Чому не варто вірити «психологічним тестам» в інтернеті

Чому не варто вірити «психологічним тестам» в інтернеті

17:50,
26 Лютого 2020
1849

Чому не варто вірити «психологічним тестам» в інтернеті

17:50,
26 Лютого 2020
1849
Чому не варто вірити «психологічним тестам» в інтернеті
Чому не варто вірити «психологічним тестам» в інтернеті
Переважна більшість онлайн-тестів, які «з’ясовують» тип особистості та «визначають» характер, є розважальними, а от достовірності в них мало. До того ж, такі тести часто збирають дані користувачів, які потім можуть використати шахраї. Психолог та фахівець із цифрової безпеки пояснюють MediaSapiens, що являє собою такий контент.

В інтернеті можна знайти безліч так званих психологічних тестів, які пропонують визначити, чи страждаємо ми від депресії, який рівень інтелекту маємо та яка «ідеальна друга половинка» нам підходить. Але більшість із них навряд чи можуть сказати про людину щось конкретне, кажуть психологи. Немало таких тестів мають прив’язку до соцмереж: коли ви проходите тест, вас можуть попросити доступ до даних із Facebook або інших платформ соціальних медіа. Наприклад, запитати доступ до даних про дату народження, місце проживання, доступ до списку друзів.

MediaSapiens поцікавився в експерта Школи цифрової безпеки DSS380 Павла Бєлоусова, чи є передача таких даних сторонньому сайту справді небезпечною, а психологиня Наталія Пашко нам розповіла, чому тести, розміщені в мережі, не варто сприймати за чисту монету.

«Реальний результат» і «100-% гарантія» — чи правда?

Часом пройти пару дотепних тестів — не така вже й погана ідея, якщо ви стоїте в довгій черзі та хочете згаяти час за якимось заняттям а потім посміятися з отриманого результату. Але певна частина людей може повірити в результати таких тестів та сприйняти їх серйозно.

MediaSapiens продивився кілька сайтів із таким контентом. Відразу помітно: інтернет переповнений тестами, які обіцяють визначити ваш характер, окремі риси поведінки та навіть «пророкують» вашу долю за певними однобокими ознаками, які не стосуються психології як науки. Незважаючи на це, такі тести користуються популярністю серед користувачів та набирають тисячі переглядів.

Наприклад, ваш характер пропонують визначити за тим, як ви сидите — накинувши ногу на коліно, сидячи прямо або колінами в бік. Та це має мало стосунку до вашого характеру, а може тільки ілюструвати певну ситуацію. Якщо зараз ви маєте звичку частіше сидіти в одній позі, то за місяць звикнете сидіти вже по-іншому, незалежно від того, які риси характеру маєте.

Ще більш примітивні тести пропонують визначити характер за першою літерою вашого імені. Часто можна зустріти фрази на кшталт «реальний результат», дають «100-% гарантію», обіцяють «несподіване» або «шокуюче» враження та використовують інші подібні гучні фрази.

Мало що скажуть про ваш характер надто узагальнені тести. Наприклад, у тесті, який обіцяє з’ясувати, чи добра ви людина, запитують, чи любите ви тварин. Звучить надто абстрактно. До слова, часто такі тести складають не психологи, а ті, хто займається контентом на тому чи іншому сайті. У цьому можна переконатись, коли помітите прізвище автора тесту. Можна «загуглити» це прізвище та перевірити, чи є автор професійним психологом. Зазвичай ним виявляється просто той, хто розміщував цей контент на сайті. А іноді це прізвище взагалі вигадане.

Як тести узагальнюють певні факти? Наприклад, пишуть: «Є лише два типи людей. Дізнайтесь, до якого типу ви належите». Непотрібно навіть мати профільну освіту, щоби знати, що існують не лише два типи людей. До того ж, із тесту незрозуміло, які саме «типи» маються на увазі й як вони класифікуються, про які обставини йде мова. Та й запитання цього тесту — доволі дивні. Наприклад, вас запитують, що ви оберете: напій Coca-Cola чи Pepsi. Як це визначить «тип» людини — невідомо.

Зазвичай це просто клікбейт: привабливі заголовки, які мають на меті привернути увагу читача до сайту задля споживання ним більшої кількості контенту. Таких заголовків — дуже багато: «Тест на определение характера: расскажем то, чего вы не знаете о себе». Або: «Полный цветовой тест Люшера: расшифровка результата может вас шокировать».

«Онлайн-тести — це контент на рівні ворожіння»

Психологиня, спеціалістка по роботі з випадками насильства Наталія Пашко до будь-яких психологічних тестів, опублікованих у мережі, ставиться скептично. У коментарі MediaSapiens вона пояснила, чому такий контент не варто сприймати надто серйозно.

«Тестування справді застосовується у психології. Але його краще проходити у професійних психологів, які мають відповідну кваліфікацію, пройшли перевірку, внесені до реєстру із правом застосовувати ту чи іншу психологічну методику. А проходження онлайн-тестів — це відповідальність безпосередньо самої особи, яка відповідає на якісь запитання в інтернеті. Довіряти таким тестам чи ні — це одне питання. А зовсім інше — те, що говорити про якийсь результат може тільки професійний психолог. Онлайн-тести мають мало спільного з реальною психологією», — коментує вона.

На думку пані Наталії, інтернет-тести можна віднести до тієї самої категорії, що й гороскопи в розважальних журналах, тобто до таких, що не несуть достовірності.

Але чи може запропонувати якийсь тест на своєму сайті дипломований психолог? Наприклад, пропонує користувачу відповісти на кілька питань онлайн, аби той визначився, чи потрібна йому допомога.

«Проте в онлайн-просторі так не відбувається. Основна риса психологічного дослідження —те, що воно відбувається безпосередньо на прийомі у фахівця. Тільки тоді ми можемо говорити про достовірність тестових даних. При очному прийомі людина має якийсь конкретний запит. Наприклад, треба вирішити сімейне питання. Відповідно до запиту пацієнта психолог підбирає інструментарій. Це психологічне дослідження. А онлайн-тести — це контент на рівні ворожіння», — каже Наталія Пашко.

На жаль, додає психологиня, в епоху розвитку технологій стало модним ставити діагнози самим собі, почитавши статтю або проходячи онлайн-тести. Раніше MediaSapiens вже писав окрему статтю про те, чому шукати симптоми хвороби в інтернеті — небезпечно.

«З інтернет-тестами я би рекомендувала всім бути обережними та не сприймати їх як ваш психологічний портрет, як психологічну діагностику. Прикро, що із засиллям такого контенту справжня психологія як наука переходить у площину попсовості, стає на рівні з астрологічними прогнозами», — додає вона.

А як же тести від справжніх психологів?

Схоже, що багато користувачів вже знають: є примітивні тести, які не несуть ніякого сенсу, а є — більш серйозні. Є навіть популярний гугл-запит «настоящие психологические тесты». Очевидно, користувачі хочуть знайти такі тести, якими користуються психологи. Але навіть за таким запитом нам видає результати, де більшість із сайтів — розважальні, а не профільні ресурси психологів:

На сайтах, які не мають наукового характеру, психологічні тести подаються дуже спрощено. Замість них фахівці радять читати професійні сайти психологів або профільні наукові видання. Інша справа, що інформація там подається досить сухою мовою, що не дуже цікаво пересічному читачеві.

Звісно, є тести, які застосовуються професійними психологами. Один із таких широко відомих тестів — шкала Бека. Він був запропонований групою науковців під головуванням Аарона Бека на основі даних, отриманих у ході клінічних спостережень. Тест допомагає визначити, чи є в людини прояви депресії та тривожності й наскільки серйозними є ці прояви. Ще один визнаний медичною спільнотою тест на визначення депресії — шкала Занга. Тест розробили вчені на чолі з Вільямом Зангом в американському університеті Дюка. Також відомим є тест Сонді — особистісний тест, розроблений відомим психіатром Леопольдом Сонді, що має на меті виявлення психічних відхилень.

За словами Наталії Пешко, такі тести, звісно, можуть застосовуватись, але лише в комплексі з іншими методиками досліджень. «Якщо ми хочемо отримати справді достовірний результат, то треба крім тесту також провести бесіду з людиною, зібрати анамнез клінічної картини, тощо. Тоді ми можемо говорити про достовірність отриманих результатів», — стверджує вона.

За її словами, цілком нормально, коли після прочитання певної публікації в інтернеті в користувача може з’явитися відчуття, що в зоні ризику перебуває й він. Але визначити, чи це справді депресія або якась інша проблема, вона радить тільки під час консультації фахівця.

Проходите тести — маєте ризик стати жертвою шахраїв

Проходити більшість онлайн-тестів, особливо тих, які поширюються в соцмережах, не варто, коментує MediaSapiens експерт Школи цифрової безпеки DSS380 Павло Бєлоусов.

«Причин кілька. Результат може бути виданий вам абсолютно випадковим чином. Це ви можете самі перевірити, завівши нову порожню сторінку і пройшовши такий тест. Це все — просто марна трата часу. Але втратити час і трохи розважитися в цьому випадку — це не найстрашніше. Куди страшніше — передати купу своїх даних, не зрозуміло куди і не зрозуміло на яких умовах», — пояснює він.

Фахівець нагадує: практично всі тести в соцмережах просять від вас надати максимум доступів: ім'я, адресу електронної пошти, список друзів, доступ до публікацій, місто проживання, вашу освіту тощо.

«На основі цих даних буде сформований ваш досить детальний портрет і, найімовірніше, проданий рекламодавцям. Як наслідок, ви будете отримувати все більше й більше реклами», — додає пан Бєлоусов.

Але на цьому «проблеми» можуть не закінчитися, застерігає експерт. Докладні дані про вас можуть стати «хорошою їжею» для шахраїв: «Наприклад, на основі даних про вас можна скласти дуже правдоподібний фішинговий лист. Перейшовши за посиланням з нього можна, в кінцевому підсумку, втратити гроші. Як ще дані про вас можуть бути використані — це вже справа фантазії».

Але є й хороші новини, додає Павло Бєлоусов. З минулого року Facebook оголосила про початок боротьби з додатками з «мінімальною корисністю». Це якраз стосується психологічних тестів. Нова політика Facebook більше не дозволяє подібні додатки й «особистісні тести» на платформі заборонені.

* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
Код:
Им'я:
Текст:
2019 — 2020 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду