Про це він зазначив у інтерв'ю «Громадському ТБ».

Тімоті Гартон Еш — професор Оксфордського університету. Він досліджує історію сучасності, трансформацію Європи за останню чверть століття та Східну Європу. Крім того, пан Еш займається темою впливу великих ІТ-корпорацій на свободу слова.

Історик переконаний, що інтернет, як і будь-яка технологія, має дві сторони: він надає неймовірні можливості й водночас становить серйозну загрозу для свободи слова.

«Те, що ми тут зараз спілкуємося, і це інтерв’ю бачать, стало можливим, бо у вас є айфон і маленький штатив. І от ви вже публікуєте цю розмову онлайн і це чудово. Це фантастична можливість для свободи слова, але водночас айфон – це наймасштабніший засіб спостереження за людиною, що коли-небудь існував в історії. Порівняно з ним штазі (спецслужба і каральний орган у Німецькій Демократичній Республіці у 1950-1989 рр. — ДМ) виглядають аматорами», — зазначив він у розмові з журналісткою Наталею Гуменюк.

Айфон, за словами пана Еша, є небезпечним інструментом через можливість користувача поширювати неправдиву інформацію та мову ворожнечі.

Тімоті Гартон Еш наголосив, що суспільству потрібно протистояти російській дезінформації, яка вплинула на вибори у США, Brexit, події в східній Європі та в Україні. На його думку, значно більше мають робити самі онлайн-платформи, і пояснювати свої дії користувачам. «Насправді тільки вони самі знають, що насправді відбувається, можуть ідентифікувати фейкові акаунти та забанити ботів», — додав учений.

Історик називає великі онлайн-корпорації новим типом наддержав — приватними. «Facebook — найбільша країна світу. Понад 2 мільярди користувачів на місяць. І вони створюють власні закони, які є непрозорими, непідзвітними, на них навіть не можна поскаржитися. Ми маємо штовхати ці компанії», — вважає пан Еш. На його думку, в цьому напрямку добре працює Європейська Комісія, вимагаючи від ІТ-гігантів дотримуватися правил конкуренції.

Історик уважає, що компанії в своїх стрічках новин та сервісах типу Google News мають забезпечити користувачам доступ до важливих політичних новин, які справді є новинами: тобто написаними професійними журналістами на обснові якісних джерел й із різноманіттям поглядів, а не інтернет-тролями. Тімоті Гартош Еш переконаний, що онлайн-платфоми також можуть надати користувачам більше можливостей для вибору та контролю, адже наразі інформація для них обирається алгоритмами, написаними самими компаніями, логіку яких юзеру не пояснюють.

Британський науковець проте не вважає доцільним заборону всіх видів мови ворожнечі, зокрема й образливі висловлювання, які «створюють погану атмосферу чи пригнічують людську гідність». На думку Тімоті Гартоша Еша, закон повинен переслідувати вужчу категорія висловлювань — ті, які несуть реальну небезпеку й ймовірність насильства. «Прямий поштовх до насильницьких дій, або, наприклад, поштовх до геноциду, як у Руанді або у колишній Югославії», — пояснив він.

Тоді як решті типів мови ворожнечі, на думку вченого, повинні протистояти громадянське суспільство та діячі культури, — й вони самі здатні її обмежувати шляхом цивілізованих дебатів.

Нагадаємо, цього місяця понад 70 правозахисних організацій світу закликали соцмережу Facebook запровадити більш чіткі правила модерації контенту. Раніше «Детектор медіа» писав, що Facebook  дозволить французькому регулятору моніторити модерацію мови ворожнечі на платформі.