Цьому присвячено її статтю в The Guadrian.

Пані Дюпорталь зареєструвалася в Tinder у грудні 2013-го. З тих пір вона 920 разів заходила в додаток та отримала «збіги» із 870 людьми.

«Я пам'ятаю кількох з них дуже добре: тих, хто стали коханцями, друзями або з кими в мене були жахливі перші побачення. Інших я забула, але Tinder ні», – пише авторка.

У березні Жюдіт Дюпорталь надіслала до компанії запит на надання їй усіх даних, які Tinder зберігає про неї. Адже будь-який громадянин Євросоюзу відповідно до чинного законодавства може цього вимагати інтернет-компаній. Скласти запит журналістці допомогли активіст по захисту даних Поль-Олівє Діхай (Paul-Olivier Dehaye) та юрист з прав людини Раві Наїк (Ravi Naik).

В отриманому журналісткою документі містилася інформація про всіх чоловіків, які їй сподобалися, всі 1700 повідомлень, надіслані нею, дати її заходів до акаунту й усіх здійснених нею листувань, а також фотографії з її акаунту в Instagram (навіть після його видалення) та публікації, які вона вподобала на Facebook. Крім того, в Tinder була інформація про освіту та вік чоловіків, які викликали інтерес у Жюдіт.

«Я була вражена тим, як багато даних я добровільно розкрила: від місця розташування, інтересів і роботи до зображень, смаків щодо музики та їжі», – зізналася журналістка.

Жюдіт Дюпорталь акцентує на тому, що так само чинять й інші користувачі, які зареєструвалися в Tinder та прийняли його умови. Про це зокрема свідчить цьогорічне дослідження вчених Мони Нандаві (Mona Nandwani) та Рішабха Каушала (Rishabh Kaushal) «Оцінка вразливості користувачів щодо розкриття особистої інформації платформами інтернет-знайомств». Вчені зазначають, що користувачі Tinder готові легко розкривати інформацію про себе, не усвідомлюючи цього. Наразі в додатку зареєстровано близько 50 мільйонів людей.

«Читаючи 1700 повідомлень, які я відправила в Tinder з 2013 року, я знову пройшла крізь свої надії, страхи, сексуальні вподобання та найстрашніші секрети. Tinder знає мене так добре, він знає справжню, погану версію мене, яка відправила один і той самий жарт співрозмовникам 567, 568 і 569; яка нав'язливо спілкувалася з 16 різними людьми на Новий рік», – пише авторка.

Вона зазначила також, що в політиці Tinder відкрито вказано, що інформація про користувачів може бути використана задля надання їм таргетованої реклами й що компанія не гарантує безпеку особистих даних.

Прес-служба Tinder пояснила, що ці дані компанії потрібні, аби «персоналізувати досвід для кожного з наших користувачів у всьому світі». Однак на запитання Жюдіт Дюпорталь про те, як саме персоналізуються «збіги» в додатку й які саме користувачі побачать її акаунт в першу чергу, у Tinder не відповіли. «Наші інструменти щодо “збігів”  є основною нашої технології та інтелектуальної власності, і ми, зрештою, не можемо ділитися інформацією про ці інструменти»,  – зазначили в прес-службі.

«Я наляканий, але абсолютно не здивований цією кількістю даних, – каже Олів'є Кейс (Olivier Keyes), дослідник даних з Вашингтонського університету. – Кожен додаток, яким ви регулярно користуєтеся на телефоні, має стільки ж [різних відомостей]. У Facebook є тисячі сторінок про вас!».

Активіст із захисту даних Поль-Олів’є Діхай зазначає, що зібрані Tinder дані впливають не лише на «збіги» в цьому додатку. «А також на те, які пропозиції роботи вам покаже LinkedIn, скільки ви заплатите за страхування вашої машини, яку рекламу ви побачите в метро й чи зможете підписатись на позику. Ми йдемо до все більш непрозорого суспільства, більш нематеріального світу, де зібрані про вас дані впливатимуть на все більше аспектів вашого життя», – переконаний експерт.

У своїй статті на The Guardian пан Діхай зазначає, що якщо ви не журналіст чи не захисник конфіденційності, вам навряд вдасться переконати великі ІТ-компанії надати дані про вас. Проте це стане можливим після введення в дію в ЄС Положення про загальний захист даних (General Data Protection Regulation, GDPR). Воно діятиме з травня 2018 року.

Жюдіт Дюпорталь – французька журналістка, яка живе в Берліні. The Guardian зазначає, що вона пише про кохання та свободу, а також те, як технології впливають на ці два поняття.