Автори:

Юлія Поліковська

Державний і комунальний сектори, великий і середній бізнес, медіа загалом виконують вимоги законодавства щодо обрання офіційної мови для інтернет-представництв української. Кількісті звернень громадян щодо порушень у мережі зменшилася. Про це у своєму виступі на XV Українському форумі управління інтернетом IGF-UA 2024 розповів Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь.

Захід зібрав представників ІТ-індустрії, українських компаній, державних органів та громадських організацій для обговорення мовної ситуації в онлайн-середовищі.

Уповноважений зазначив, що загалом вдалося забезпечити виконання норм законодавства щодо мови інтернет-представництв.

Тарас Кремінь розповів про зменшення кількості звернень громадян на виявлені порушення мовного закону мережі.

«У 2022 році 46% від всіх скарг, які надійшли на адресу Секретаріату Уповноваженого, стосувалися мови інтернет-представництв, у 2023 — 27%, у 2024 — 29% (станом на листопад)», — розповів він.

За його словами, змінився і тип порушень: «У 2022-2023 роках 70-80% зафіксованих порушень стосувалася відсутності українськомовної версії сайтів. Зараз — більшість скарг на завантаження за замовчуванням російськомовної версії за наявності українськомовної».

Говорячи про мовні тренди серед онлайн-користувачів, Тарас Кремінь навів підсумки анонімного онлайн-опитування понад 7 тисяч респондентів, проведенного в жовтні цього року до Дня української писемності та мови компанією Rakuten Viber. Відповідно до опитування, 55% респондентів повністю перейшли на українську мову, 22% публічно спілкуються українською, 8% планують перейти на українську, 8% не планують переходити.

«Наявна інформація з інших маркетплейсів підтверджує тенденцію щодо поступового збільшення з кінця 2021 року частки вибору українськомовної версії в середньому з 25% до близько 50%», — зазначив Уповноважений.

Викликами українізації інтернет-простору, за його словами, є надання переваги алгоритмами пошукових систем російськомовному контенту та відсутність українськомовної версії в низці іноземних застосунків, якими активно користуються українські користувачі.

«Серед 100 найпопулярніших застосунків 33 досі не локалізовані українською», — сказав Тарас Кремінь.

Серед позитивних зрушень Уповноважений виокремив збільшення частки українськомовних версій маркетплейсів та наявність української мови у більшості популярних застосунків.

Окремо він зупинився на темі локалізації ігрових програм. «Принагідно маємо привітати українську студію GSC Game World та відзначити глобальний успіх S.T.A.L.K.E.R. 2, яка при цьому не має російськомовного перекладу», — сказав Уповноважений.

«Отже маємо як досягнення, так і проблеми, які треба вирішувати, об’єднуючи зусилля держави, бізнесу та громадянського суспільства. Адже українізація інтернету — це важлива складова національної безпеки, особливо в умовах війни», — підсумував Тарас Кремінь.

• Читайте також: Близько 5% сайтів українських медіа не мають україномовної версії, — Центр контент-аналізу

Фото: Тарас Кремінь / фейсбук