостинг. Частина сайтів розміщувалася на тих же IP‑адресах (наприклад діапазон 178.21.15.xx, сервери, повʼязані з російським провайдером), що свідчить про централізоване розміщення/керування;

єдині канали дистрибуції. Для мережі існували централізовані телеграм‑канали й облікові записи в соцмережах, які автоматично пересилали вміст на сайти й інші майданчики (автоматична підписка/републікація). VIGINUM навів графіки й приклади таких каналів.

Основна мета цієї кампанії, яка отримала назву Doppelgänger — поширювати дезінформацію через знайомий ресурс і створити ілюзію великої кількості джерел. Ніби інформація підтверджується різними медіа, але насправді її створюють і розповсюджують централізовано.

У межах кампанії було створено дзеркальні сайти The Guardian, Bild, 20 Minutes, Le Monde, Le Parisien тощо.

Після появи новин про створення «дзеркала» Le Parisien за адресою leparisien.ltd видання подало скаргу до ICANN (Internet Corporation for Assigned Names and Numbers) з метою блокування сайту, який публікував фейкові новини, часто антивоєнного та проросійського характеру, переважно щодо України й Заходу. DisinfoLab також повідомляв, що Le Parisien подав скаргу до AFNIC (Французька асоціація з питань співробітництва у сфері доменних імен), яка ухвалила 30 січня 2024 року рішення на користь Le Parisien. Зараз підробний сайт уже неактивний.

Обидві спецоперації, Portal Kombat і Doppelgänger, націлені на поширення фейкових новин, дискредитацію органів влади, мають на меті посіяти сумніви в суспільстві та підтвердити дезінформацію за допомогою повторення одного і того ж меседжа з «різних джерел». Та механізми кампаній різні.

Операція Portal Kombat network використовує мережу з приблизно 193 порталів, на кшталт pravda-fr[.]com (Франція), pravda-de[.]com (Німеччина), pravda-pl[.]com (Польща), pravda-es[.]com (Іспанія), pravda-en[.]com (англомовний), pravda-it[.]com (Італія), pravda-eu[.]com (загальноєвропейський) тощо.

Ці сайти використовують SEO-оптимізацію та метадані для локального просування контенту. Вони ретельно добирають джерела за специфічними регіональними й мовними характеристиками, щоб впливати на цифрову громадську думку. Також звіт описує роль компанії TigerWeb (окупований Крим) як розробника й адміністратора частини цих порталів — що дає підстави вважати мережу частиною системи зовнішнього цифрового впливу.

Скриншот посту сайту Французької новинної агенції

Оновленим видом «Матрьошки» стала операція Overload. Операторами фейкових новин було надіслано понад 2000 електронних листів різним редакціям. Основна ціль —  «перевантажити» систему фактчекінгу та журналістських розслідувань, змусивши редакції сумніватися в достовірності власних джерел і витрачати ресурси на перевірку фейків. А також приховати неправду серед хаосу.

У своєму звіті VIGINUM виокремлює декілька основних пропагандистських наративів, які просували в рамках цієї кампанії:

• антиукраїнські (біженці як злочинці чи посміховиська; висміювання президента України; дискредитація армії; твердження, що Україна є «нацистською державою», «корумпованою державою, що не заслуговує допомоги»; «європейські медіа брешуть, приховуючи “правду” про Україну», «санкції шкодять французам, не росіянам»);
• антизахідні й антиєвропейські наративи («Захід занепадає», «європейці втомилися від війни в Україні» тощо);
• антифранцузькі (фейкові графіті у французьких містах, які нібито висміюють Еммануеля Макрона чи його дружину; відео про «епідемію клопів у Парижі» та «небезпечні Олімпійські ігри 2024»; звинувачення Франції у «занепаді», «хаосі» та «нездатності впоратися з кризами»);
• антинімецькі наративи;
• антисемітські й антиізраїльські.

Росія вже досягла успіху в дезінформаційних кампаніях і продовжує покращувати свої навички та вигадувати нові інструменти. Ці операції тривають з моменту початку повномасштабної війни в Україні. Вони спрямовані не тільки на підрив довіри до країни, а й дискредитацію урядів країн, які надають їй свою підтримку.

У 2023—24 роках Сенат Франції публікував звіт № 739 «Боротьба зі зловмисними іноземними впливами. Для загальнонаціональної мобілізації перед лицем нової холодної війни», в якому йдеться про загрозу «зловмисного іноземного впливу» та який містить 47 рекомендацій. Три основні тези документа:

Перестати бути наївними — усвідомити, що загроза є реальною.

Перестати бути пасивними — активно відстоювати наративи, цінності, інтереси.

Перестати діяти імпровізовано — побудувати справжню національну, міжвідомчу стратегію.

Псевдоексперти та пропагандисти

Нікола Кенель, французький журналіст, автор книги «Алло, Париж? Говорить Москва» розповів у інтерв’ю France 24, що росіяни притримуються так званої «стратегії заповнення» за допомогою інфлюєнсерів і блогерів.

У травні 2025 року Le Monde у своїй статті «Ксенія Фьодорова, колишня керівниця RT France і нове російське обличчя  групи Bolloré», пише, що хоч RT France і була заборонена, російська пропагандистка Ксенія Фьодорова повертається на французькі медіамайданчики завдяки мільярдеру Венсану Боллоре.

У жовтні цього року, в інтервʼю для радіо Europe 1 Фьодорова відкрито маніпулювала фактами та просувала російські наративи. На питання ведучого, чи вважає вона, що Путін напав на Україну, Ксенія ухилилася від прямої відповіді. Але відповіла, що не погоджується з твердженням французького президента Емануеля Макрона та поділяє думку консерватора Філіппа де Вільє, який сказав: «Росія не становить екзистенційної загрози — це брехня». Вона також додала, що Путін був вимушений до «дій». Деталі вона опускає, лише посилається на коментар пані Меркель про те, що Мінські угоди були необхідні для того, щоб виграти час. Тому російському президенту не залишили іншого вибору, на її думку.

27 жовтня 2025 року на порталі France-Soir, який був позбавлений судом через поширення неправдивої інформації статусу та переваг, які держава надає онлайн-медіа у Франції, але продовжує свою роботу, вийшла стаття під назвою «Російський “фантомний” флот: міфи та реальність».

У цій статті автор Олег Нестеренко стверджує, що від європейських санкцій страждають лише французи та насправді французькі медіа надають неправдиву інформацію. Автор робить висновок, що поняття «флот‑фантом» має радше політичне й ідеологічне значення — як інструмент санкцій, риторики й інформаційної боротьби, ніж чітку юридичну реальність. Він закликає до скептичного погляду на тезу про масове приховування російськими судами своєї діяльності.

Також у інших своїх статтях він намагається довести, що санкції чи будь-які інші рішення стосовно Росії або російського президента — це рішення лише «купки країн» проти думки «усього світу».

Олег Нестеренко — росіянин, який постійно живе у Франції понад тридцять років, часто виступає як «експерт» у французьких медіа та просуває російські наративи в франкомовному середовищі. У травні 2025 року RSF випустило власне розслідування його діяльності під назвою «Завоювання розумів: розслідування медіаоперації російського агента впливу у Франції». RSF повідомляло, що Нестеренко зміг просунути свої «аналітичні» статті та коментарі, які містять тези російської пропаганди, в медіа понад тридцяти країн. Він дуже активний у соцмережах (LinkedIn, телеграм‑канал Informations alternatives, група у фейсбуці з понад 145 000 учасників). Тільки в березні 2025 року зафіксовано понад 700 дописів.

У Франції його статті можна знайти в Le Grand Soir (французька платформа з проросійським ухилом) або на вже згаданій онлайн-платформі France-Soir.

Французькі медіа надають майданчик для таких «експертів» як Олег Нестеренко чи Ксенія Фьодорова з метою бути неупередженими та зберегти нейтралітет. Але насправді вони надають слово пропаганді й дозволяють їм поширювати дезінформацію та сіяти недовіру до влади й самих медіа.

За інформацією опитування Reuters Institute Digital News, лише 29 % респондентів відповіли, що довіряють французьким медіа. До прикладу, в 2024 році їх був 31 % . Це залишає Францію на 41 місці серед 48 опитаних країн щодо рівня довіри до медіа. Коли довіра до професійних медіа знижується, настає час для нових викликів. Боротьба з дезінформацією перестає бути технічною — вона стає питанням демократії. Так виникає нове поле бою, що вимагає мобілізації, рішучості та згуртованості.

Коли Росія намагається змінити базові розуміння правди, переписуючи реальність і створюючи мультиваріаційність, сіючи сумніви та недовіру у головах читачів, варто дотримуватися фактів і доказовості, продовжувати викривати схеми й показувати методологію дії і цим знешкоджувати саму пропаганду.

«Боротьба з гібридною війною Росії — це не лише питання традиційної оборони, — сказала Урсула  фон дер Ляєн під час свого виступу в Європейському парламенті в Страсбурзі в жовтні 20205 року. — Для цього нам усім потрібен новий підхід. Ми можемо або уникати цього і спостерігати, як російські загрози наростають, або зустріти їх єдністю, стримуванням і рішучістю».