Автори:

Юлія Поліковська

Організації громадянського суспільства у спільній заяві вимагають прийняття всеосяжного законодавства про заборону шпигунського програмного забезпечення на території Євросоюзу, посилаючись на часті зловживання та недостатнє регулювання. Про це повідомляє Euractiv.

Регулювання шпигунського програмного забезпечення активно обговорюється в країнах ЄС з липня 2021 року, коли стало відомо, що шкідливе шпигунське програмне забезпечення Pegasus ізраїльського походження використовувалося для атак на політиків, журналістів та активістів.

«Нам шкода, що інституції ЄС не знайшли ефективних рішень... щодо численних повідомлень про зловживання владою та неналежне адміністрування з боку держав-членів протягом останньої законодавчої каденції», — йдеться у спільній заяві.

Підписанти заявили, що чинні норми про дотримання свободи преси або є недостатніми, або мають лазівки для зловживань. Вони закликали Єврокомісію заборонити «виробництво, експорт, продаж, імпорт, придбання, передачу, обслуговування та використання шпигунського програмного забезпечення».

Така позиція далека від чинної практики урядів ЄС. «Усі держави-члени придбали або використовували одну або декілька систем шпигунського програмного забезпечення», — зазначив спеціальний комітет Європейського парламенту щодо Pegasus у травні 2023 року.

Заяву з вимогою прийняти законодавство про заборону шпигунського ПЗ на території Євросоюзу підписали, зокрема, Центр демократії та технологій Європи, Європейська мережа цифрових прав, Європейська федерація журналістів, Центр інформації про електронну конфіденційність, Європейська спілка громадянських свобод, ARTICLE 19, Access Now та «Вікімедіа Європа».

Генеральні директорати Європейської комісії з питань юстиції, торгівлі та внутрішнього ринку мають координувати роботу над законодавством щодо заборони шпигунського ПЗ, заявила в коментарі Euractiv директорка-представниця Центру демократії та технологій Сільвія Лоренцо Перес.

Окрім заборони ПЗ, організації запропонували посилити чинні норми регулювання в Європейському законі про свободу медіа, директиві про конфіденційність даних та регулюванні експорту товарів подвійного призначення.

Підписанти зазначили, що чинний європейський закон про свободу медіа не має «суттєвих гарантій» та «не може повністю захистити журналістів від шпигунського ПЗ».

Вони додали, що очікують змін до директиви про електронну конфіденційність, які забезпечили б «сильніші гарантії захисту конфіденційності комунікацій».

Зрештою групи громадянського суспільства закликали переглянути режим експортного контролю та внести поправку, щоб гарантувати, що шпигунське програмне забезпечення, вироблене в ЄС, не зможе «використовуватися для репресій або порушень прав людини».

«Європейська комісія не змогла розкрити інформацію щодо того, хто продає європейське шпигунське програмне забезпечення диктаторам», — заявила Euractiv 2 вересня членкиня Європарламенту Маркета Грегорова.

Підписанти також закликали Раду ЄС «утриматися від впровадження широких винятків з питань національної безпеки» щодо будь-якого нового законодавства, що забороняє шпигунське програмне забезпечення.

Фото: умовне / Держспецзв'язку