Лікарі соцмереж: українські медичні блогери, на яких варто підписатися у Фейсбуку

Упродовж останніх років соцмережі перетворилися, серед іншого, й на джерело інформації про здоров’я. Водночас — і на платформу для реклами лікарських засобів, частина з яких не має доведеної ефективності. За результатами моніторингу ринку лікарських засобів, який провели експерти-лікарі з ініціативи «Центру протидії корупції», за 2017 рік українці придбали в аптеках 810 мільйонів упаковок ліків на суму 54 мільярди гривень. Із них 26%, тобто 14 мільярдів гривень, пішли на ліки з недоведеною ефективністю, стверджують автори дослідження.

Купувати ті чи інші ліки фахівці радять тільки після консультації з лікарем. Але як розібратися, хто з лікарів публікує в соцмережі достовірну інформацію? Кого з лікарів читати у Фейсбуку?

Певно, найвідомішими популяризаторами медицини в Україні є лікар Євген Комаровський і докторка Уляна Супрун. Але крім них є ще немало українських блогерів, які дають цікавий медичний контент, проте мають менше підписників.

Як підписатися на «достовірного» блогера

Біологиня й радіоведуча Дар’я Озерна входить до команди комунікацій Уляни Супрун та веде блог «Фізкультура» на «Радіо Культура», де розповідає про здоров’я. Як розібратися в потоці інформації про здоров’я і знайти в інфопросторі саме достовірні факти та підписатися на тих, хто пише про медицину не тільки цікаво й дотепно, а й правдиво? Про це пані Озерна розповідає в коментарі «Детектору медіа».

«Заплутатися в такій інформації дуже легко, тому добре читати фахових лікарів, які безпосередньо працюють у сфері громадського здоров’я. Водночас не дуже добре, якщо це будуть тренери чи нутриціологи без фахової освіти. Такі люди схильні прописувати різні добавки, БАДи чи рекламують конкретні лікарські засоби. Проте зверніть увагу, що кваліфікований лікар ніколи не порадить ліки без обстеження конкретної людини, без ретельного проведення аналізів. Лікар має зібрати детальний анамнез, і тільки тоді радити щось конкретне», — пояснює вона.

За словами біологині-блогерки, читача має насторожити, коли у статтях є однозначні висновки, голослівні вислови, але немає фраз на кшталт «але є ось такі винятки». І, звісно, немає універсальних порад, корисних абсолютно всім, тому найкраще піти до лікаря й перевірити стан здоров’я індивідуально, після чого вже дослухатися до рекомендацій щодо якогось конкретного випадку.

Лікарі, на яких Дар’я Озерна радить підписатися у Фейсбуку:

Оксана Скиталінська — лікарка-дієтологиня, адвокатка й «жива реклама» здорового харчування;

Наталія Лелюх, гінекологиня, займається медичною просвітою в «Жіночому клубі з Наталією Лелюх»;

Руслан Буяновський — гастроентеролог, кардіолог, пише про те, що в нас називають психосоматикою, виступає на конференціях;

Вікторія Іванова — медсестра, консультантка із грудного вигодовування;

Алла Москаленко — лікарка-стоматологиня, пише про здоров’я зубів;

Дмитро Ісаєв — нейрофізіолог, пише про роботу мозку та біологію загалом;

Анастасія Бикова-Шелевицька — лікарка, педіатриня, координаторка «Медичних пікніків»;

Отто Стойка — лікар-санолог, співробітник Центру громадського здоров'я;

Христина Шапран — займається сексуальною просвітою в центрі Фонду Олени Пінчук. Читає безкоштовні лекції для підлітків та жінок.

«Детектор медіа» розповідає про деяких із цих та інших лікарів детальніше.

Оксана Скиталінська, дієтолог: пропаганда довголіття

Чи не найвідоміша українська лікарка-дієтологиня — Оксана Скиталінська. Її сторінка у Фейсбуку станом на травень 2019-го має 65,9 тис. підписників, і їхня кількість стабільно збільшується.

На сторінку Оксани Скиталінської в Інстаграмі підписані 15,5 тис. людей. Там вона чергує корисну інформацію з фото з особистого життя й роботи. Наприклад, про активні заняття спортом чи виступи на форумах. Її пости наповнені інформацією про антиейдж-харчування та про важливість «радіти від кожного моменту життя», а щоб жити якнайдовше, треба збалансовано харчуватися.

Лікарка каже, що завжди формує свої дописи й ілюстрації до них на основі доказової медицини і світових клінічних досліджень. Основа її порад — регулярне споживання різноманітної їжі замість агресивних дієт, мінімальне вживання цукру, уникнення штучних продуктів (ковбас, тістечок, круасанів тощо), правильна термічна обробка їжі (наприклад, варіння замість смаження. — Ред.), заняття спортом тощо. Вона закликає підписників не звертати увагу на гучні заголовки, які обіцяють «схуднення на 20 кілограмів за два тижні», і не довіряти методам, які пропагують «чудодійні ліки, що дають миттєвий результат». За її словами, агресивні методики сильно шкодять здоров’ю, а зайві кілограми повертаються так само швидко, як були втрачені.

«Деякі хибні думки про харчування, на жаль, звучать із реклами по телебаченню, від блогерів, і навіть від лікарів, які застрягли в “дієтах по Певзнеру”, які не відомі всьому світу. Але якщо ви будете і далі так харчуватися, мало рухатися, смажити, їсти трансжири, то порушиться робота безлічі функцій організму, бо всі ресурси здоров'я будуть використовуватися «на повну котушку», — підкреслює лікарка в інтерв’ю для «Styler РБК-Україна».

Дмитро Ісаєв: цікаво про мозок

Тим, хто цікавиться роботою мозку і як на нього впливає все, що нас оточує, варто підписатися на фейсбук-сторінку Дмитра Ісаєва. Він — кандидат біологічних наук, експерт у галузі нейрофізіології, член правління ГО «Ноосфера».

«Дмитро Ісаєв — один із найкращих електрофізіологів України. Він працював у США та ОАЕ, був учасником численних світових наукових конференцій, зокрема ICBMB 2017, першим здійснив patch clamp в ОАЕ, є лауреатом Державної премії України в галузі науки і техніки та володарем меморіальної премії імені Christopher Donalty і Kyle Coggins», — пишуть про науковця на сайті Studway.

На його сторінці можна почитати, як шоколад впливає на мозок, про вплив кави на організм, про те, за допомогою яких механізмів вивчення іноземних мов тренує мозок. А ще нещодавно він нагадав: уявлення про те, що кімнатні рослини нібито очищують повітря у приміщенні — не більше ніж просто міф. Публікації лікар підкріплює посиланнями на англомовні наукові джерела. Навесні 2017 року він разом з іншими українськими науковцями долучився до ініціативи з урегулювання порядку обмеженого контрольованого обігу канабісу для наукової діяльності в Україні. Раніше протягом близько п’яти років Дмитро Ісаєв вивчав, зокрема, вплив канабіноїдів на клітини нервової системи. Робив це в Об’єднаних Арабських Еміратах.

MedGoblin: відверто і з гумором про медицину

Чи не найдотепніший медичний блогер в Україні, який пише про медицину професійно та при цьому з гострим почуттям гумору — MedGoblinсторінку якого вподобали більше 25 тисяч користувачів. За псевдонімом стоїть професійний лікар-анестезіолог, який сам публічно та навіть на профільних конференціях представляється як «Андрій MedGoblin». Його сторінка здобула популярність у соцмережі в тому числі завдяки формі подачі контенту — поєднання доведеної науки та гумору. Нерідко він вживає неформальну й ненормативну лексику, яку не можуть собі дозволити посадові особи, що теж пишуть на схожі теми в соцмережах.

«Сідайте в кружечок, я вам розкажу **ануту історію», — писав він, коли розповідав історію, як мама лікувала дитину від кору нібито «лікувальним» насінням, хоча єдиний доведений спосіб попередити цю хворобу — вакцинація, яку жінка проігнорувала, і тому її дитина врешті підхопила небезпечну недугу.

 

Коли блогер пише про похмілля, то згадує: «В дитинстві я був упевнений, шо при похміллі мозок всихає, стає маленьким і починає стукатись зсередини об череп». Але при цьому наводить доведені світовою медициною факти про похмілля, розбавляючи сухі дані неформальними фразами на кшталт «похмілля розвивається, коли концентрація алкоголю в крові наближається до нуля, що супроводжується відчуттям жалюгідності». Пише, як варто міряти температуру або як профільні медичні журнали, переповнені рекламою лікарських засобів.

«Андрій MedGoblin — лікар-анестезіолог, кандидат медичних наук, автор наукових праць та декількох патентів. Працює у відділенні анестезіології та інтенсивної терапії з 2005 року. Атестований інструктором Європейської ради реанімації в Кракові, інструктор курсу Trauma Life Support для військових лікарів (2015). Пропагує критичне мислення та пише художню літературу», — пишуть про блогера на сайті Tedxkyiv.

Лікар останнім часом приділяє сторінці менше уваги, сконцентрувавшись натомість на офлайн-заходах, проте це не заважає його блогу бути популярним і цікавим.

Наталія Лелюх: просто й доступно про жіноче здоров'я

Українська гінекологиня, яка пише про жіноче здоров’я, — Наталія Лелюх. За її персональною сторінкою у Фейсбуку стежать понад 25 тисяч людей. Також вона веде паблік «Жіночий клуб з Наталією Лелюх».

Лікарка пише на теми, які хвилюють багатьох жінок. Наприклад, чи завжди загрожує вагітним токсоплазмоз, якщо вдома є кішка, або про деякі «фуфломіцини». В одній зі свіжих публікацій вона висловила думку про те, що лікарям замість консультування у «відкритих групах» соцмереж краще робити це безпосередньо на прийомі.

«Я почала писати блог “Цікава гінекологія”. Він народився з відповідей пацієнтам в інтернеті і на прийомі. Багато питань повторюються, і мені здавалось, що якщо почати писати це на загал, буде легше на прийомі. Пацієнти будуть приходити, маючи знання, і мені буде легше з ними спілкуватися», — розповідає «Детектору медіа» авторка блогу.

Саме з блогу народився спочатку «Жіночій клуб з Наталією Лелюх», а згодом і перша книжка лікарки під назвою «Відверта розмова про жіноче здоров'я». За словами пані Лелюх, нині блог не поповнюється. Натомість вона пише на своїй сторінці у Фейсбуку. Вона помічає, що свідомість пацієнтів поступово змінюється, і бачить, «як вони розуміють, що відповідальність за своє здоров'я — це саме їхня відповідальність».

«Тепер мене частіше починають питати про джерело інформації, про докази ефективності того чи іншого лікування, про необхідність діагностики. Я вчу пацієнтів, а вони вчать мене», — резюмує лікарка.

«Кардіошкола»: блог про здоров'я серця й судин

Один із цікавих блогів з кардіології, на який варто підписатися, — «Кардіошкола». На сторінці проекту у Фейсбуку, а також в інстаграм-акаунті, розповідають про серцево-судинні хвороби й дають поради щодо здорового способу життя.

Тексти і фото готують дипломовані лікарі-кардіологи, кандидати медичних наук на основі сучасних рекомендацій переважно Європейського товариства кардіологів. Вони також читають лекції, розробляють навчальні матеріали для пацієнтів і шукають однодумців, які підтримують ідею покращення здоров’я й подовження життя українців.

Україна має найвищі показники по кількості смертей від серцево-судинних хвороб у Європі. Від них помирають понад 60 % українців, нагадують лікарі проекту.

«Найсумніше те, що більшість інфарктів та інсультів стаються не через поганий стан медицини, а через низьку обізнаність людей про здоровий спосіб життя та недотримання простих рекомендацій. Щоб змінити це, двоє кардіологів об’єдналися і заснували ГО “Кардіошкола”. Наша мрія — подарувати кожному додаткових 10 років життя, тому в публікаціях ми щотижня розповідаємо про важливість своєчасного виявлення і контролю підвищеного тиску, холестерину, цукру, коли варто звернутись до лікаря, скільки солі та цукру можна вживати за добу, яка їжа та напої корисні для нашого серця», — розповідає «Детектору медіа» голова ГО «Кардіошкола», кандидат медичних наук Максим Гвоздик.

«Чим раніше почати робити кроки назустріч здоровому способу життя, тим менше шансів потрапити до кардіолога з інфарктом», — каже пан Гвоздик.

Він звертає увагу на те, що в інтернеті багато хибної інформації з галузі медицини й мало унікального, особливо україномовного, контенту. «Важливо дивитися, на які джерела посилаються автори публікацій і чи посилаються взагалі. Якщо ж тексти базуються виключно на особистій думці автора, не мають посилань, то до такої інформації треба поставитися дуже критично», — зауважує він.

INgenius — перекладні статті й новини медицини

Три роки тому амбітні студенти й лікарі, які хочуть розвивати українську медицину, створили проект — платформу INgenius, на базі якої фахівці доносять читачам актуальну інформацію з цієї галузі.

«Ми — громадська організація, яка має за мету розвивати українську медицину та науку. Нам не все одно, в якій країні ми будемо жити, тому ми прищеплюємо медикам і пацієнтам знання про доказову медицину, стажування та навчання», — розповідає «Детектору медіа» Іванка Небор, засновниця і президентка платформи.

Редактори організації ведуть два напрями. Перший — професійна сторінка, де перекладають новини з достовірних англомовних джерел, пишуть аналітику. Другий напрям — організація заходів, присвячених загальному та професійному розвитку медиків. Це школи, виступи відомих людей (наприклад, зустрічі зі знаменитим англійським нейрохірургом Генрі Маршем, в. о. міністра охорони здоров’я України Уляною Супрун), конференції та виступи іноземних лікарів.

Сторінка INgenius у Фейсбуку наразі має понад 34 тисячі підписників. Як там, так і на сайті платформи можна знайти актуальні новини та перекладні статті про здоров'я.

Персональну фейсбук-сторінку засновниці платформи Іванки Небор теж цікаво читати. Минулого року лікарка детально писала, як проходила стажування в університетській клініці Корнельського університету у Нью-Йорку та університетській клініці Rutgers у Нью-Джерсі, США. Зараз вона перебуває на медичній дослідницькій програмі в університетській клініці Цинциннаті (Огайо, США), а також регулярно публікує інформацію про те, якою є медицина у Сполучених Штатах, та ділиться фотографіями робочих моментів, залучаючи користувачів соцмережі до дискусії.

Достовірні джерела й англомовні статті: як розібратися

Біологиня й радіоведуча Дар’я Озерна нагадує, що недостовірної і псевдонаукової інформації про здоров’я в інтернеті — безліч. Тим, хто має сумніви або ж хоче перевірити ліки, які їм призначив лікар на прийомі, радить звертатися до англомовних джерел. Але й тут є нюанси: радше варто читати не блоги, де теж може бути реклама ліків, а офіційні сайти наукових шкіл, що мають хорошу репутацію.

«Особисто я частіше шукаю англомовні джерела, ніж російсько- й україномовні. Цікавий перевірений контент є на сайтах неприбуткових клінік. Наприклад, такий публікує Національна служба охорони здоров’я Великої Британії (NHS) або Гарвардська школа здоров’я/Harvard Medical School. Там немало контенту, який українською мовою є тільки на стадії розробки», — пояснює вона.

За словами експертки, багато інформації можна знайти на сайтах американських неприбуткових клінік Мейо та Клівлендської. Для людей із діабетом є хороший ресурс — Diabetes. Інформація про вагітність та здоров’я дітей зібрана на ресурсі Американської академії педіатрії.

«Якщо шукаєте українською, то варто додавати до пошуку “МОЗ” — так ви точно потрапите в царину перевіреної інформації.Якщо цікавитеся чимось глибше, варто читати мета-аналізи (meta-analysis). Мета-аналіз збирає всі дослідження разом і дає різнопланові дані і вказує, які дослідження були проведені коректно і точно довели щось, а які — ні», — додає Дар’я Озерна.

Також вона радить користуватися пошуковиком Google Академії. Це вільна пошукова система, що індексує повні тексти наукових публікацій усіх форматів та за всіма дисциплінами. Так ранжують публікації вчених за кількістю цитувань. На цьому ресурсі варто брати не дуже старі статті, приміром, написані у 2000-х і з найбільшою кількістю цитувань. Такі вважаються найбільш надійними й достовірними.

«Про ліки є база клінічних досліджень Cochrane, де можна прочитати summary (висновки. — Ред.). Там простою мовою пишуть, чи діють певні ліки або чи довели вони свою результативність. Це дуже зручно, коли вам призначили якісь ліки і там ви можете перевірити їхню ефективність», — звертає увагу вона.

До інформації, яку публікують у соцмережах про медицину, Дар’я Озерна радить підходити критично, а в разі будь-яких сумнівів — звертатися до першоджерел та наукових публікацій.

comments powered by Disqus