Статтю «Три способи витримати інформаційне перевантаження» було опубліковано на сайті Webdesignerdepot, який висвітлює теми веб-дизайну, цифрової грамотності та стартапів. У ній ідеться про те, як запобігти виснаженню, сприймаючи нову інформацію та опановуючи нові вміння і знання. MediaSapiens публікує скорочений переклад цієї статті.

Байдуже, чи ми займалися самоосвітою, чи навчалися в університеті, всі ми маємо  постійно навчатися, щоб не відстати  від досягнень у своїй професії. Нові особливості її розвитку, тенденції,  що постійно змінюються, та нові потреби користувачів ставлять нові вимоги. 

Нам доводиться поглинати нову інформацію зі швидкістю, яка ще декілька десятиліть тому вважалася неможливою. Та навіть через роки після винаходу RSS-рідерів та новинних агрегаторів, у нас і досі виникають проблеми з визначенням того, що є важливим, а що – фоновим шумом.

У такій динамічній професії, як наша, суттєве значення відіграє час. Тож пріоритет, безперечно, в тому, щоби з'ясувати, на чому ми маємо зосереджуватися в навчанні. Тож як нам підійти до цього ефективно?

«Інформаційне перевантаження» – не новий термін. Більшість із нас стикалися з ним у повсякденному професійному житті. Швидкий пошук дасть вам сотні методичних порад та ідей, як із цим боротися.

Однак гірка правда в тому, що інформаційне перевантаження просто неможливо подолати. Замість цього нам слід використовувати його у власних інтересах. Такий підхід – шлях до більшої ефективності.

Щоб дізнатися, як оперувати своїм внутрішнім фільтром, спочатку слід зрозуміти, що таке інформаційне перевантаження і яким чином воно спрацьовує.
 
Спочатку про саме поняття… 

Інформаційне перевантаження – психологічний феномен. Воно проявляється, коли  обсяг знань, який  ми намагаємося осягнути, занадто великий, щоб ефективно впоратися з ним. Це може статися навіть задовго до того,  як ми спробуємо про щось дізнатися!

Відчуття остраху,  роздратування та беззмістовності – найбільш поширені при цьому емоції. Ймовірні симптоми – відсутність відчуття досягнутого, усвідомлення того, що тижні або й місяці були марно витрачені тільки на те, щоб дізнатися про якусь нову технологію. Відчути себе поглинутим чи усвідомити брак достатніх знань дуже легко.

Опосередковано інформаційне перевантаження може легко призвести до розвитку депресивного синдрому. В цій ситуації не має значення обсяг опанованих знань. Ураженій цим синдромом людині завжди здається, що більшість невідомого – за межами її досяжності. Це пов'язано, зокрема, зі всеосяжністю нашої професії. Вона акумулює в собі дуже багато технологій, навичок, мов та засобів.

Ще один поширений наслідок інформаційного перевантаження – вигорання. Постійне підштовхування до навчання та роботи, намагання йти в ногу з трендами в кінцевому підсумку призводять до того, що, фігурально висловлюючись, мозок відключається й відмовляється функціонувати.

Це відбувається незалежно від того, скільки ми читаємо чи скільки  часу працюємо... Тоді справи взагалі не лагодяться або ж ми  остаточно зневірюємося у своїх спробах щось зробити.

Накопичування інформації

Маючи справу з інформаційним перевантаженням, чимало хто з нас веде переліки «для читання». Такі сервіси, як Instapaper та Pocket, протягом останнього десятиріччя стали популярними. Safari навіть застосовував список, умонтований у браузер версії 5.1.

Ці послуги справді фантастичні, якщо ми говоримо про закладки на короткий час чи для організації інформації за допомогою тегів та інших метаданих. Однак вони  можуть також значно ускладнити наші прагнення до самоосвіти. Якщо ви дещо схожі на мене, то мої списки для читання в кінцевому підсумку настільки розбухають, що легко стають некерованими.

Є дуже простий спосіб зрозуміти, чи потрібні вам списки для читання, чи ні. Дайте відповідь на два простих запитання. Чи робили ви останнім часом закладки, плануючи прочитати текст пізніше? Чудово. І ще таке: коли востаннє ви відкривали  свій список для читання і чи насправді ви з нього щось запозичили?

Можливо, ви бачите, що це справді дає результат. Якщо ви схожі на мене, то ви накопичите закладки і в кінцевому підсумку ніколи їх не читатимете.

Я тепер роблю інакше – читаю текст відразу й вилучаю зі свого браузера закладки «прочитати пізніше», якщо їм більше кількох місяців тому. Та якщо ви можете вчасно повертатися до закладок, це чудово!                       

Де вихід?

Проблему накопичування можна вирішити. Тож поговорімо про ефективне ставлення  до інформаційного перевантаження.

Мета в цьому випадку – навчатися  ефективно, та не обов'язково більше.  Ключове – інвестувати свій час таким чином, щоб навчання давало хороші результати без жодних негативних наслідків.

Ще одна корисна порада – засинати з новою інформацією. Деякі дослідження свідчать,   що це сприяє  кращому її запам’ятовуванню. Нью-йоркський університет і Паризький університет Нотр-Дам опублікували з цієї теми фантастичні результати досліджень. Це один із найефективніших методів навчання. Однак вирішувати, що саме вчити, маємо ми.  

1. Зосередьтеся на власному досвіді.

Пізнання нового викликає в нас захоплення, особливо коли йдеться про те, чим ми завжди прагнули зайнятися. Тож варто виділити час, щоб визначити рівень своїх теперішніх професійнихнавичок. Якщо навіть ви вважаєте себе майстром, завжди є чого повчитися та прочитати. Того дня, коли ми припиняємо це робити, ми починаємо тупцювати на місці. Перший пріоритет у подоланні інформаційного перевантаження – зосередитися на тому, що ми вже знаємо, й придивитися, чи можемо ми поліпшити ці знання. Відфільтрувати весь шум дуже легко, коли є стартовий майданчик.

Визначення своєї ніші може допомогти, якщо ви шукатимете нову навчальну пригоду. Значно допомогти може обмеження кількості професійних навичок, у яких  ви намагаєтеся бути фахівцем. Якщо ви задоволені своїм теперішнім умінням, можна взятися за вивчення чогось нового. Щоправда, навіть тоді  слід мислити реально. Погляньте на те, де ви хочете робити свою професійну кар'єру, особливо на навички тих, хто працює там, куди ви прагнете. Намагання дізнатися про все потроху може закінчитися нічим. Натомість визначення мети дає можливість відмовитися від другорядного й зосередитися на суттєвих  речах.

2. Найважливіше – бути поміркованим.

У нас уже є стартова ніша, й ми визначили довгострокову мету. Тепер зосередьмося на факторі поміркованості. 

Безперечно, ми живемо в дивовижний час. Будь-яке питання чи бажання про щось дізнатися ви можете вдовольнити завдяки швидкому пошуку. Важливо бути поміркованим, особливо коли йдеться про спроби набути нові знання. Не слід намагатися проковтнути  більше,  ніж ми можемо пережувати. Нам не варто  інвестувати час у те,  щоби стати майстром на всі руки, якщо ми не спроможні впоратися з усіма цими справами.

Оволодіння повним професійним набором відкриває перспективу значного збільшення заробітної платні та безліч цікавих можливостей для працевлаштування. Та це можливо тільки в тому разі, якщо ми – знавці своєї справи. Цього, однак, важко досягти, якщо ми намагаємося опанувати навички роботи лише наполовину.

3.  Дотримуйтеся якості, а не кількості. 

Рішення, куди саме інвестувати свій час, у  процесі навчання дуже важливе. Воно    визначає, наскільки ефективно ми здатні домагатися своєї мети.   

Такі ресурси, як  Treehouse або  Code School, оптимальні для того,  щоб ви стали   професійнішими. Найкращі освітні ресурси (на будь-яку тему) – це ті, де ви читаєте про певний предмет, маєте можливість здобути практичний досвід і потім протестувати свої знання.

Стосовно ефективності  я хочу також зазначити, що в кожного з нас є свої межі. Якими б чудовими не здавалися наші намагання «підкорити» освіту та за тиждень здобути нову професійну навичку, такий підхід не дозволяє бачити чимало чудових подробиць. Це може легко призвести до вигорання.

Не кваптеся в навчанні, особливо в опануванні нового. А найголовніше – отримуйте  задоволення! 

Поради довгоcтрокового виживання

Постійне навчання та розширення професійних умінь має вирішальне значення для професійної кар'єри. Особливо це стосується  фахівців у мережі. Однак робити це слід не на шкоду своїй мотивації, цей досвід не повинен стати неприємним.

У будь-якому разі, якщо ви відчуваєте виснаження чи інформаційне перевантаження, просто зробіть перерву.  Підіть на прогулянку чи  зробіть щось інше, що дає вам насолоду.

Головне – не підштовхуйте себе надто сильно до роботи. Навчання та розширення професійного досвіду в жодному  разі не повинні відбуватися за рахунок нашого здоров'я.

Автор: Дастін Картрайт

Джерело: Webdesignerdepot

Переклад: Аркадій Сидорук