Пропагандистська криза

Після очевидного провалу в січні — березні всіх прогнозів щодо «фальсифікацій» та «кровопролиття» в Україні, російські ЗМІ припинили поширювати катастрофічні прогнози та обмежилися коментуванням офіційного Кремля й повторенням тез, які ще не були спростовані перебігом подій.

Отже у квітні російські ЗМІ нав’язували своїй авдиторії такі меседжі:

  • Зеленський — кандидат олігархів та слабкий президент, який нічого кардинально не змінить у відносинах із Росією;
  • поразка Порошенка — це поразка курсу України на розрив стосунків із Росією;
  • головна мета окупованого Донбасу — «возз’єднатися» з Росією;
  • закон про мову призведе до штрафування та кримінального переслідування російськомовних. Це спровокує новий гострий громадянський конфлікт та розкол країни;
  • нові російські санкції та заборона експорту в Україну енергоносіїв — це відповідь на українські санкції та «примушування до миру» на Донбасі.

Аналіз контенту українських телеканалів та окремих сайтів («Страна», «Вести») має підстави зробити такі висновки:

  • Найчастіше проросійські ЗМІ та спікери використовували подібні або ж ідентичні російським пропагандистські меседжі для критики мовного закону та питання Донбасу.

Найпопулярнішими прийомами стали гіперболізація загрози штрафних санкцій та доведення «доконаного факту» всебічної дискримінації російськомовних та представників національних меншин. «Страна» відзначилася навіть прогнозуванням «повстання» на Закарпатті, що прямо суперечить даним регіонального опитування громадської думки.

  • Показово, що більшість українських ЗМІ, які звикли використовувати штампи російської пропаганди, уникали згадок про «слабкого й керованого Зеленського».

Виняток — «Інтер» та «Страна». Причому «Інтер» використав неперевірені дані, які поширювалися штабом Петра Порошенка, нібито про фінансування кампанії Зеленського людьми Путіна, а «Страна» процитувала маловідомого французького журналіста-конспіролога, що провів паралелі між залежністю Макрона від Ротшильдів, а Зеленського — від Коломойського.

  • Меседжі про Порошенка та велике значення російських санкцій просували переважно спікери «Опозиційної платформи — За життя», насамперед Віктор Медведчук.

Проте у квітні російським пропагандистам і лояльним до них українським ЗМІ явно не щастило зі вгадуванням «генеральної лінії» Кремля, який у своїй комунікації з медіа блискуче демонстрував відсутність послідовності в українському питанні:

  • 8 квітня речник Кремля Дмитро Пєсков заявляє про те, що Путін відкритий до діалогу із Зеленським;
  • 23 квітня помічник президента РФ, гуру російської зовнішньої політики Юрій Ушаков повідомляє, що Кремль не планує контактувати з новим керівництвом України, поки не побачить його перші кроки. 24 квітня цю ж тезу повторює Пєсков;
  • 27 квітня особисто Володимир Путін, перебуваючи на саміті в КНР, заявив, що не виключає зустрічі та переговорів із Зеленським щодо «закінчення конфлікту на південному сході» та «майбутнього угоди про транзит газу».
  • 30 квітня президент РФ під час прийняття з нагоди нагородження медаллю «Герой праці» удавано позитивно, з натягнутою іронією відреагував на ідею новообраного президента України роздавати українське громадянство громадянам РФ.

Показово, як після слів Путіна в Китаї більшість коментаторів, які протягом попередніх двох місяців розповідали про відсутність перспектив для переговорів Кремля й нового президента України, кинулися розповідати зовсім інші речі:

«Известия», 30.04.2019

«Заочное обсуждение президентами России и Украины проблематики, связанной с паспортизацией, означает начало диалога, хотя и в весьма необычной форме, считает политолог Денис Денисов. По его словам, если учесть, что запросов на российское гражданство от украинцев очень много, а от россиян — на украинское — единицы, то миграционная динамика очевидна.

Слова российского президента фактически означают, что Москва готова к конструктивному диалогу с Киевом, но только если с украинской стороны будет заметно движение навстречу, пояснил Известиям первый зампред комитета Госдумы по делам СНГ, евразийской интеграции и связям с соотечественниками Виктор Водолацкий».

В огляді за травень ми обов’язково подивимося, чи підхопили цей запал проросійські ЗМІ та спікери в Україні.

Нижче наводимо найбільш показові приклади (посилання на статті й транскрипти телесюжетів і телекоментарів) проникнення російської пропаганди в український інформаційний простір.

«Зеленський — слабкий і залежний від олігархів»

«Комсомольская правда», 01.04.2019

«Но и лидер первого тура — всего лишь ставленник Коломойского, которого кинул Порошенко. А выборы на Украине — очередная схватка олигархов, которые и дальше будут дербанить страну, пользуясь системой абсолютного подавления инакомыслия. И во втором туре речь будет идти о доступе к кормушке».

«Комсомольская правда», 01.04.2019

«Президент Украины фактически лишен серьезного влияния и на экономику страны. Он лишь вносит на рассмотрение Рады кандидатуру главы Нацбанка. Ну а утверждают ее депутаты из своих кулуарных договоренностей.

Таким образом, может получиться, что президент Зеленский предстанет во главе Украины лишь номинальной фигурой, а все важные вопросы за него будут решать совсем другие люди. В том числе те, кто с треском проиграл президентскую гонку и вышел из доверия народа».

«Інтер», 18.04.2019

«Олексій Фадєєв, ведучий: Рухаємося далі. До виборів президента України залишається трохи більше двох днів. Ну а тим часом російське видання “Інсайдер.ру” оприлюднило інформацію про те, що Зеленського фінансують люди Владислава Суркова і Костянтина Малафєєва. За інформацією російських журналістів, хакери зламали електронну пошту збройного угруповування “ДНР” Дмитра Хавченка, інформація, яка містилася в листуванні, зокрема вказує на те, що кампанія кандидата у президенти України Володимира Зеленського фінансується представниками кремлівських спецслужб. Зокрема, людьми так званого фінансиста “русского мира” Костянтина Малафєєва і радника Путіна Владіслава Суркова. Розслідувачі пишуть, що Сурков планував фінансувати кандидатуру Зеленського ще 2014 року, тобто за довго до того, як шоу-мена запустили у виборчі перегони».

«Страна»

«“За Макроном — Ротшильд, за Зеленским — Коломойский”. Что в Париже говорят о встрече Зе с президентом Франции».

NewsONE, 17.04.19 18:06

«Поразка Порошенка»

«Вадим Ярошенко, ведучий: Британська Financial Times опублікувала переклад інтерв'ю з Віктором Медведчуком, головою політради “Опозиційної платформи — За життя”. Цитують українського політика, якого називають прихильником зближення із Москвою. За останні 5 років Порошенко зробив русофобію та антиросійську істерію державною політикою України. Віктор Медведчук посилається на слова Володимира Путіна, Росія працюватиме з тим, кого виберуть на президентських виборах в Україні в залежності від поглядів обраного. А опозиційна платформа «За життя» готова підтримати дії Володимира Зеленського, якщо на посаді президента України він дійсно буде робити кроки для встановлення миру в Україні».

«Інтер», 21.04.19 20:40

«Юрий Бойко, засновник “Опозиційної платформи — За життя”: “Я хочу начать того, что вот это результат разгромный результат — это практически приговор, и уходящему президенту, который за 5 лет не смог побороть войну, не смог побороть бедность”».

«Страна»

«Война. МВФ. Раскол. 5 главных ошибок Порошенко, которые важно не повторить Зеленскому»; «Путин назвал президентские выборы в Украине провалом политики Порошенко».

«Росія прийме Донбас»

«Комсомольская правда», 02.04.2019

Інтерв'ю Дениса Пушиліна:

Вы определяли для себя, как для главы ДНР некую сверхзадачу?

Вернуть республику в Россию, как полноценного члена семьи. И вижу в этом единственный путь Донбасса.

Выборы на Украине как-то повлияют на Донбасс?

Никаких иллюзий мы не испытываем, изменений к лучшему не ждем. Кто бы не победил. Повестка для Украины диктуется извне, ни о какой самостоятельности, даже ради инстинкта самосохранения, там нет. Донбасс должен рассчитывать на себя и своего союзника, проверенного пятью годами — это Россия.

«Российская газета», 09.04.2019

«Основная цель Донбасса — вернуться на родину полноправным членом. Об этом заявил глава ДНР Денис Пушилин в интервью телеканала Юнион.

Он отметил, что от Украины регион получает только разрушения и блокаду, поэтому Донбасс движется в сторону России».

«Страна»

«“Это долг перед говорящими и думающими по-русски”. У Путина объяснили решение о выдаче паспортов РФ жителям Донбасса»; «Последнее предупреждение Кремля. Почему Россия начала раздачу паспортов жителям “ЛДНР”».

«Вторая версия причин “паспортной” инициативы Путина, которая, впрочем, не совсем противоречит предыдущей, состоит в том, что в России уже не верят, что Украина согласится реинтегрировать Донбасс на основе особого статуса. Хотя, конечно, если вдруг в Киеве поменяется концепция, то в Кремле будут рады переиграть, но веры в это особо нет, и есть понимание, что нынешнее положение — это надолго.

А значит нужно что-то делать с непризнанными республиками, которые сейчас фактически управляются и финансируются Россией. Как-то обустраиваьь жизнь их населения. Так как официально их интегрировать в РФ пока Москва не хочет, чтоб не нарваться на новые санкции, то она делает такие шаги как раздача паспортов, чтоб запустить интеграцию не де-юре, а де-факто».

«Зачем Путин раздаст паспорта в “ЛДНР”. Смотрите новый выпуск Ясно.Понятно с Олесей Медведевой».

«Тотальна українізація»

«Комсомольская правда», 17.04.2019

«Ростислав Ищенко: За то, что говорите на русском, на Украине могут начать сажать.

Президент украинского Центра системного анализа и прогнозирования прокомментировал КП скорое принятие закона о государственном языке.

— Активисты-националисты давно требовали уголовной ответственности за отказ говорить по украински. Но впрямую ввести уголовную ответственность за отказ говорить по украински было нельзя — это бы нарушало конституционные нормы. И в Европейском суде по правам человека могли возникнуть проблемы. Потому сейчас и вводят норму, которая неуважение к языку приравнивает к надругательству над национальными символами. И после принятие такого закона прокуратура и милиция будут ориентироваться на актуальную на данный момент власть. Будут брать взятки и отпускать, либо всерьез начнут подходить — и начнут сажать».

«Российская газета», 25.04.2019

«Принятый Верховной Радой Украины закон «Об обеспечении функционирования украинского языка как государственного» создает угрозу территориальной целостности страны, считает глава комитета Совета Федерации по международным делам Константин Косачев. Такое мнение он высказал в ходе встречи с участниками молодежного российско-белорусского конкурса Союзная лига дебатов».

«Российская газета», 25.04.2019

«За нарушения закона вводятся штрафы и карательный институт уполномоченных языковых инспекторов. Публичное пренебрежение к украинскому языку будет наказываться как унижение государственных символов — от штрафа в размере 50 не облагаемых налогом минимумов дохода (около 30 долларов) за первое нарушение до 600 минимумов за нарушения в сфере СМИ. За повторное нарушение всем виновным грозит арест на полгода или лишение свободы на срок до трех лет за злостное неуважение к государственному языку. Публичные призывы к введению двуязычия будет приравниваться к попыткам свержения конституционного строя, с соответствующим наказанием — вплоть до 10 лет лишения свободы. Впрочем, введение административных, но не уголовных наказаний депутаты отсрочили на три года — до полного, по их мнению, приведения всех граждан к украинскому знаменателю».

«Комсомольская правда», 25.04.2019

«КАКИЕ ПОСЛЕДСТВИЯ ЗА НЕИСПОЛНЕНИЕ ДЛЯ ГРАЖДАН?

Это, наверное, один из самых сложных вопросов. Закон обязывает всех граждан владеть государственным языком, и для получающих гражданство Украины и чиновников станет обязательным сдача экзаменов по языку. За неудовлетворительные результаты при сдаче экзаменов для чиновников предусмотрены штрафы в диапазоне от 3,4 тысячи до 11,9 тысячи гривен. Естественно, что пи этом они попрощаются или не смогут занять должности, на которых находятся или претендуют на них.

Для обычного населения такие штрафы вроде бы не предусмотрены, но в законе есть одна хитрая статья о неуважении к государственному языку, которая предусматривает наказание уже по соответствующей статье Уголовного Кодекса Украины. Поскольку значения термина неуважение не расшифровывается, то шанс навесить на себя уголовку есть практически у каждого русскоязычного жителя Украины.

КАКИЕ ПОСЛЕДСТВИЯ ДЛЯ УКРАИНЫ?

Здесь надо четко делить на внутренние и внешние. С внешними проще. Языковым законом неоднократно выражали недовольство Румыния, Польша, Словакия, Чехия и ряд других стран ЕС. В ОБСЕ требовали привести этот законопроект к международным стандартам и обязательствам Украины. В Европе очень чутко относятся к ситуации с языками национальных меньшинств, в частности, настоящим камнем преткновения языковой вопрос для Украины стал в отношениях с Венгрией. Будапешт пообещал блокировать любые попытки Киева сблизиться с Евросоюзом и НАТО, пока эта ситуация не разрешится в соответствии с его требованиями. То есть можно сказать, что принятием этого закона команда Порошенко значительно усложнила команде Зеленского путь к той самой евроинтеграции, который сама же прописала в Конституции страны.

Еще более масштабными последствия станут для развития внутренней ситуации на Украине. Русскоязычные этнические украинцы не будут допущены ни в один орган государственного или муниципального управления. Эти граждане Украины будут, по сути, лишены части своих гражданских прав. Для двуязычного Киева и центральных регионов Украины, как практически и для всего Юго-Востока — принятие этого закона равносильно удавке, которую станут затягивать на их шее. Можно прогнозировать не единение нации, а лишь еще больший раскол, рост сепаратистских настроений и ненависти одних регионов к другим. А бегство населения из страны получит дополнительный стимул.

Вряд ли стоит говорить, что для жителей ЛДНР принятие и вступление в силу этого закона станет еще одним подтверждением правильности их выбора и пути на развод с Украиной и получения гражданства РФ.

ЧТО С ЯЗЫКАМИ НАЦМЕНЬШИНСТВ?

По поводу языков отдельных национальных меньшинств парламентарии обещают разработать законопроект о сферах их применения и внести на рассмотрение его примерно через полгода. С учетом необходимости проведения экспертиз, согласований, внесения поправок и т. д., а также выборов и формирования нового состава ВРУ, можно смело сказать, что решением этой проблемы будет заниматься парламент Украины следующего созыва. При этом, наиболее вероятно, что обещанный законопроект коснется венгерского, словацкого, румынского, чешского, болгарского и прочих языков нацменьшинств, но откажет в таком статусе русском языке. Поскольку все прекрасно понимают, что дай русскому языку хоть малейший шанс и какой-либо официальный статус, исключительный украинский окажется абсолютно неконкурентоспособным.

СМОЖЕТ ЛИ ЗЕЛЕНСКИЙ ИЗМЕНИТЬ ИЛИ ОТМЕНИТЬ ЭТОТ ЗАКОН?

Для начала стоит спросить, а захочет ли он это сделать? Пока оснований для этого не наблюдается, хоть перед выборами новый глава Украины и говорил что-то невнятное про то, что не стоит преследовать русский язык. Кстати, сам он изъясняется на мове с большими затруднениями и в таких случаях или при первой возможности с облегчением переходит на русский».

 

«Інтер», 23.04.2019

«Ірина Юсупова, ведуча: Черговий наступ на права людини. Верховна Рада в четвер розгляне законопроект про державну мову. Експерти називають його документом про примусову українізацію. Такого певно не бачила жодна країна світу. Посадовці країн Європи закликають депутатів не ухвалювати настільки жорсткий документ. Ми дослідили його основні пункти, уважно подивіться наш наступний матеріал, адже те, що пропонують автор законопроекту стосується і вас.

Кор.: Місто Берегове на Закарпатті. Охайні вулички, маленькі будиночки. До кордону з Угорщиною звідси рукою подати. Назва магазинів, установ та вулиць тут прописані одночасно українською та угорською. А багато місцевих жителів державної мови майже не знає.

А ви говорите українською?

Жінка: Не. Немножко по-русски. В школе мы не учили украинскую. Только русский.

Кореспондент: А це Одещина. Тут є цілі населені пункти, де живуть лише молдовани. Понад 120 тисяч людей рідною мовою називають молдавську.

Дарін Толей, житель с. Троїцьке: День рождения проходят больше всего 60 % на молдавском. Обязательно должны быть молдавские песни, обязательно.

Іван Толей, житель с. Троїцьке: Украинский я знаю, то есть понимать понимаю, но не разговариваю. на нем. Потому что слова мне тоже тяжело выговорить, мне надо, если украинский, то мне надо школу почти заново пройти.

Кор.: Молдовани на Одещині, русини на Буковині, угорці на Закарпатті, російськомовні громадяни по всій країні. А ще євреї, вірмени, кримські татари. Понад 20 % громадян України представники різних національних меншин. А це близько 10 мільйонів людей. Багато хто з них спілкується не державною мовою. Читає книжки і журнали, дивляться фільми і телепрограми, навчають дітей у садках та школах. Також не українською. Проте невдовзі представники нацменшин можуть втратити таку можливість. Близько півроку тому у першому читанні парламент ухвалив законопроект про забезпечення функціонування української мови, як державної, а тиждень тому приступив до розгляду у другому читанні.

Ось лише деякі пункти законопроекту. Кожен громадянин України обов'язково має володіти українською мовою. Усі представники державних та комунальних установ від президента до голови сільради, від судді до адвоката до вчителя і медика мають розмовляти на роботі виключно українською. Навчання в усіх закладах освіти від дитсадків до університетів має здійснюватися державною мовою. Для представників нацменшин треба буде створювати окремі класи та групи. Проводити концерти та інші будь-які публічні розважальні заходи, створювати фільми потрібно буде лише державною мовою. 90 % стрічок на екранах кінотеатрів та програм в ефірі телебачення і радіо мають бут українською. Будь-яка газета обов'язково повинна мати україномовну версію. Неменше половини книг у магазинах мають бути українською.

Руслан Бортник, директор українського інституту аналізу та менеджменту політики: Цей закон спрямований на заборону використання усіх інших мов: російської, інших мов національних меншин, як це записано в Конституції в усіх публічних сферах. Саме публічних. Тобто дома ви нею можете користуватися, а в публічних: в судах, в роботі органів державної влади, в освіті, засобах масової інформації не зможете, або майже не зможете.

Кор.: Затверджувати правопис та будь-які зміни до мовного законодавства, на думку авторів документу має новий державний орган — Національна комісія зі стандартів державної мови. Контроль за виконанням закону покладається на Уповноваженого із захисту держаної мови. Це також нова одиниця. Кожен охочий може поскаржитися мовному омбудсмену, а той матиме право ініціювати перевірку чи експертизу за фактом мовного порушення.

Кость Бондаренко, політолог: Цей орган почне визначати, що тут неправильно вжите таке-то слово, Інститут української мови рекомендував вживати там якісь одні слова, а хтось користується іншими слова. Це буде закон, який буде носити вибірковий характер, коли потрібно буде покарати чи якісь засоби масових інформацій чи якусь інституцію.

Кор.: Що ж до покарань, вони теж прописані в законопроекті. Працюєш у держструктурі чи на комунальному підприємстві та не розмовляєш українською тобі загрожує штраф від трьох до семи тисяч гривень. Публічне приниження мови прирівнюється до наруги над державними символами України. А це вже кримінальна відповідальність. Будь-які спроби запровадити у в Україні багатомовність прирівнюватиметься до повалення конституційного ладу.

Кость Бондаренко: Напряму суперечить всім міжнародним конвенціям, які підписала Україна, зокрема мовній хартії, яка прийнята у Європейському Союзі. Угорська меншина на Закарпатті вважає, що це є дискримінацією їхніх прав і відповідно це викликало величезне обурення із боку самої Угорщини, яка захищає свою діаспору.

Руслан Бортник: Протести національних меншин не відворотні. Якщо протести ці не враховувати, то саме це неврахування думки цих людей виростають в такі ганебні явища, як екстремізм, політична відчуженість і сепаратизм.

Кор.: Зараз мовний законопроект чекає на друге слухання в парламенті. Після першого слухання народні обранці опрацювали до двох тисяч правок до документа. І вже найближчим часом збираються проголосувати за остаточний варіант. Тим часом комісар Ради Європи з прав людини Дуня Міятович закликала українських народних обранців відкласти розгляд мовного закону. Експерти наполягають: підтримка держаної мови не може здійснюватися з порушенням прав людини».

25.04.19 18:00

«Кор.: Поки депутати раділи швидкому голосуванню, опозиціонери зареєстрували проект постанови про скасування мовного закону. Народні обранці стверджують, документ порушує права нацменшин в Україні, до того ж приймали його з порушенням регламенту.

Юрій Бойко, народний депутат, засновник “Опозиційної платформи — За життя”: Закон порушує права значної частини громадян України, тому наша група, наша політична сила подає в Конституційний суд на признання цього закону протирічучим Конституції і порушуючим права людей. Це порушення прав російськомовних громадян, це порушення прав угорців, румунів, які живуть в нашій країні. Наша країна багатомовна і прийняття такого законопроекту в тому вигляді, в якому він з'явився, це є ганьба для парламенту, і це образа для значної кількості громадян нашої країни. Крім того, були порушення регламенту при прийнятті цього закону і ми зареєстрували проект постанову про переголосування, тому що були порушені мінімум три статті закону про регламент».

NewsONE, 23.04.19 18:02

«Василь Німченко, народний депутат, “Опозиційна платформа — За життя”: Викорінити російську мову та мову національних меншинств. Ну для цього не треба далеко ходити. Прийміть закон про заборону використання. Плюньте на Конституцію. Ви це робити оцим законом».

25.04.19 18:00

«Вадим Ярошенко, ведучий: Верховна рада восьмого скликання увійшла в історію як Парламент, що працював на розкол країни. Так прокоментував ухвалення мовного закону голова політради “Опозиційної платформи — За життя” Віктор Медведчук.

Віктор Медведчук, голова політради “Опозиційної платформи — За життя”: Верховна Рада двомастами сімдесятьма вісьмома голосами підтримала дискримінацію, антиконституційний і такий, що порушує права мільйонів українських громадян мовний закон. Так відреагував на заклик режиму Порошенка війти в історію Парламент, що проводить політику антиросійської істерії та радикальної русофобії і має найнижчу підтримку народу. Верховна рада восьмого скликання увійшла в історію як Парламент, що працював на розкол країни, на розкол суспільства. Переконаний — український народ на Парламентських виборах дасть справедливу оцінку ура-патріотам та радикалам. І відправить їх на смітник історії».

«Страна»

«15 шагов к тотальной украинизации. Что на самом деле написано в “мовном” законе и зачем депутаты его приняли»; «“Закарпатье готово к восстанию”. Как нацменьшинства взбунтовались против мовного закона».

«Вести»

«Языковой закон — абсурдные положения, штрафы и неудобства пенсионеров»; «Новинский заявил об ответственности тех, кто поддержал языковой закон».

«Україна», 08.04.2019

«Вадим Новинський, народний депутат, голова фракції “Опозиційний блок”: Ви хочете прийняти закон, який спрямований не на підтримку українського, а спрямований на повне знищення в Україні російської, угорської, польської, руминської, болгарської та інших мов. Ми повинні проголосувати за нову виборчу систему, формування Ради на пропорційній основі з відкритими партійним списками».

09.04.2019

«Вадим Новинський, народний депутат, голова фракції “Опозиційний блок”: Верховна Рада сьогодні вперто продовжує розгляд дискримінаційного за своєю суттю мовного закону. Це призводить до поділу суспільства на правильних та неправильних. Досить експериментів в гуманітарній сфері. Візьміться краще за реальну роботу і виведемо країну з кризи».

24.04.2019

«Вадим Новинський, народний депутат, голова фракції “Опозиційний блок”: Мы считаем, что спикер парламента не отвечает запросу общества. И он должен, скорее всего, он должен был сам уйти в отставку. Но так как он этого не делает, то началась процедура сбора подписей за его отставку. И мы будем поддерживать отставку спикера Парубия. Потому что он проводит в зале Верховной Рады законы, которые только раскалывают наше общество. Чего стоят только законы, касаемые противостояния в церковной сфере и грубого вмешательства государства в церковные вопросы, что касается законопроектов, вот сейчас вот рассматривается мовний так называемый закон. Он полностью раскалывает наше общество уже по языковому принципу. Это нельзя ни в коем случае делать».

25.04.2019

«Кор.: Лунали й голоси про те, що в країні, яка воює мовний закон не на часі.

Олександр Вілкул, народний депутат, фракція “Опозиційний блок”: Україна — багатомовна, багатокультурна нормальна, толерантна держава. І в цієму наша сила, а не наша слабкість. Не голосуйте за цей законопроект. Він розколює державу і розколює суспільство. Це законопроект не про захист української державної мови. Це законопроект про заборону розмовляти скрізь окрім побуту, бо не можуть на кухнях запретити, заборонити розмовляти будь-якою мовою окрім української».

ТК «Думская», 25.04.19 21:00

«Олексій Гончаренко, народний депутат України, заступник голови фракції БПП у ВР України: Сегодня приняли закон про державну мову. Я не голосовал за этот закон по следующим причинам. К сожалению, в этом же законе много вещей, которые я не воспринимаю, которые можно расценить, как давление на другие языки или, например, на частный бизнес. Накладывать штрафы на частные организации, например, кафе, магазин, химчистка, парикмахерская, в которых обслуживание проводится не на украинском языке».

«Ретро ФМ», 25.04.2019

«Ведуча: Верховна Рада 8 скликання Підтримавши дискримінаційний антиконституційний і такий, що порушує права мільйонів українських громадян, мовний закон, увійшло в історію як парламент, який працював на розкол країни. Про це заявив Віктор Медведчук, голова політради “Опозиційної платформи — За життя”».

«Авторадіо», 25.04.2019

«Ведучий: Про заяви. Верховна Рада VIII скликання підтримавши дискримінаційний антиконституційний, такий, що порушує права мільйонів українських громадян мовний закон увійшла в історію як парламент, що працював на розкол країни. Про це заявив Віктор Медведчук, голова політради “Опозиційна платформа — За життя”. У той же час він підкреслив, упевненість, що український народ на парламентських виборах дасть справедливу оцінку патріотам і радикалам, і відправить їх на смітник історії».

«Нафтові санкції»

«Комсомольская правда», 18.04.2019

«Кроме того, нынешним решением правительства России расширен запрет на импорт из Незалежную. Ограничения коснутся “украинской продукции машиностроения, легкой промышленности, металлообработки, стоимость которой за прошлый год составила почти 250 млн долларов”. Но этого можно было и не делать, а можно и сделать. Зачем кормить тех, кто позиционирует себя в качестве врагов? Меньше денег, меньше возможностей для закупки вооружений для воюющих на Донбассе частей ВСУ, меньше жертв в этой отрицаемой в Киеве гражданской войне. И хватит уже делать подобные шаги “в ответ”. Пора становиться первыми и задавать тренд самим.

В Киеве уже начался визг и вой, что новые санкции в отношении Украины со стороны Москвы равносильны объявлению войны. Особенно усердствуют “переехавшие” экс-россияне.

Да нет, неуважаемые. Это не объявление войны. И не война ни в коем случае. Это принуждение к миру. Мирными средствами. Пока что».

«Страна»

«Торги по Донбассу открыты. О чем Москва намекает Зеленскому нефтяными санкциями».

«112»

«Санкции РФ против Украины — это операция “управляемый хаос”».

comments powered by Disqus