Для того, щоб Закон «Про рекламу» виконувався у повній мірі, потрібні не тільки зміни до законодавства, а й більш активна діяльність виконавчо-контролюючих органів і громадських організацій. Про це йшлося під час публічного обговорення на тему: «Виконання Закону «Про рекламу» в контексті порушення законодавства друкованими та інтернет-ЗМІ в матеріалах на тютюнову тематику», яке відбулося 30 травня в інформаційній агенції «Українські новини».

Учасник обговорення виконуючий обов’язки начальника управління захисту прав споживачів та реклами Держспоживінспекції України Олег Кобельков зауважив, що через надто широке визначення в законодавстві поняття «реклама» на практиці заважає слідкувати за ефективним дотриманням закону «Про рекламу». «З таким визначенням по суті можна прискіпатися до будь-якої статті чи виступу. Тут для нас головне зрозуміти: де є свобода слова, а де є прихована реклама. Інспекція повинна штрафувати за приховану рекламу. Ми цим займаємося, але такі справи дуже важко йдуть у судах, бо у редакційних матеріалах і тих, що місять приховану рекламу, є суб'єктивна складова. Нам треба ще довести, що людина, яка написала такий матеріал, мала корисливу мету», – сказав пан Олег. Він переконаний, що законодавство потребує удосконалення, а саме треба ввести відповідальність за ненадання інформації Інспекції і вдосконалити механізм контролю за виконанням закону. «У нас ухвалені такі закони, які практично виконати дуже важко. У Європі будь-який закон має 30% обмежувально-регулювальних норм, а 70% - це питання впровадження. У нас 95% - заборонні норми», – зауважив Олег Кобельков. Також він впевнений, що треба посилювати позиції громадських організацій у сфері реклами. За його словами, за 10 останніх років Інспекція розглянула всього близько 20-30 звернень громадян щодо прихованої реклами.

Олег Кобельков

«Коли мова йде про прийняття закону, то ми відстоювати інтереси людей, які працюють в сфері реклами. А коли закон уже ухвалений, то всі ми повинні його виконувати. Основне завдання нашої громадської організації – закон повинен виконуватися. Будь-яка прихована реклама повинна бути викорінена, і не важливо, чому вона присвячена – тютюновим чи банківським лобістам», – сказав виконавчий директор Всеукраїнської рекламної коаліції Максим Лазебник. На його думку, з джинсою можна боротися як за допомогою громадських, так і контролюючих організацій.

Максим Лазебник

Юрист секретаріату парламентського Комітету з питань свободи слова та інформації Ірина Горецька вважає, що для ефективного виконання законів в Україні бракує громадянської свідомості. Крім того, закон «Про рекламу» містить багато прокламацій і гасел. «Законодавство не повинно бути красивим, воно має бути юридично виваженим. Цього на сьогодні у нас немає. У більшості наших законів відсутня тотожність понять. У нас є два поняття реклама, і вони різняться. Також законодавство повинно бути кодифікованим, закони повинні узгоджуватися між собою. Приміром, закони про рекламу і благодійництво мало узгоджені», – сказала вона.

Ірина Горецька

Костянтин Красовський, завідувач відділу контролю за тютюном Українського інституту стратегічних досліджень МОЗ України, зазначив, що тісніша співпраця Інспекції з громадськими організаціями у сфері здоров’я сприятиме ефективному виконанню закону «Про рекламу», бо це вже довів досвід інших країн.

Костянтин Красовський

Інститут медіа права також дуже тісно співпрацює з Держспоживінспекцією, зауважив юрист ІМП Петро Король. «Але інспекція не дуже ефективно працює в галузі реклами. За останні півроку нами було надіслано п’ять скарг до них, в яких говорилося про приховану рекламу алкоголю в друкованих ЗМІ. Але, на жаль, нам надійшли відповіді, які носили загальний характер, жодна скарга не була розглянута по суті», – сказав він. Щодо прихованої тютюнової реклами, то, на думку юриста, вона просуває більше ідей і гасел, а не конкретні марки чи виробників.

Ганна Гопко, керівник відділу адвокації коаліції «За вільну від тютюнового диму Україну» повідомила, що перед ухваленням чергових законів про заборону реклами тютюну чи підвищення акцизів на тютюн, у пресі з’являється хвиля замовних матеріалів. «Матеріали з’являються або під псевдонімами, або не підписані взагалі. Однакова публікація з’являється відразу в десяти різних ЗМІ», – сказала вона. Водночас Ганна Гопко подякувала тим журналістам, які не лінуються докопуватися до істини і надавати читачам  об’єктивну інформацію.

Петро Король і Ганна Гопко

Модератор громадського обговорення – Світлана Остапа зазначила, що журналісти сайту Mediasapiens кілька місяців поспіль друкують моніторинги матеріалів на тютюнову тематику друкованих ЗМІ та інтернет-виданнях в контексті порушення законодавства про рекламу. «Для нас важливо, щоб споживачі отримували об’єктивну і збалансовану, а не викривлену інформацію. Рекламний матеріал має бути з позначкою “реклама”, і не подаватися як новина», – зазначила вона.

Максим Лазебник запевнив присутніх, що Рекламна коаліція, надаючи експертні висновки Держспоживінспекції, не лобіює виключно інтереси представників рекламної галузі. «Ми намагаємося бути об’єктивними. Але найбільш об’єктивною буде та експертиза, до підготовки якої будуть залучатися представники різних сторін», – сказав він, зауваживши, що найбільше запитів щодо прихованої реклами надходить з регіонів. На його думку визначення «реклами» в українському законодавстві потребує доопрацювання, хоча мало в якій країні є закон про рекламу.

«У цивілізованою світі вся рекламна практика стоїть на тому, що реклама повинна  бути чесною, порядною, цивілізованою, не порушувати прав споживачів. Керівникам ЗМІ має вистачити розуму відмовитися від замовних матеріалів, бо глядач і читач їх розкусить. Всеукраїнська рекламна коаліції щороку посилає World advertising research center, що в Лондоні, звіт про обсяги реклами. Їх цікавить тільки макетна реклама в газетах і журналах. Так ось, при заявлених 2,2 млрд гривень я пишу 1,4 млрд. Вони не розуміють, чому в нашій табличці є рубрика “замовні матеріали”. Це практично джинса, яка в багатьох виданнях складає до 30 % всіх оприлюднених матеріалів, при цьому це робиться через офіційно укладені угоди. Але це є порушенням закону про рекламу, бо матеріали мали би йти з позначкою реклама. У світі такого немає, думаю, що коли ми подорослішаємо, то й у нас цього не буде», – підсумував Максим Лазебник.