Обличчя «Страни.ua». Хто така Олеся Медведєва?

Спочатку ти працюєш у політичній партії колишнього близького соратника Януковича, який переховується в Росії після Майдану, але прагне посилити свій (та російський) вплив в Україні. Потім ти починаєш вести програму на його ютуб-каналі, потім заводиш свій відеоблог… Вжух — і ти вже не політикиня, а журналістка, яка вимагає від держави особливого захисту та протестує проти «наступу на свободу слова». Така метаморфоза сталася з героїнею цього матеріалу.

«Почему-то идут угрозы в адрес журналистов, предложение цензурирование, называние каких то СМИ манипулятивными и прочее, и прочее. Я хочу напомнить, что риторика ненависти, которая продуцировалась и культивировалась последние 5 лет, как раз является стимулятором, в том числе, для нападения на журналистов. А также в нашем украинском обществе оно оправдывает нападение на журналистов и представителей медиа. Этим занимаются даже не только представители власти, но и работники, сотрудники определенных средств массовой информации и организаций, которые именуют себя "медиа над медиа". К сожалению, так получается. И мне хотелось бы призвать и власть и коллег журналистов перестать все-таки, угрожать журналистам, перестать давить на украинские СМИ и журналистов. И все-таки заняться своей профильной деятельностью и отстаивать права журналистов». Це цитата з виступу працівниці онлайн-видання «Страна.ua» Олесі Медведєвої на парламентських слуханнях про безпеку журналістів. Вимога не поділяти журналістів за ознакою дотримання «якобы стандартов» та «высказываемых мнений» лунає з уст не лише пані Олесі, а й багатьох інших представників проросійських медіа та їхніх захисників.

Виконати цю вимогу досить важко. Якщо сьогодні ми погодимося на те, що поширювачі проросійської пропаганди — такі самі журналісти, як усі інші, тоді завтра доведеться визнати, що російські окупанти та їхні найманці на Донбасі та у Криму — такі самі військові й захисники вітчизни, як Збройні сили України. Й так далі.

Втім «Детектор медіа», називаючи цих людей та їхні організації (про)російськими пропагандистами, старається не бути голослівним. Ми відстежуємо проросійські пропагандистські меседжі та маніпуляції в моніторингах, а також досліджуємо життєвий шлях, творчість, позицію та риторику окремих медійних персон і проєктів із цього табору. Наприклад, каналу «Київська Русь», Руслана Коцаби, Анатолія Шарія, Максима Бужанського та інших. Сьогодні познайомимось із авторкою наведеної вище цитати — Олесею Медведєвою.

Політична діячка

Олеся походить із Горлівки на Донеччині; нині це місто окуповане Росією. За даними «Петра і Мазепи», в Горлівці вона працювала в піар-відділі одного з департаментів міськради. До Києва переїхала за рік після окупації (цю історію вона розповідала російському виданню тоді ще у статусі звичайної переселенки).

У медіапросторі Олеся Медведєва стала помітною два роки тому, коли взяла участь у провокації в Європарламенті для того, щоб показати, що в Україні нібито переслідують людей за політичними мотивами та чинять тиск на незалежні ЗМІ. Тоді з ініціативи кількох проросійських євродепутатів у Європарламенті відбулася зустріч, яку організатори назвали круглим столом на тему «Порушення прав людини, обмеження свободи преси і політичні репресії в Україні». Подібний захід, що не входить до офіційного порядку денного, може організувати кожен член Європарламенту. У зустрічі, крім Медведєвої, взяли участь проросійський блогер Руслан Коцаба, адвокатка Тетяна Монтян і лідер Компартії Петро Симоненко.

«Поки лідери України постійно просять у світової спільноти грошей і зброї, ситуація з дотриманням прав внутрішньо переміщених осіб в Україні погіршується. В ефірі телеканалів, якими володіють перші особи країни, всерйоз обговорюється створення гетто і концентраційних таборів для неблагонадійних українців», — розповідала під час виступу Медведєва. Вона також стверджувала, що з вини України, яка не обладнала пунктів пропуску з непідконтрольними територіями, «зафіксовані вже сотні смертей серед людей похилого віку».

У той же час у Києві зібралася група людей, які мали взяти участь у прямому включенні і, представившись «блогерами» і «журналістами», розповісти про утиски в Україні. Насправді, за даними СБУ, людей найняли для участі в мітингу за 100 гривень. Сам захід, за інформацією СБУ, організували російські спецслужби.

Олеся Медведєва очолювала «Школу молодого лідера», яку заснувала партія «Успішна країна» ексміністра доходів і зборів часів Януковича, що втік з України в 2014 році, Олександра Клименка. Ця партія відзначилася рекламною кампанією із закликом не голосувати на виборах, якій передувало «всеукраїнське опитування».

У 2016 році Олеся очолила молодіжну організацію «Успішної країни» та вела активну політичну діяльність. А згодом стала ведучою ютуб-каналу «Клименко-тайм», створеного у 2018 році. Тут вона створила зо три десятки випусків програми, зміст якої — засилля «націоналістів і радикалів» в Україні, звинувачення Порошенка, Уляни Супрун, «заборонена правда» про День перемоги й тому подібне.

Восени 2018-го, коли «Успішна країна» згорнулася, Олеся перейшла на «Страну.ua» (згідно з моніторингом «Детектора медіа», це видання разом із каналами Медведчука найактивніше ретранслює російські пропагандистські тези). Судячи з її допису, прощання із Клименком було не надто теплим.

Відеоблогерка

На новій роботі вона стала відеоблогеркою. Її блог має назву «Ясно.Понятно». В одному з випусків вона «аналізує» мовний закон напередодні його прийняття, оперуючи тими ж тезами, які активно використовувала російська пропаганда — про повну заборону російської в публічному просторі, про відмову в обслуговуванні та лікуванні без знання української, про мовних інспекторів та штрафи й навіть ув’язнення за російську мову.

У її відеоролику можна знайти практично всі тези російської пропаганди про мовний закон, проаналізовані в нашому матеріалі. «Весь персонал у сфері обслуговування — ресторани, салони краси, автомийки, заправки та інше будуть зобов'язані перейти виключно на українську мову. Крім того, вводится обов'язкове використання української мови в медичній сфері. Тобто, лікарям з пацієнтами на російській мові вже не поговорити. І згадуй потім як буде апендицит чи цироз печінки українською мовою», — стверджує Медведєва.

У березні 2019 року Олеся Медвєдєва відвідала окупований Крим, де зняла три сюжети про те, як змінилося життя на півострові за п’ять років. При цьому вона не згадує про те, що Крим окупувала Росія, вживаючи словосполучення «Крим відокремився від України». І наголошує на тому, що в Криму вищі зарплати і пенсії, дешевше пальне та плата за комунальні послуги.

«Мінімальна пенсія в Криму становить 8000 рублів, що в перерахунку на гривні — приблизно 3200 гривень. Наша ж мінімальна пенсія становить 1497 грн. Середня пенсія в Криму 12000 рублів, що в перерахунку на гривні — 5000. У нас же, в Україні це близько 3000. 28500 рублів за місяць — це середня зарплата в Криму: 11400 грн. Середня зарплата в Україні — близько 9000 гривень», — каже Медведєва. Цікаво, що сама Олеся, якщо вірити її розповіді російському виданню «Лайф», залишатись у багатій і щедрій Росії не схотіла, а натомість повернулася в Україну.

Блогерка також відвідала у Криму ринок та супермаркет, де показувала ціни на продукти, зазначаючи, що «щось дорожче, а щось дешевше». При цьому вона лише порівнює фактичні дані, не згадуючи про паритет купівельної спроможності, тобто скільки товарів можна купити на середню українську зарплату в Україні й середню зарплату у Криму. Вона також свідомо не торкалася теми кримських татар, утисків свободи слова, політичних свобод тощо — мовляв, не мала часу розібратися.

У третьому випуску вона говорить, що «Росія вкладає в регіон величезні гроші: Кримський міст, траса Таврида, Сімферопольський аеропорт, дитячі садки, лікарні, електростанції — все це буквально зводиться з нуля. За п'ять років Росія вклала в Крим грошей більше, ніж Україна за попередні 23 роки». Для порівняння — репортаж ВВС про те, що змінилося у Криму за п'ять років окупації, що демонструє зовсім іншу картину.

Також у серії відео про Крим Медведєва використала класичний маніпулятивний метод: ставити людям запитання, добираючи відповіді, суголосні позиції авторки. Зокрема, вона запитала в людей, чи стало краще жити на півострові за останні п'ять років. В одному з епізодів вона спілкується із попутником, який вважає, що «Україна і Росія споконвіків були рідними одна одній», в іншому — із підписником свого блогу, який дарує їй квіти, у третьому епізоді — з переселенцем із окупованої Горлівки. Звісно, Олесині історії про Крим радо підхопили російські пропагандистські ЗМІ — мовляв, уже й українські (!) журналісти починають розуміти правду.

У своїх відео Олеся часто торкається ситуації на Донбасі, зазвичай закликаючи до «миру» на російських умовах. Мовляв, єдиним можливим шляхом урегулювання ситуації є виконання політичної частини мінських домовленостей, де нібито уже прописаний план миру.

«Має бути надана амністія тим, хто брав участь у подіях, починаючи з 2014 року. На непідконтрольних територіях мають пройти вибори, результати яких має визнати Україна і міжнародна спільнота. Донбасу має бути наданий особливий статус зі своєю поліцією, прокуратурою, судами та можливістю мати договірні відносини із Києвом та Росією. І потім на цьому особливому статусі непідконтрольна територія Донбасу реінтегрується в Україну без єдиного пострілу», — каже вона. Говорячи про «вибори» і суди, вона ілюструє свої слова символікою так званої ДНР, «Верховного суду ДНР» тощо.

Водночас Олеся Медведєва звинувачує українську владу в тому, що вона «не хоче миру на Донбасі». «Звичайно, однієї волі Києва для того, щоб усе так було, недостатньо. Потрібна ще воля Росії. Але судячи зі заяв російського керівництва — Путіна, Лаврова, Суркова, — така воля є», — каже блогерка.

Усіх, хто виступає проти відведення українських військ із позицій, Медведєва таврує «націоналістами». А ще пропонує дві версії захоплення кораблів у Керченській протоці, одна з яких — провокація Петра Порошенка, «який завідомо відправив моряків на конфлікт, після чого ввів воєнний стан та намагався максимально відтермінувати президентські вибори». І хоча вона згадує, що інша версія — агресивна поведінка Росії, весь випускприсвячений саме версії провокації Порошенка. Між іншим вона наголошує, що проти Порошенка порушено кримінальне провадження (за заявою соратника Януковича Андрія Портнова) і він ігнорує виклики на допити. Як на людину, яка втратила свій дім через російську військову агресію, Олеся Медведєва приділяє напрочуд мало уваги, власне, російській агресії.

Захисниця «свободи слова»

Олеся Медведєва — часта гостя ефірів на телеканалах Медведчука «112» та NewsOne. Особливо охоче її залучають до коментування теми «наступу на свободу слова». І якщо раніше вона та її колеги зі «Страни.ua» критикували переважно «націоналістів» із попередньої влади, то останнім часом дедалі активніше атакують нового президента й уряд.

Зокрема, в ефірі «112» вона каже, що «визначення критеріїв маніпулятивності засобів масової інформації, які буде передбачено законопроектом, анонсованим міністром культури, молоді та спорту Володимиром Бородянським, — це тиск на свободу слова». А також припускає, що влада хоче знищити всі медіа, крім тих, що належать наближеним до президента олігархам.

У виступі на слуханнях про безпеку журналістів Олеся нарікала на те, що її дані розміщені на сайті «Миротворець», а сам цей ресурс досі працює. Справді, Медведєва є на «Миротворці»: там стверджують, що вона була активною учасницею проросійських мітингів у Горлівці (доказів цьому на сайті немає), а також згадують про її репортажі з Криму та інтерв’ю російським ЗМІ.

На слуханнях Медведєва нагадала про вбивство Олеся Бузини, маніпулятивно ствердивши, що це сталося «после травли со стороны коллег» (таким чином покладаючи частку відповідальності за вбивство на медійників, які критикують проросійських пропагандистів). А також закликала правоохоронні органи нарешті почати виконувати свою роботу.

До речі, найсвіжіша порція маніпуляцій у «Ясно.Понятно» — про медійно-законодавчі ініціативи влади. Тут Олеся Медведєва безапеляційно стверджує, що йдеться про «чистки і цензуру». А принагідно лякає глядачів тим, що в них стане менше доступу до Netflix. Та навіщо він їм, якщо в них є «Ясно.Понятно»? :)

comments powered by Disqus