Гордон Ремсі, британський дослідник: Проросійських наративів у нашому інформаційному полі знайшли більше, ніж ми очікували

У досліджені «Новини як зброя: RT, Sputnik і прицільна дезінформація» аналітики використали інструменти для контент-аналізу Steno (stenoproject.org). Більше того, один із них — Steno-Similar — був розроблений спеціально для цієї роботи. Він дозволив дослідникам порівнювати бази даних новин із російських та британських сайтів, щоб розібратися, наскільки часто вони беруть контент одне одного.

Що головного показало дослідження? По-перше, за вісім тижнів вибірки (із травня — червня 2017 року та березня 2018 року) RT та Sputnik примудрились опублікували 138 окремих наративів про справу отруєння Скрипалів у Солсбері. Часто їхні описи подій взагалі одне одному суперечили.

По-друге, ці кремлівські сайти концентрують увагу на критиці НАТО й нікчемності західних демократій. 82 % з 2641 проаналізованих статей про події у Великій Британії, США, Франції, Німеччині, Швеції, Італії та Україні були присвячені політичним провалам і конфліктам.

Автори також звернули увагу на те, чим можна пояснити використання тез із пропагандистських сайтів британськими медіа. Взагалі найбільше таким грішили жовті видання: Express, Daily Mail, Sun і Daily Star. Тож, на думку дослідників, це можна порівняти з «чурналізмом». Таким терміном називають бездумне передруковування медіа прес-релізів компаній. У 2008 році дослідники Кардіффського університету з’ясували, що 19 % статей повністю або значною мірою складалися з матеріалів, наданих відділами зв’язків із громадськістю.

military-churnalism

Таблиця — які британські ЗМІ поширювали інформацію про характеристики зброї РФ. Скриншот із презентації Гордона Ремсі.

А якщо компаніям вдається потрапляти на шпальти ЗМІ зі своїми тезами, то чому ж російській пропагандистській машині теж не йти таким шляхом?

Про те, що найбільше сколихнуло громадську думку після презентації дослідження «Новини як зброя» у Великій Британії та чому Росія «флудить» інформаційний простір десятками різних наративів по одній темі «Детектор медіа» говорив із автором дослідження, старшим науковим співробітником Вестмінстерської школи медіа та комунікацій Гордоном Ремсі (Gordon Ramsay).

— Пане Ремсі, цим дослідженням ви хотіли висвітлити проблему російської пропаганди чи також знайти методи протидії?

— Із самого початку ми лише хотіли випробувати пакет програм Steno, але згодом зрозуміли, що зможемо проаналізувати за їхньою допомогою те, яку аудиторію і як саме охоплюють ті чи інші новини.

Головна мета аналізу «Новини як зброя» — побачити, чи можемо ми виміряти поширення такої інформації та її повторення в різних медіа. Оскільки новинні організації різних країн таргетують свою діяльність на англомовних людей, у такому досліджені зацікавлені багато міжнародних організацій і на це є причини. Ми звернули увагу на RT і Sputnik, тому що вони дуже активні у Великій Британії, особливо після початку конфлікту в Україні 2014 року та подій із Кримом. Ці медіа підвищують спроможність Росії впливати на англомовне населення. Тож ми використали дві вибірки їхнього контенту, щоби зрозуміти, чи можемо ми окреслити шлях поширення їхніх новин узагалі, та наскільки новини, які продукують RT та Spuntik, можна називати «новинами», чи це дезінформація.

— Чи спровокувало ваше дослідження активне обговорення теми дезінформації у Великій Британії. Яка проблематика спровокувала найбільші дискусії?

— Однозначно, це була справа отруєння Скрипалів у Солсбері. Це на той час було топ-темою. Всіх цікавило, які суперечливі наративи були поширені щодо цього. Також медійники зацікавилися тим, які ЗМІ та що саме поширювали з контенту RT і Sputnik. Наприклад, це були теми про російську військову міць.

— Яка ваша думка щодо позицій кремлівських медіа у Великій Британії? Їх можна назвати впливовими?

— Ми не робили конкретно аналізу їхньої впливовості, проте після справи Скрипалів їм справді вдалося поширити необхідні Росії тези. Приміром, звинувативши Велику Британію у «русофобії», перевівши стрілки вини. Вони також звинувачували Велику Британію в недостатньому розслідуванні, щоб називати РФ винною в подіях. Три чи чотири таких наративи непогано розійшлися, але чи досягли вони бажаного ефекту — складно сказати.

— Проте тексти з російських медіа поширювали не так багато британських ЗМІ — здебільшого жовта преса. Не схоже, щоб їм довіряли авторитетні медіа.

— Наше дослідження базується на вибірці (8 тижнів), тож не можна говорити загалом. Крім того, були свого роду піки загострення конфлікту. З боку російських медіа було дуже багато персональних атак на британських політиків. Вони критикували Терезу Мей, міністра оборони Сполученого Королівства, урядовців. Якщо вони подавали позиції російських високопосадовців, то британські ЗМІ підхоплювали.

У своєму дослідженні ми побачили механізм того, як наші медіа дублюють тези RT та Sputnik. Наскільки масово це відбувається — залежить від подій.

гордон-ремсі

— Водночас британські парламентарі продовжують ходити на ефіри та приїжджати до RT у студію. Чому вони це роблять, на вашу думку?

— По-перше, публічні люди люблять спілкуватися з медіа. У нас є члени парламенту з різною точкою зору. Дехто вважає RT таким самим ЗМІ, як і інші. Або ж вони вважають, що варто донести свою позицію, незалежно від того, якими каналами це робити.

— Ви також порівнювали поширення російських наративів із «чурналістикою» — бездумним розміщенням ЗМІ прес-релізів. Як це працює?

— «Чурналістика» (churnalism) — це переважно про піар. Тобто коли тези, прописані піарниками, підхоплюються новинарями. Інколи піар-агентства надсилають уже готові тексти. А коли перед журналістами стоїть завдання публікувати 5–10 матеріалів на день, є велика спокуса поставити текст, який уже для тебе зроблений. Проте вони не замислюються, що для цього піарник і створив цю інформацію. Таким чином просуваються комерційні тези. І коли вони виходять на інформаційних сайтах — у людей до цього більше довіри, ніж до звичайної реклами.

Тож ми вирішили перевірити, чи можуть таким чином RT і Sputnik просувати свої тези. У них, по суті, схожа мета — досягти поширення своєї інформації медіа Великої Британії. У цих російських ЗМІ дуже чіпкі заголовки, фотографії. Нам було цікаво, чи працює це.

— Як гадаєте, навіщо Росія поширює стільки суперечливих тез про події. Чи це справді лише намагання «забити» інформаційне поле й розмити проблему?

— Їм також потрібно привертати увагу. У світі новин усі намагаються захопити увагу користувачів, а зараз це дуже важко. Є багато різного контенту: розважального, провокативного тощо. Контраверсійні тези допомагають привернути увагу в цьому потоці.

— Приміром, ви казали, що вони поширюють тези про НАТО як велику загрозу і водночас про неймовірну слабкість альянсу. Як це пояснити?

— Подальше дослідження цього питання, на мою думку, має бути більш розслідувальним. Можливо, таким чином Росія працює ще й для внутрішньої аудиторії. Очевидно, такі тези про НАТО чи про Україну як failed state також розраховані на самих росіян. Але наскільки саме — ми цього, на жаль, не досліджували. Це потребуєте додаткового аналізу. Але ми помітили, що таких проросійських наративів в інформаційному полі Великої Британії більше, ніж ми очікували побачити. Росія намагається активно впливати й розповсюджувати це в західних країнах.

— Ви детально зупинилися на тезах RT та Sputnik щодо слабкості й негативу від НАТО. Такого роду інформація від цих медіа — чи це не інформаційна війна, чи це новий виток холодної війни?

— Визначення інформаційної війни доволі каверзне. Дуже складно сказати, яка точка зору є пропагандою. Кажуть, що це намагання посіяти в людей певні переконання, наприклад, що НАТО не є перевагою для країн-учасниць. Завжди складно сказати, яка мета була в такого роду інформації та як можна виміряти успіх таких операцій. Усе, що ми можемо сказати, — є чітке обрамлення у висвітленні подій в RT та Sputnik. І це «обрамлення» (frame) не прихильне до НАТО. У Росії багато різних причин, чому вона не хоче, щоб альянс був популярним, а навпаки — щоби суспільство його не сприймало.

— В Україні цього року пройдуть вибори. Також у травні будуть вибори до Європейського парламенту. Чи маєте ви свій прогноз, чого варто очікувати від російської пропагандистської машини?

— Є певні здогадки, проте потрібні конкретніші докази щодо планів імовірного втручання. Гадаю, необхідні тези активно поширюватимуться через соціальні мережі. Треба бути пильними щодо цього — вже було багато досліджень про такий вплив. На жаль, ми поки що не збираємося займатися цією частиною інформаційного поля. Steno, який ми застосовували в дослідженні, поки не адаптований до роботи з контентом із соцмереж.

comments powered by Disqus