Відповідно до проекту Закону України «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України», який наразі прийнято в першому читанні, суспільне мовлення буде створюватися на базі НТКУ, НРКУ, УТР, ДТРК «Культура», ДТРК «Крим», КДР ТРК, Севастопольської ДТРК, студії «Укртелефільм», а також на базі обласних державних телерадіокомпаній (ОДТРК). Але в законопроекті не прописано, яким саме чином ОДТРК реформуватимуться в суспільних мовників. Саме варіанти того, як це може відбутися, й обговорювали учасники круглого столу.

Основних варіанти два. Перший – децентралізований – створити 25 окремих регіональних каналів, які мовили би 24 години на добу. Другий – створити один канал суспільного мовлення (другий після загальнонаціонального), який би об’єднував контент з регіонів.

Як зазначив голова Держкомтелерадіо Олег Наливайко, Комітет, який наразі опікується мережею ОДТРК, наполягатиме на якнайскорішому внесенні в порядок денний та ухваленні законопроекту про суспільне мовлення, а також проекту про роздержавлення друкованих ЗМІ. Також він навів статистичні дані щодо кількості працівників в ОДТРК: понад 5 тисяч.

На думку більшості експертів, така кількість працівників є надмірною й не робить діяльність ОДТРК ефективною, тож її варто скорочувати. Зокрема, так вважають медіаюрист Тарас Шевченко (ІМП) та гендиректор Першого національного Зураб Аласанія, який раніше вже заявляв, що його головна мета як медіаменеджера – перетворити НТКУ на суспільного мовника.

Тарас Шевченко також висловив думку, що не варто створювати окремий канал для регіональних мовників, а можна скористатися практикою BBC, де програми регіональних мовників включаються в ефір загальнонаціонального каналу.

На думку шеф-редактора «Телекритики» Наталії Лигачової, у процесі реформування ОДТРК варто взяти до уваги досвід Німеччини та Польщі, де регіональне суспільне мовлення створено місцевими громадами та в результаті об’єднується в один канал зі спільною сіткою.

«Місцеві мовники часто користуються більшою довірою, ніж центральні. Але без того, щоб цю ідею підтримували в тому числі й співробітники ОДТРК, щоб вони хотіли позбутися патерналістської опіки з боку держави, ми нічого не отримаємо», – також додала Наталія Лигачова.

Позитивний досвід Польщі також відзначив заступник гендиректора КДР ТРК «Центральний канал» Сергій Омельчук:

«Позавчора повернувся з Любліна, де спілкувався з директором одного з регіональних мовників. І в черговий раз позаздрив колегам: у них усі філії мовлять через один окремий канал, а форма власності суспільної телерадіокомпанії – акціонерне товариство».

З думкою Наталії Лигачової щодо необхідності децентралізації та надання більшої свободи регіонам, погодилися гендиректор Черкаської ОДТРК Михайло Калініченко та медіаексперт Наталія Дніпренко («Нові медіа»). Пан Калініченко також підтримав ідею створення другого каналу для контенту регіональних мовників.

«Я приєднуюся до ідеї Наталії Лигачової про децентралізацію. Робочу групу з розробки системи громадського контролю треба створювати вже, не чекаючи прийняття закону. Крім того, треба спочатку впровадити експериментальну модель: обрати кілька областей, які погодяться бути експериментальним майданчиком для трансформації», – зазначила пані Дніпренко.

Журналістка, учасниця команди «Громадського радіо» Наталія Соколенко заявила, що за результатами моніторингу діяльності ОДТРК, який вона проводить для ГО «Телекритика», в ефірах усіх обласних телеканалів виявився високий рівень замовних матеріалів, і запропонувала негайно змінити керівництво.

«Це не має жодного відношення до журналістики», – каже журналістка про нинішню діяльність ОДТРК, підкресливши, що ситуація відрізняється тільки у Львівський ОДТРК: там «джинси» в 10 разів менше, ніж, наприклад, у Харківській чи Сумській.

Учасники круглого столу, обговоривши проект рекомендацій, підготовлений Інститутом медіа права, визнали за необхідне внести такі зміни в діяльності компаній:

1. Забезпечити незалежність редакційної політики ОДТРК та громадський контроль за їх діяльністю.

2. Запровадити публічні річні звіти про діяльність кожної ОДТРК.

3. Визначити роль ОДТРК у майбутньому суспільному мовленні: окремі канали у кожному регіоні з подібною сіткою мовлення чи регіональні вставки на загальнонаціональному каналі мовлення (за прикладом ВВС).

4. Визначити єдиний підхід до програмної концепції ОДТРК, у тому числі щодо обсягів мовлення.

5. Запровадити в ОДТРК наглядові ради зі складу представників громадськості.

6. Змінити формат угод про державне замовлення у спосіб, який передбачає більшу редакційну свободу компаній формувати програми в межах вказаних тематичних напрямків.

7. Залучати громадські організації до спільного виробництва телерадіопрограм.

8. Провести перевірку забезпечення ОДТРК цифровим сигналом на території відповідних областей.

Відповідно, для впровадження цих змін пропонується розробити механізм громадського контролю і створити робочу групу для розробки практичної моделі переходу на суспільне мовлення. На думку деяких експертів, для цього навіть не потрібно чекати ухвалення закону про суспільне мовлення.

Учасники заходу вирішили ці, а також інші рекомендації, передати членам Комітету з питань свободи слова та інформації.

Участь у дискусії взяли журналісти, медіаменеджери, експерти та юристи: голова Держкомтелерадіо Олег Наливайко, голова Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Володимир Манжосов, гендиректор НТКУ Зураб Аласанія, шеф-редактор «Телекритики» Наталя Лигачова, директор ІМП Тарас Шевченко, гендиректор Харківської ОДТРК Сергій Гулевський, гендиректор Черкаської ОДТРК Михайло Калініченко, заступник гендиректора КДР ТРК «Центральний канал» Сергій Омельчук, Олексій Мацука (редактор сайту «Новини Донбасу», ініціатор Громадського телебачення Донеччини), виконавчий директор НАМ Катерина М'ясникова, перший секретар НСЖУ Сергій Томіленко, Наталя Дніпренко («Нові медіа»), медіаекперт, представник «Громадського радіо» Наталка Соколенко), Тарас Білка, (ТРК «Алекс», Запоріжжя). Модерували захід оглядач «Телекритики» Світлана Остапа та журналіст «Громадського радіо» Андрій Куликов.

Круглий стіл відбувся в рамках проекту Громадської організації «Телекритика» «Впровадження суспільного мовлення», в рамках програми Ради Європи «Впровадження європейських стандартів в українському медійному середовищі» за фінансування уряду Канади. Співорганізатор заходу – Інститут Медіа Права.

Більш детальна інформація про круглий стіл незабаром буде опублікована на сайті «Суспільне мовлення».

Фото Максима Лисового