Останнім часом мільярдер Дональд Трамп – один із найчастіше згадуваних американськими ЗМІ персонажів. Причинами такої уваги стали гучні заяви бізнесмена та знаменитого ведучого реаліті-шоу The Apprentice щодо його можливої участі в президентських виборах та звинувачення на адресу чинного глави держави Барака Обами, що той, мовляв, не може підтвердити документально, що народився в Америці. Останнє ж, чим шокував Трамп американські ЗМІ – власноруч написані листи, які він надсилає до редакцій тих видань, чиї публікації чимось його роздратували.

Спершу мільярдер виступив із відкритою відповіддю на критичну публікацію на шпальтах The New York Times. На відміну від українських політиків, які у відповідь на критику запевняють журналістів у своїй глибокій повазі до них, Трамп був досить різким і перейшов на особистості, говорячи про автора публікації: «Навіть до того, як Дейл Коллінз почала працювати в The New York Times, вона писала прикрі й принизливі статті про мере. Власне, я захоплююсь пані Коллінз, адже вона так довго прожила із такими мізерними здібностями. Її письменницький хист та лексикон (як автор багатьох бестселерів, я можу про це судити) залишають бажати кращого. Але, що найважливіше, її факти не є правдивими».

Черговий екстравагантний лист прийшов на адресу редактора журналу Vanity Fair Ґрейдона Картера. Це роздрукована стаття з сайту видання, оздоблена коментарями, написаними чорним фломастером. Для певності до листа додана візитна картка.

Окрім зауважень щодо певних фактів, наведених у матеріалі, Трамп прокоментував ілюстрацію («погане фото – я не дивуюся») і підпис автора, Джулі Вайнер («поганий журналіст»).  «Ґрейдоне, - пише мільярдер редакторові. – Я знаю про тебе набагато більше, ніж ти про мене. Тобі ніколи не стати Дональдом Трампом».

Редакція утрималась від реакції на листа мільярдера, обмежившись відповідями на запитання, що містились у ньому, та публікацією самого листа на сайті. Що ж, українським багатіям, які прагнуть наслідувати панські манери західних мільярдерів, цей приклад спілкування з пресою може стати у пригоді.

«Медіаграмотність»