Під час правління Ліндона Джонсона у 1967 році було прийнято Закон про суспільне мовлення у США, на базі якого було створено компанію PBS, що об’єднує в мережу багато суспільних мовників. Того ж року була створена Корпорація суспільного мовлення, недержавна організація, яка розподіляє кошти, виділені Конгресом для розвитку публічного мовлення, а у 1968-му – Національне суспільне радіо.

Кожна суспільна телевізійна станція організована по-своєму, тому що вони отримують ліцензію на мовлення у регіонах, що передбачає свої особливості.

На відміну від європейського суспільного мовлення, в США немає ліцензійних зборів за користування телеприймачами. Як правило, американець платить за підключення до кабельної мережі, де йому пропонується за певну плату набір інформаційних послуг, який він може обирати на свій смак. Плата за створення та розповсюдження програм суспільного телебачення не передбачена.

Редакція СМ адаптувала англомовну інфографіку, яка наочно демонструє непросту і оригінальну модель суспільного мовлення у США: