Політологи про телеміст «Україна – Росія»: це не останній хід

Сьомого липня в ефірі вечірньої телепрограми «Вести недели» один з головних російських пропагандистів Дмитро Кисельов анонсував проведення телемосту «Надо поговорить» між українським телеканалом NewsOne і російським державним телеканалом «Россия». Телеміст заплановано на 12 липня, 18:00. Всеросійська державна телерадіокомпанія (ВДТРК) виклала анонс телемосту на ютуб-каналі свого інформаційного каналу «Россия 24», але телеміст «Надо поговорить» зазначений у розкладі програм на 12 липня каналу «Россия 1» — головного каналу ВДТРК. Відтак, виникла деяка плутанина з назвою російського телеканалу – учасника телемосту.

Канал NewsOne належить члену партії «Опозиційна платформа — За життя» Тарасу Козаку. Одним з її керівників є Віктор Медведчук — кум Володимира Путіна та співтворець системи державної цензури часів Леоніда Кучми.

Перша негативна реакція частини українських політиків, посадовців і громадянського суспільства на телеміст із державою-агресором та її пропагандистами, спонукала українських прибічників телемосту зробити крок назад. Кандидат від «Опозиційної платформи – За життя» Вадим Рабінович запропонував NewsOne відкласти телеміст, мотивуючи це турботою про безпеку журналістів і керівників каналу, яким «всю ніч фізичною розправою погрожували». Тих, хто протестує проти телемосту з російським пропагандистським каналом, Рабінович назвав «фашиствующими бандами». Мовляв, вони остерігаються «правди», що «ми хочемо дружити, ми не хочемо воювати».

Після критики з боку президента України Володимира Зеленського та реакції Служби безпеки України, яка запропонувала негайно скликати Раду нацбезпеки й оборони та запровадити давно пропоновані парламентом санкції щодо каналів NewsOne і «112 Україна», NewsOne відмовився від проведення телемосту. Канал заявив, що все скасував в зв'язку з «інформаційною кампанією проти своїх журналістів, загрозою нападу на канал і використанням його імені в передвиборній кампанії ряду українських партій».

Позаяк, намірів NewsOne щодо колаборації з російським державним каналом виявилося достатньо для Генеральної прокуратури України, яка порушила кримінальну справу за статтею «державна зрада», та для РНБО, яка дала секретні доручення СБУ та Нацполіції через анонсований телеміст.

Видання «Українська правда» з посиланням на власні джерела в оточенні «Опозиційної платформи – За життя» повідомила: ідея телемосту належить Сергію Льовочкіну, члену цієї партії, екскерівнику адміністрації Віктора Януковича. У пресслужбі  нардепа відповіли, що він «жодним чином не впливає на редакційну політику телеканалу NewsOne».

А в Росії, тим часом, від ідеї телемосту ніхто не відмовився. Канал «Россия 1» запланованої програми із сітки мовлення не прибрав і збирає російських та українських учасників у своїй студії в Москві.

У соцмережах обговорюються чутки, що нібито «Опозиційна платформа – За життя» теж не відмовилася від ідеї телемосту й може провести його в іншому форматі. «Детектор медіа» запитав думки політологів і політтехнологів, як вони оцінюють хід з телемостом «Україна – Росія» та їхній прогноз щодо розвитку ситуації.

Володимир Фесенко, політолог, голова Центру прикладних політичних досліджень «Пента»:

– Телеміст — це однозначна провокація й очевидний політтехнологічний хід у рамках передвиборної кампанії «Опозиційної платформи — За життя». Це двоходівка. Думаю, вони були готові до критичної реакції, що будуть цю акцію забороняти. Мабуть, вони навіть були готові до погрому каналу. Наскільки я розумію, ніяких погроз щодо фізичної агресії щодо журналістів телеканалу не було. Було пікетування каналу і заклики не допустити трансляцію. Але NewsOne дав свою відповідь, хоча, думаю, щодо цього була заготовка.

Якби на цю провокацію не відреагували активно або була би млява реакція і вони провели б телеміст, то це була б ситуація, коли вони фактично «тихою сапою» легалізували і легітимізували б російську пропаганду на українському телебаченні. Це був би перший крок повернення Росії в наш інформаційний телевізійний простір. Це було б неприпустимо, але, ймовірно, планувалось як «програма максимум».

«Програма мінімум», яка була реалізована, — заборонили, не дали провести. Хто винен? Президент України Володимир Зеленський. Він «проти діалогу про мир», як було в заявах представників партії «За життя». У цьому сенсі вони реалізували свою двоходівку.

Треба розуміти, що це не останній хід. Дуже правильно, що було проведене засідання РНБО по цій темі. Думаю, що там уже розроблені алгоритми дій правоохоронних органів і силових структур на випадок повторення таких ситуацій. Припускаю, що це не остання пастка з боку Віктора Медведчука і його партії. У нас ще два тижні до виборів і, думаю, що на кожен тиждень у них є така заготовка. Є чутки про те, що Медведчук може поїхати у Донецьк та Луганськ.

Спроба провести телеміст каналами NewsOne та «Россия» — це було ще й тестування: а як будуть реагувати. Тому що Медведчук — це авангард повернення Росії. За ним йде вороття так званого «русского мира», пропаганди. Він пробиває ті барикади і заслони, які були набудовані в останні роки. Зокрема, це механізм злому інформаційних санкцій.

Зараз не вдалося, але вони тестували, як будуть реагувати. Так чи інакше вони цю ідею реалізують, проте в обмеженому масштабі, меншій формі. Приміром, зроблять це у Москві. Це буде подібне до інших російських ток-шоу програма, але лише для російського телебачення. Тут головне, щоб воно не потрапило в український телевізійний простір.

Можуть це зробити і в Білорусі. Проте вже не для української аудиторії, хіба це потрапить до нас через білоруські телеканали. Утім, у такому випадку, заздалегідь нашим чиновникам та дипломатам треба попередити Олександра Лукашенка, що коли через їхні телеканали буде йти така пропагандистська акція, то це може створити ризик заборони для них в Україні.

Володимир Грановський, політтехнолог, голова наглядової ради Агентства гуманітарних технологій (у березні він брав інтерв’ю в Миколи Азарова):

– У рекламі телемосту було все доволі зрозуміло, такий телеміст робили «щоб спілкуватися». Чи є це частиною передвиборчої технології? Все, що відбувається перед виборами стосується цього. Ситуація з телемостом вже розвинулася: одні — за, інші — проти. Це вже відбулося. Володимир Зеленський «качнув» цю тему і виступив каталізатором у цьому питанні. У такому телемості нічого особливого немає, кожного дня по 5-6 політологів з України виступають на «Россия» чи «Первом канале», на них ніхто не звертає уваги, їх не викликає СБУ, не судять за державну зраду.

Хід з «телемостом» категорично спрацював. З політологічної точки зору це геніально. Те, що всі це обговорюють і ви про це пишете є лише підтвердженням цього.

Надалі можуть зробити телеміст «Донецьк — Київ». Якщо, наприклад, якась студія буде включатися з Білорусі з подібним «телемостом» — це нічим не відрізняється. Якщо посадити там українських та російських громадян — чим це буде відрізнятись? Може бути і в Білорусі, щоб білоруси заробляли на цьому. Хоч у Казахстані, хоча це далеченько.

Тема насправді не вартує виїденого яйця, але всі її обговорюють. NewsOne би не транслював «Россию 24», він би транслював свою студію. Ви би бачили NewsOne, просто люди б сиділи в Москві. Їх можна посадити в Мінську, що це змінює?

Вадим Карасьов, політолог, політтехнолог, директор Інституту глобальних стратегій:

— Такий телеміст як ідея — невдала, а як політтехнологічний хід він вдався. Тому що суспільство знову поляризувалося, що вигідно партіям полюсного типу, які збираються розмити «зелений акцент» Зеленського. Ці партії — «За життя», «Європейська солідарність» чи «Об’єднані націоналісти» — можуть набрати достатньо серйозний процент голосів. Саме вони є бенефіціарами такого політтехнологічного «прибутку» від акції. Всі інші навряд на цій кон’юнктурі «мостобудування» зможуть отримати приріст голосів.

Не виключаю продовження цієї теми. Для двох тижнів перед виборами це гарна і довгограюча тема. Оскільки треба мобілізовувати своїх виборців, то можливе проведення телемосту в іншому форматі. Можливим також під цей телеміст є повернення українських військовополонених моряків. Це би ще більше додало не тільки чисто політтехнологічного бонусу для окремих політичних сил, але й гуманітарно-позитивну ноту у цю історію.

Денис Богуш, політтехнолог:

— З точки зору просування своїх ідей цей телеміст не вдався. Тому що громадськість була обурена, і СБУ, і РНБО, і президент. Якби цієї реакції не було, він би зміг успішно пройти, як його задумували. Гадаю, відтепер подібних акцій буде багато. Таким чином Медведчук з командою пробує, з якого боку вони можуть «зайти». Якби Верховна Рада дала більше повноважень Нацраді з питань телебачення і радіомовлення, то вона могла б позбавляти ліцензій телеканали чи робити санкції. Але поки що це можна реалізувати лише через суди.

Телеміст — це проба, наскільки в Україні з новим президентом можна проводити пропагандистські російські спецоперації, яка буде реакція суспільства тощо.

Зрештою, вони побачили, що нікого за це не посадили і не закрили. Зараз «Опозиційна платформа — За життя» буде мати більшу підтримку. Швидше за все, вони отримають велику фракцію у Верховній Раді ІХ скликання. Віктор Медведчук, імовірно, стане віце-спікером Ради. Так вони контролюватимуть, щоб їхні телеканали не закрили і Рада не вчинила дії по їхньому закриттю.

Колись цей телеміст проведуть. Якщо це станеться, то призведе до того, що люди почнуть чинити самосуд, вважаючи органи влади не спроможними це зупинити. Такий розвиток подій буде на руку Росії. Будь-які заворушення, конфлікти, скандали чи кров — це все потрібно пропагандистським каналам РФ. Вони це використають, аби на Заході показати, що новий президент не контролює ситуацію, тому можна домовлятися про Україну без України.

Тарас Березовець, політтехнолог, ведучий Прямого телеканалу:

— Великого розрахунку на те, що телеміст відбудеться, вважаю, не було. Якби вдалось провести, — добре. Ця провокація була зроблена навмисно в інтересах партії Віктора Медведчука «Опозиційна платформа — За життя». Чому? Все що стосується російської теми боляче б’є по рейтингах «Слуги народу» Володимира Зеленського. Його слабкість полягає в тому — і про це кажуть соціологи, приміром, Олексій Гарань, — що у Зеленського пікова ситуація. Умовно: половина його електорату проєвропейська, а інша половина — проросійська. Коли він тільки починає йти в конкретику і каже щось про європейські цінності, він втрачає частину виборців. І навпаки.

Завданням росіян було вивести Зеленського на конкретику і на нервову реакцію. Це їм повністю вдалося. Його відеозвернення, яке він записав наступного дня, досягло ключової цілі. Там він почав критикувати Медведчука, заявив, що це провокація. Це те, що було потрібно.  

Я переконаний, що наступне соціологічне дослідження покаже перетікання електорату саме від «Слуги народу» до партії Медведчука «За життя». Тому що саме вони асоціюються як найбільш проросійські агенти в Україні.

Чи відбудеться телеміст? Думаю, журналісти NewsOne зараз будуть ходити на допити і вони будуть невиїзні. Але не виключаю того, що вийде запросити когось до Москви і вони це видадуть як телеміст. Проте я більш ніж переконаний, що там не буде людей з NewsOne чи його генпродюсера Василя Голованова (він мав бути одним з ведучих телемосту. — Ред.).

До виборів «За життя» треба видати ще кілька сильних ходів. Не виключаю, що вони можуть зробити і телеміст «Україна-Білорусь-Росія», а-ля «три слов’янські країни за спільне майбутнє». На цей ефір їм буде логічно запросити Юрія Бойка чи Віктора Медведчука.

Я зараз спостерігаю за російськими медіа. Там активно почали «мочити» другий «Опозиційний блок». Це все частина інформаційної спецоперації.

Думаю, що вони досягнуть свого ефекту. «Слуга народу» втратить на виборах, а «За життя» набере голосів. Вони візьмуть друге місце разом з мажоритарниками. Завдання в тому, щоб у «Слуги» не було контрольного пакету акцій і їм довелося домовлятися з наступними фракціями. А наступна за чисельністю, швидше за все, буде саме «Опозиційна платформа — За життя».

comments powered by Disqus