Віталій Лєйбін: Ми відмовилися від європейських та американських текстових стандартів

Головний редактор російського журналу «Русский репортер» в Україні – частий гість. MediaSapiens уже публікував його майстер-клас про репортаж, а також інтерв’ю, записане під час Львівського медіафоруму.

Незабаром за ліцензією «Русского репортера» в Україні має з'явитися журнал «Вести. Репортер». Під час останньої публічної лекцій у Києві у Вільній школі журналістики Віталій Лєйбін розповів про моделі роботи і стандарти російського видання та майбутній український журнал. 

Щоб говорити про історію успіху журналу «Русский репортер», на думку його головного редактора Віталія Лєйбіна, ще пройшло дуже мало часу від дати його створення. Але те, що цей журнал є доволі популярним, заперечити не можна.

«Основною ідеєю було писати для людей, які є такими самими, як ми. Нам не хотілося бути проповідниками, нам хотілося почути життя. Репортаж – це жанр, який намагається почути це життя. Ми не повчаємо, а будуємо розмову з нашими читачами», - пояснив Лєйбін.

Але типовим читачем «Русского репортера» виявився не зовсім той, для кого створювався журнал. «Ми переоцінили середній клас і дуже недооцінили молодь, яка активно нас читає» - зауважив Віталій Лєйбін.

«Ми відмовилися від стандартизації текстів, тим більше від європейських чи американських стандартів. Якщо ми хотіли дослідити нашу державу, то для чого нам чужі стандарти? Ми зрозуміли, що потрібно писати прямо, навіть назвали це “новою щирістю”. Запит на цю “нову щирість” з’явився тоді, коли з’явилося бажання пізнавати себе.  Коли в матеріалі немає позиції автора, це означає, що він не вдався», - пояснив Лєйбін.

Особливу увагу, на думку Лєйбіна, потрібно приділяти пошуку тем. «Для нас важливіше писати про людину, аніж про якусь абстракцію. Звичайно, коли ти в місці, яке для тебе вже є звичним, то тему знайти важче. Завжди легше дивитися з боку. Ми в редакції написали цілий список питань, чого ми не розуміємо і що хочемо дізнатися про свою країну. Але, як правило, ці питання рідко стосуються однієї теми, а об’єднують декілька. Наприклад, ми вирішили поглянути на історію масової культури крізь призму попси. Нас не цікавила якість цієї музики, ми сприймали її, як частину історії. Ти починаєш по-іншому бачити історію держави крізь тексти цих пісень і зразу багато чого починаєш розуміти. Основні правила для пошуку тем - це намагання вийти з шаблонів і читати регіональну пресу», - ділиться своїми спостереженнями головний редактор.

Також Віталій Лєйбін розповів про те, що скоро проект «Русский репортер» вийде на український ринок. «Ми продали ліцензію, в яку входить верстка, рубрики та право використовувати наші матеріали. Але відповідати за контент ми не будемо. Мені здається, що все може вийти, якщо є бажання це зробити якісно. Для того, щоб читати великі репортажі про життя своєї країни, потрібно її любити або, хоча б цікавитися її життям. Якщо у колег вийде робити журнал з любов’ю, то відгук обов’язково буде», - переконував Віталій Лєйбін.

Анна Середа, Могилянська школа журналістики

Фото - Вільна школа журналістики

comments powered by Disqus