Російські міфи про суперменів у погонах

sdelay.com.ua

Біда з Кримом та військовий конфлікт на сході України внесли свою лепту надії у вітчизняний медіабізнес. Якщо на прикладі преси, інтернету й радіо це менш відчутно, то на українському телебаченні дійсно з’явилися перші, поодинокі ластівки переформатування, але вже й на часі серйозні ідеологічні зміни. По-перше, дико спостерігати, як у суверенній незалежній країні фактично всі більш-менш рейтингові телеканали займаються прямим вихвалянням війська, спецназу та поліції сусідньої держави. Це, по правді кажучи, виглядає, як грандіозний рекламний проект, особливо ефектний на фоні українських правоохоронців, котрі до того дискредитувалися і на Майдані, і не на Майдані, що далі, як казала Ліна Костенко, то вже у прірву.

Мені сподобалася заява Олександра Ткаченка (генеральний директор групи каналів «1+1 медіа». – Ред.), що важливо не транслювати на українських каналах серіалів російського виробництва, в сюжеті яких ідеалізовано тамтешніх силовиків. Тому, за його словами, з показу в ефірі телеканалу «2+2», що входить до «1+1 медіа», було знято 15серіалів: «Десантура», «СОБР», «Солдаты», «Спецназ», «Мужская работа», «Псевдоним Албанец», «Группа Zeta», «Кодекс чести», «Оперативный псевдоним», «Покушение, «СМЕРШ», «Майор Ветров», «Мужской сезон», «Обратный отсчет», «Туман».

Декому здається, наче такий крок не зовсім виправданий. Утім доки українські військові поповнюють статистику вбитих у зоні АТО, на каналі «Україна» показують телесеріали «Ментовские войны – 7», «След», «Оса», де російська оперативно-розшукова та правоохоронна «бригади» займаються покаранням убивць і встановленням справедливості в суспільстві. Якщо «Ментовскими войнами – 7» затикають нічний ефір, бо, очевидно, ефект не той, то два інші серіали вперто роблять із московських перевертнів у погонах та гендлярів із репутацією торговців наркотиками ледь не героїв національного масштабу.

Щодо вигаданої організації ФЕС (Федеральна експертна служба, т/с «След». – Ред.), то наївні росіяни навіть намагалися туди поскаржитися, не усвідомлюючи, що екранна реальність не завжди відповідає дійсності. Окрім України, ці поліцейські драми транслювали в Білорусі, Молдові, Ізраїлі. Цілком очікуваний геополітичний набір, аби переконати і своїх громадян, і сусідів, що російські оперативники, так би мовити, благородного розливу, тож на них можна покластися у важку хвилину.

Український телеканал НТН пішов ще далі – у програмі пропонують ціле помийне відро однотипних за ідейним змістом кримінальних серіалів з ефектним «поліцаєм» у головній ролі: «Говорит полиция!», «Улицы разбитых фонарей», «Капитан Гордеев», «Паутина 4» тощо.

Дійшло вже до того, що самі глядачі взялися наводити лад у медіапросторі. «Телекритика» писала про штурм активістами телеканалу «Інтер» та протести біля ICTV; люди вимагали не транслювати серіалів окупантів, а на транспарантах виднілися написи: «Геть російську попсу». Для скептиків зазначу, – сепаратисти, які зараз воюють на сході і які були раніше в Криму, в будь-якому завойованому населеному пункті намагаються якомога швидше взяти під контроль усі місцеві ЗМІ, захопити телевізійну вежу, аби «нести й нести» у світ свою, місцями абсолютно недостовірну, а інколи й неадекватну «правду».

У перспективі варто також переглянути й інший кінематографічний контент. Приміром, популярний молодіжний серіал «Інтерни», створений в унісон світовому тренду на професію лікаря-всезнайки, який може з першого погляду поставити безпомилковий діагноз і лівою рукою, фактично наосліп, нашкрябати історію хвороби. І хай би, здавалося, проте беручи до уваги, що війна – це не тільки військові із зброєю, а й лікарі, – все стає на свої місця. І чи варто тоді дивуватися жіночкам передпенсійного віку та чоловікам, народженим ще у сильному СРСР, котрі на камеру кореспондентці загальнонаціонального каналу кричать: «С кем вы будете воевать? Да вас поставят на место в два счета!».

Володимир Грисюк, студент Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки (м. Луцьк). 

comments powered by Disqus