Непокаране зло повертається й росте. Хто такий Андрій Портнов?

24 канал

Колишній заступник голови Адміністрації президента Віктора Януковича Андрій Портнов привернув увагу медіа і громадськості не лише своїм поверненням в Україну після перемоги на виборах Володимира Зеленського, а й активною діяльністю. За місяць він устиг поновитися на посаді професора кафедри конституційного права в КНУ імені Шевченка та бути звільненим через протести студентів, пообіцяти посадити Порошенка і вже подати п’ять заяв про його «злочини».

А 21 червня колишній високопосадовець став ще й телеведучим: запустив авторську програму «Злочин і покарання» на телеканалі NewsOne, який раніше був в «управлінні» Портнова, а тепер належить соратнику Віктора Медведчука Тарасу Козаку. З перших випусків телепроєкту стає зрозуміло, що він спрямований проти експрезидента Петра Порошенка.

Андрій Портнов має досить строкату політичну кар’єру. Він попрацював і з Тимошенко, і з Януковичем, і навіть тепер має хороші стосунки з командою Зеленського. Тож «Детектор медіа» вирішив нагадати, хто ж такий Андрій Портнов, як йому вдалося уникнути відповідальності за допомогу в побудові режиму Януковича та фактично знову відновити свій вплив.

Кримінальні справи проти Портнова

Після втечі Віктора Януковича, здавалося, всіх його спільників мало би чекати справедливе покарання. Й Андрій Портнов, який був головним юридичним драйвером системи, що допомогла отримати Януковичу необмежену владу, не міг би просто так уникнути його. У 2014 році Портнов утік з України до Москви, а згодом переїхав до австрійської столиці — Відня.

У березні 2014 року проти Андрія Портнова відкрили провадження за фактами погроз народним депутатам, а також привласнення коштів Київського національного університету Шевченка та Київського національного економічного університету на 137,6 тисячі гривень і можливого привласнення сум незаконних виплат колишнім співробітником АП в особливо великих розмірах.

«У червні 2010 року Андрій Портнов, використовуючи своє службове становище, незаконно очолив кафедру конституційного права Київського національного університету імені Тараса Шевченка, а також заволодів коштами університету», — повідомили у прес-службі прокуратури міста Києва.

Крім того, за даними ГПУ, з метою незаконного впливу на судову систему України вже як представник вищого навчального закладу Портнов став членом Вищої ради юстиції. У січні 2015 року в Генпрокуратурі зазначили, що у провадженні складено повідомлення про підозру Портнову у зловживанні службовим становищем.

У січні 2015 року МВС України оголосило Андрія Портнова в розшук за ч. 3 ст. 191 ККУ («привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, вчиненим повторно або за попередньою змовою з групою осіб»). Однак уже в листопаді того ж року він повідомив, що Печерський суд Києва зобов'язав слідство припинити розшук у зв’язку зі встановленням місця перебування.

Крім цього, в березні 2014 року Портнов потрапив до списку 18 людей, наближених до Віктора Януковича, для яких Рада Європейського Союзу ухвалила персональні санкції. Рівно через рік санкції з Портнова та ще трьох соратників Януковича зняли через те, що Генпрокуратура не надала доказів їхніх злочинів.

Пізніше, у листопаді 2015 року, суд Люксембурга задовольнив його позов про визнання санкцій незаконними.

У 2017 році НАБУ відкрило проти Портнова кримінальне провадження, звинувативши його в незаконному збагаченні. Його підозрювали в отриманні незаконних виплат на загальну суму 26 млн гривень у період із липня 2011 року по грудень 2013-го.

Справу закрили в березні цього року у зв'язку зі скасуванням Конституційним Судом норми про незаконне збагачення.

У березні минулого року СБУ відкрила проти Портнова кримінальне провадження за підозрою в державній зраді, звинувативши в тому, що він сприяв окупації української території. Портнов нібито готував постанову Верховної Ради Криму під час початку окупації Кримського півострова. Перевіркою цього займалася Генпрокуратура під керівництвом Юрія Луценка. Однак жодних результатів розслідування не було озвучено.

Портнов і Тимошенко

Початок політичної кар’єри у статусі депутата для Портнова розпочався 2006 року у складі політичної сили Юлії Тимошенко, яка тоді мала назву «Блок Юлії Тимошенко». Вдруге Портнов пройшов до парламенту теж за списками БЮТ на позачергових парламентських виборах у 2007 році. Тоді ж увійшов до парламентського комітету з питань правосуддя. У 2008-му став заступником глави фракції БЮТ.

2006 року в парламенті було створенонеформальну «групу Портнова», до якої, окрім нього самого, входили народні депутати від Блоку Юлії Тимошенко — Святослав Олійник, Валерій Писаренко та Володимир Пилипенко. Депутати підтримували тісні зв’язки не тільки в партії Тимошенко — у 2009-му вся «група Портнова» перейшла із БЮТ до фракції Партії регіонів.

У 2008 році за дорученням Юлії Тимошенко Портнов працював над спільними з Партією регіонів законопроєктами, що послаблювали владу тодішнього президента Віктора Ющенка.

Зокрема, йдеться про десять конституційних подань, серед яких — позбавлення президента права призначати керівників Управління державної охорони, прикордонних військ та Державного управління справами. В інтерв’ю виданню «Українська правда» за 2008 рік Портнов активно критикував дії Ющенка та стверджував, що той виходить за межі конституційних повноважень і тому потрібно їх обмежити.

У 2009 році Портнов займався супроводом газових контрактів у Москві, які укладала з Росією Юлія Тимошенко. Угоди, як відомо, були економічно невигідними для України та призвели до повної залежності від Росії. Ймовірно, Портнов також мав стосунок до формування цих документів, адже в цей час був керівником юридичної служби БЮТ і більшість юридичних документів готувалася під його наглядом.

На президентських виборах, що відбулися 17 січня 2010 року, Портнов працював заступником керівника виборчого штабу Юлії Тимошенко. Після поразки Тимошенко, яка набрала на 3 % менше голосів, ніж Янукович, Портнов допомагав їй оскаржувати результати виборів з огляду на «численні фальсифікації і порушення».

Хоча юрист і заявляв про безперспективність такого рішення, Тимошенко наполягла на зверненні до Вищого адміністративного суду, яке Портнов підготував і направив самотужки. У позові йшлося про перерахунок голосів на 1200 дільницях, щодо яких були подані скарги.

Розгляд справи відбувався досить незвично. У перший день позивачі надавали докази, а наступного дня Тимошенко вирішила забрати позов. Менш ніж через два місяці Портнов уже працюватиме в команді Януковича. А ще за рік, у квітні 2011-го, Генпрокуратура порушить проти Юлії Тимошенко кримінальну справу через «газові угоди» з Росією. В результаті Тимошенко засудять на сім років ув’язнення.

У великому інтерв’ю каналу «112 Україна», яке Портнов дав цього року після повернення в Україну, він відповів, що вважає неетичним критикувати тих, із ким колись працював в одній команді, та відмовився відповідати на запитання, пов’язані з Тимошенко.

Портнов і Янукович

2 квітня 2010 року президент Віктор Янукович своїм указом призначив Портнова заступником глави своєї Адміністрації — керівником Головного управління з питань судової реформи та судоустрою.

2011 року він став радником президента та керівником Головного управління з питань судоустрою Адміністрації президента, а також очолив групу з розробки проєкту нового Кримінального процесуального кодексу України. Цю редакцію згодом у 2012 році схвалив парламент.

Його вплив на українську судову систему свого часу описала Леся Шутко для «Української правди», називаючи Портнова одним зі «стовпів режиму» Януковича. Найімовірніше, за ініціативою Портнова у 2010 році Конституційний Суд повернув стару версію Конституції, яка надавала Януковичу безмежну владу над міліцією, прокуратурою й армією.

Як пише авторка, Портнову за підтримки Сергія Ківалова, з яким у них склалися дружні стосунки, вдалося здійснити так звану судову реформу, усунувши парламент від формування суддівського корпусу.

Таким чином Янукович отримав абсолютну владу над суддями, адже всі кадрові та дисциплінарні питання вирішувалися у Вищій кваліфікаційній комісії суддів, Вищій раді юстиції та затверджувалися указом Януковича.

Зауважмо, що сам Портнов був членом Вищої ради юстиції, куди його обрали на шестирічний термін у 2009 році за квотою юридичних вищих навчальних закладів.

Як розповіла в коментарі «Детектору медіа» співкоординаторка Громадської ради доброчесності Галина Чижик, Портнов мав вплив не лише на кадрову політику в судовій системі, а й на рішення суддів.

«В Адміністрації Януковича Портнов відповідав за судову реформу й судоустрій. Неформально Портнов стояв за всіма кадровими рішеннями в судовій владі тих часів — неугодні судді зазнавали тиску, їх звільняли, а тих, які слухняно виконували вказівки, просували. Кажуть, що кандидати на посаду судді обов'язково мали пройти так звану співбесіду в Адміністрації президента. Наскільки це правда, не знаю. Однак сьогодні доведеним є той факт, що в часи Майдану суддям телефонували з Адміністрації президента зі вказівкою найсуворіше карати протестувальників. Про це на допитах у ГПУ повідомила Ірина Мамонтова, колишня голова Оболонського райсуду Києва, а нині — членкиня Вищої ради правосуддя. Згодом слідчі перевірили дані оператора зв'язку та підтвердили, що справді суддям телефонували з АП», — розповіла Галина Чижик.

Андрій Портнов міг бути одним з ініціаторів написання диктаторських «законів 16 січня», які значно обмежували конституційні права громадян України, були спрямовані проти Євромайдану і в подальшому спричинили загострення ситуації. Ухвалювалися вони нашвидкуруч, із порушенням регламенту Ради, шляхом підняття рук.

Про роль Андрія Портнова в ухваленні диктаторських законів розповіла колишня депутатка Інна Богословська, яка мала розмову з ним після їх ухвалення. «Тоді я сказала, щоби Портнову передали, що він своїми руками колись посадив Тимошенко, адже був причетний до розроблення газових контрактів, і точно так само посадить у в'язницю Януковича і всіх інших, пропихуючи “закони 16 січня”. У підсумку він мені зателефонував прямо з Адміністрації президента зі страшним матом, перейшов на “ти” (до цього ми були у хороших стосунках) і кричав, що ось зараз ми розберемося із цими (з протестувальниками. — Ред.)... Він був упевнений, що після ухвалення законів їм це легко вдасться... Він кричав: “Потім я тебе закопаю, ти будеш сидіти в тюрмі і тебе там будуть мати всі”... Загалом, це був якийсь жах!» — сказала Інна Богословська.

Сам же Портнов в ефірі програми «Hard з Влащенко» на телеканалі ZIK 22 січня 2018 року заявляв, що не брав участі в написанні та розробці цих законів. «Я в написанні цих законів участі не брав, але як чиновник президентської адміністрації на той момент, у силу своїх функціональних обов'язків, поставив також свою візу, коли вони прийшли з парламенту на підпис президенту», — сказав Портнов.

24 січня 2014-го, у розпал протестів на Майдані, президент Янукович призначив Портнова першим заступником глави Адміністрації президента. Практично одночасно зі втечею Віктора Януковича (23 лютого) Портнов теж виїхав з України – до Москви.

В інтерв’ю каналу «112 Україна», яке він дав після повернення до України цього року, Портнов заявив, що не підтримує жодних зв’язків із Януковичем та вважає, що той повинен понести відповідальність за бездіяльність — недостатньо жорсткі дії міліції під час подій Майдану.

Портнов і Порошенко

Петра Порошенка Портнов вважає «абсолютним злом». Одразу після повернення він назвав п’ятого президента і його соратників злочинцями та пообіцяв посадити їх до в’язниці. Менш ніж за місяць він подав до Державного бюро розслідувань п’ять заяв нібито про злочини Порошенка. Заяви стосуються «економічних злочинів», пов’язаних із київським заводом «Кузня на Рибальському», звинувачень у державній зраді при введенні воєнного стану після захоплення Росією кораблів і українських моряків у Керченській протоці, «відмивання коштів, легалізації незаконних доходів і несплати податків» при придбанні Прямого каналу, дій Порошенка під час проведення судової реформи та формування парламентської коаліції у 2016 році. Адвокат Порошенка Ігор Головань назвав такі дії «юридичним тролінгом».

На тлі нелюбові до Порошенка в Портнова склалися тісні стосунки з Ігорем Коломойським. Портнов, за словами олігарха, допомагає йому вже «років двадцять» у юридичних справах. Будучи за кордоном, вони неодноразово зустрічалися.

Портнов і Зеленський

Уже при новій владі Портнов почувається абсолютно комфортно. Він хоч і не обіймає жодної посади в команді та не балотується в Раду, але долучається до прийняття рішень. За даними видання Lb.ua, неформальним представником Володимира Зеленського у Верховній Раді є давній і близький соратник ексзаступника глави АП народний депутат Валерій Писаренко. За інформацією джерел видання, Андрій Портнов також має стосунок до розпуску парламенту цього року. Він нібито допомагав готувати проєкт президентського указу. Принаймні, оприлюднив заготовку тексту указу ще до його появи, але у штабі Зеленського заперечили співпрацю з Портновим.

Схоже на те, що Портнов також міг придумати команді Зеленського юридичну схему, яка дозволяє брати на роботу в Адміністрацію президента всіх, хто не пройшов люстрацію. Суть схеми полягає у зміні назви адміністрації. Прокоментував це сам Портнов. «Зеленський ліквідував указом Адміністрацію президента і створив Офіс президента, тож питання поширення на керівників президентської команди закону про люстрацію більше не стоїть», — написав він у своєму телеграмі.

Як відомо, питання люстрації стало актуальним у зв’язку із призначенням юриста Коломойського — Андрія Богдана головою АП. Очільник АП свого часу був люстрований і не мав би права займати таку посаду, однак його призначили, знайшовши шпарину в законодавстві. Створення Офісу президента усуває законодавчі перешкоди для можливості залучення до нового органу влади політиків режиму Януковича.

Портнов і медіа

У вересні минулого року Андрій Портнов отримав в управління телеканал NewsOne, який тоді належав батькові депутата від «Опозиційного блоку» Євгена Мураєва. Портнов сам повідомив про це у фейсбуку. «Інформую, що позавчора у Відні підписав угоду про управління телеканалом NewsOne», — написав він, зазначивши, що відповідатиме за управління та регулювання інформаційної політики.

Угоду було укладено на три роки, однак менш ніж за два місяці Портнов ініціював розірвання договору про управління каналом через зміну власника. Канал перейшов під управління близького до Віктора Медведчука народного депутата Тараса Козака. Тепер Портнов запускає на цьому ж каналі, який перебуває у власності Медведчука, свою авторську політичну програму «Злочин і покарання». Згідно з концепцією програми, Портнов буде аналізувати «злочини» влади, яка керувала Україною після втечі Януковича і його соратників.

Крім того, Портнов останнім часом став активним блогером. Він має власний телеграм-канал, у якому понад 21 тис. підписників, та фейсбук-аудиторію — майже 40 тис. підписників. Він активно висловлюється з приводу різних суспільно-політичних подій в Україні, критикує спікера ВР Андрія Парубія, експрезидента Петра Порошенка, в. о. міністра охорони здоров’я Уляну Супрун та інших.

Андрій Портнов має тісні контакти з головним редактором інтернет-видання «Страна.ua» Ігорем Гужвою. Це видання, за даними моніторингів «Детектор медіа», поширює російську пропаганду. У січні 2018 року через відкриття кримінального провадження за підозрою у вимаганні грошей Гужва втік з України у Відень, де на той час жив Портнов. «У Відні живе відомий юрист Андрій Портнов, з якими я контактую, і ми щільно з ним спілкуємося з питання надання мені політичного притулку. Він дає мені поради і рекомендації», — говорив Гужва агентству «Українські новини».

Влітку минулого року у Відні відбулася зустріч Портнова, Гужви та близького до Коломойського блогера Олександра Дубінського. Фото зустрічі оприлюднив у фейсбуку Дубінський.

У своєму телеграм-каналі Андрій Портнов висловлюється на захист проросійського пропагандиста, керівника сайту «РИА Новости Украина» Кирила Вишинського, якого звинувачують у державній зраді. Портнов закликає звільнити його, щоби «прискорити переговори з Росією про українських моряків».

У минулому Андрій Портнов опосередковано вважався причетним до ще кількох медійних активів. Зокрема, його соратник Валерій Писаренко у 2009–2015 роках був одним зі співвласників «Савік Шустер студії», яка виробляла політичне ток-шоу «Шустер live».

Також джерела «Детектора медіа» називали «групу юристів Андрія Портнова» власниками (з 2010 року) двох супутникових каналів Star TV (ТОВ «ТРК “Нові комунікації”») і «Погода ТБ» (ТОВ «ТРК “Погода ТБ”»), а неофіційним куратором медіаактивів вважався народний депутат Валерій Писаренко. У 2011 році ці канали на конкурсі Нацради отримали дві загальнонаціональні цифрові ліцензії. Обидва канали поступово розвивалися, доки восени 2013 року не відбулася кардинальна зміна: вони змінили власників і переформатувалися на Business (замість «Погоди ТБ») і Dobro (на місці Star TV) — ці канали вже пов’язували з медіахолдингом тодішнього голови Нацбанку Сергія Арбузова. Згодом власники юридичних осіб обох каналів неодноразово змінювалися.

На сьогодні ТОВ «ТРК “Погода ТБ”» має назву ТОВ «ТВІ.Т2» і належить інвестору каналу TVi Роберту Квятковському, але за рішенням Нацради компанія втратила цифрову та супутникову ліцензії. ТОВ «ТРК “Нові комунікації”» було придбане Петром Димінським і стало юридичною особою каналу ZIK, а в червні 2019 року разом з усім медіахолдингом ZIK перейшло у власність Тараса Козака.

comments powered by Disqus