Наприкінці минулого тижня телеканал ICTV анонсував показ фільму «Ми з майбутнього-2». Кіно, зняте режисером Малюковим, у російський прокат вийшло на початку цього року, а в Україні рішенням Міністерства культури і туризму було не рекомендоване до показу, оскільки, згідно з висновком органу, містить епізоди, в яких «простежується тенденція до розпалювання міжнаціональної ворожнечі та суб’єктивний погляд на історичні події».

Можливо, дехто з наших читачів пригадує публікацію Дмитра Десятерика «Вони з майбутнього. Із чийого?» («День» №47 від 18 березня 2010 року), решті ж нагадаємо, що обидві частини «Ми з майбутнього» продюсувала компанія «A-1 Kino Video», яка, в основному, працює за держзамовленням. Назви продуктів її діяльності говорять самі за себе: документальні серіали «Зброя Росії» та «Все золото Росії», фільм «Російський бокс». Більше того, з «Ми з майбутнього-2» пов’язана досить красномовна історія, яку можна було б назвати «Who is who в українському акторському середовищі». Адже низка акторів, що грали в першій частині фільму, відмовилися від зйомок у другій, посилаючись на «потворну і драматургічно безпорадну суміш дешевої мексиканської мелодрами, псевдопатріотичної агітки та злої антиукраїнської карикатури... Навіть після сценарної «чистки» українські персонажі — відгодований студент-націоналіст і шмаркатий мажор — на початку фільму з’являються якимись людськими покидьками. До фіналу вони трохи виправляються, але виключно під благотворним впливом бездоганних російських парубків з міцною ідейною платформою.» Тоді як російські актори гидують брати участь «у цій «грі», у стрічці зголошуються грати українці Остап та Дмитро Ступка...

Саме таке кіно канал ICTV мав намір показати 27 листопада, у День вшанування пам’яті жертв голодомору та політичних репресій. Але у понеділок раптово змінив свої наміри, відмовившись від показу «на численні прохання глядачів, думка яких для телеканалу надзвичайно важлива».

«Прохання глядачів» — це обіцяне «Молодіжним націоналістичним конгресом» пікетування телекомпанії ICTV під гаслом «Досить російського непотребу на українському ТБ!» з вимогою відмовитися від показу «Ми з майбутнього-2». МНК заявив, що вважає «спробу допустити в ефір даний фільм, в якому під кутом зору іноземної пропаганди викривлюються сторінки української історії, в день загальнодержавної жалоби свідомим плюндруванням національної пам’яті в угоду російському пропагандистському апарату».

Це чи не перший випадок, коли український глядач активно відреагував на телеконтент. Хоча учасники вікопомної помаранчевої революції вимагали скасування темників і цензури, але ті вимоги висувалися до влади. Із серйозними ж претензіями до телеканалу (ще й із таким конкретним гаслом) ми, здається, стикаємося вперше.

Небажання бачити як в нашому ефірі нас же обливають брудом — нарешті здорова реакція! Якщо вже самі телевізійники не здатні відрізнити грішне від праведного, треба їм у цьому допомагати. Якщо не пікетувати, не влаштовувати перформанси, то просто голосувати пультом, бо найбільший страх телебосів — це низькі рейтинги. Немає рейтингів — немає програми.

Варто також сказати, що претензії в цій ситуації варто було б висувати не лише до телеканалу, а й до Міністерства культури і туризму, яке 7 жовтня 2010 року видало ICTV прокатне посвідчення на скорочену версію фільму. Це той самий Мін культ, який ще півроку тому не рекомендував до показу на території України цю стрічку. Як швидко відбувається переоцінка цінностей у нашому «культурному» міністерстві: ще півроку фільм їм здався ледь не ксенофобським, а сьогодні вони вже дозволяють його показ у прайм-тайм у загальнонаціональному ефірі...

Навряд чи таке(!) кіно показували б на українському телебаченні в такий(!) день із доброго дива. Промацування грунту триває. Як далеко можна зайти, дискредитуючи українську історію, мову, культуру? А чи є в українському суспільстві принаймні залишки елементарної людяності, здатності співчувати, співпереживати? Здається, комусь було б дуже вигідно, аби цього всього тут не виявилося...

Безумовно, крок керівництва ICTV, що скасувало показ фільму, варто привітати, хоча пафос слів про надзвичайно важливу думку глядачів нівелює той факт, що ICTV, по суті, всього-на-всього відклав показ на невизначений термін. Це — «чергова спроба маніпуляції, що також засвідчує непринциповість українських ЗМІ, їх намагання підлаштуватися до тимчасової кон’юнктури», заявляє прес-служба «Молодіжного націоналістичного конгресу» і стверджує, що акція, запланована на 24 листопада, все ж відбудеться. Організатори вимагатимуть повної відмови від трансляції фільму в ефірі каналу, і обіцяють перформанс, «який символізуватиме очищення українського телебачення від російського пропагандистського непотребу».

Добре було б, аби цей «обряд» допоміг «очиститися» всьому українському інформаційному простору.

Марія ТОМАК, «День»