В Україні дуже мало експериментували з передплатою онлайн-видань — керівниця проекту «Накипіло»
Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter —
ми виправимo
В Україні дуже мало експериментували з передплатою онлайн-видань — керівниця проекту «Накипіло»
Харківське видання «Накипіло» запустило свою першу краудфандингову кампанію. Видання намагається залучити кошти на те, щоб оплатити оренду свого медіацентру на три місяці. Кампанія виявилася успішною: до завершення раунду ще 37 днів, а «Накипіло» зібрали вже левову частку від необхідних їм 126 тисяч гривень (на час публікації цього матеріалу зібрано 107 848 гривень).
Медіапроект «Накипіло» з’явився у 2014 році в Харкові. Його заснувала група журналістів, які працювали на волонтерських засадах і намагалися швидко та об’єктивно показувати, що насправді відбувається в місті. Через півроку після заснування «Накипіло» почали отримувати підтримку від грантодавців — U.S. Embassy in Ukraine, USAID, European Endowment For Democracy, Niras (програма MyMedia), National Endowment for Democracy.
Джерело: «Велика ідея»
«Накипіло» пише про громадянську активність, корупцію у владі, реформи та їхню імплементацію, порушення прав людини, проблеми людей з інвалідністю та інших соціально незахищених груп тощо. Наприклад, журналісти провели п'ять днів із дівчиною, яка має інвалідність та пересувається містом на візку. В цьому тексті на прикладі героїні стає зрозумілою неадаптованість Харкова до потреб людей з обмеженнями у пересуванні. В іншому матеріалі автори пояснюють реформування української армії. Або розповідають про життя «Титаніка» — сімейного гуртожитку в Харкові, який перебуває в аварійному стані. Чи про життя модульного містечка для внутрішньо переміщених осіб.
Як розповіла MediaSapiens керівниця та співзасновниця проекту «Накипіло» Наталя Курдюкова, видання принципово відмовляється публікувати замовні матеріали політиків чи піарити місцевих чиновників, а саме такі матеріали є одним із джерел доходів для місцевих медіа.
Наразі в «Накипіло» утворився пробіл між кількома грантовими проектами на три місяці, й команда запустила краудфандингову кампанію, щоб зібрати кошти і зберегти свій медіацентр. Водночас видання працює над зміною своєї фінансової моделі та шляхами, за допомогою яких зможе заробляти гроші. Про це ми й поговорили з пані Наталею.
Наталю, сума, яку ви плануєте зібрати через краудфандинг, враховує лише оренду приміщення медіацентру чи також і зарплату працівників?
Кампанія враховує лише суму, необхідну для оренди нашого медіацентру. Ми поговорили з нашою командою й вирішили, що медіацентр — це дуже важлива частина нашого проекту й нам важливо в першу чергу забезпечити його роботу.
А як буде із зарплатнею?
Ми починали «Накипіло» на волонтерських засадах. Знову ж таки, ми обговорили ситуацію з командою й будемо намагатися за можливості знайти гроші й на зарплати. Ми подали заявки на три гранти і як тільки в нас з’являться кошти, будемо їх перерозподіляти: гроші, зібрані на оренду, перенаправимо на виплату зарплат, водночас гроші з грантів направимо на оплату оренди тощо.
Як ви прийшли до думки запустити краудфандингову кампанію? Це ваша перша кампанія?
Так, це наша перша кампанія, але я чула багато про краудфандинг до цього. Ми навіть пройшли тренінг від одних із наших грантодавців про те, як працювати з такими платформами. Нас давно вже заохочували спробувати запустити краудфандингову кампанію. І ось нарешті ми це зробили. (Сміється.)
Джерело: «Велика ідея»
Ви зібрали вже більшу частину суми, тож можна сказати, що кампанія успішна. Будете ще звертатися до цього інструменту в майбутньому?
Мені подобається, що це абсолютно відкрита платформа, на якій треба обґрунтувати свою кампанію, на що ти збираєш гроші. І гроші йдуть не на умовну банківську карту — укладається угода, все відбувається максимально прозоро. Це нормальна світова практика. Окрім того, ці кошти збираються на розвиток та функціонування якісних незалежних медіа — тож чому б і ні?
Чи є у вас у планах змінювати фінансову модель роботи «Накипіло» і яким чином?
Одна з проблем у монетизації сайту — нам потрібна людина в команді, яка буде цим займатися. На жаль, в нас усі максимально завантажені роботою. Тож тут слід міркувати, чи потрібно знаходити кошти й наймати окремого фахівця, чи певним чином перерозподілити роботу в команді.
Ми міркували над створенням свого продакшну, в нас є обладнання й люди, які можуть робити якісний контент. Інший напрям, який нас дуже цікавить, — це нативна реклама. Це дуже енерговитратний і працемісткий процес, тому поки ми придивляємося до нього. Ми, звісно, шукаємо сталу модель для себе. Інших варіантів у нас немає, адже гранти не безкінечні, та й краудфандинг теж. Можливо, ми ще раз використаємо цей інструмент, але й спекулювати ним теж не можна.
Джерело: сайт «Накипіло»
Запровадження платної підписки ви розглядаєте?
Розглядаємо й такий варіант. Щодо цього є дуже різний досвід і різні думки. Ми поки зважуємо цю можливість. Українські читачі не зовсім готові платити за контент, але в нас у країні й недостатнього такого досвіду (запровадження платної підписки. — MS). Небагато видань пропонували своїм читачам платити за контент, тому треба усе пробувати.
Треба ще розуміти, що саме в цю платну підписку включати, який контент. Це точно мають бути не новини. Можливо, це мають бути великі формати, лонгріди. Такі речі потрібно прораховувати, це окрема складна історія.
Ви досліджували, які запити у вашої аудиторії?
Це дуже цікаве питання. У нас є різний досвід із вивченням нашої аудиторії. Здебільшого наші читачі — дуже активні люди. От який відсоток у нас активістів — такий і відсоток нашої аудиторії, якщо порівнювати з читачами інших медіа, які давно працюють на харківському медіаринку.
Насправді, складно прорахувати саме ту частку аудиторії, що цікавиться темами, які ми висвітлюємо, наприклад, правами людини, інклюзією тощо. Для нас це дуже нова тема — як працювати на запит. Нам хочеться підтягувати людей на свій рівень. А аудиторія споживає той контент, який дають. Звісно, якщо ми будемо писати про кожну крадіжку, вбивство чи пожежу, в нас буде значно більша аудиторія. Але ми не пишемо про такі речі. Тільки якщо це щось резонансне, де потрібен громадський контроль над розслідуванням, наприклад, масштабне ДТП.
Ми орієнтуємося на глибше вивчення тем. Тому з цього погляду запит аудиторії — складна штука. Ми довго думали, яка в нас аудиторія. Але потім зрозуміли: ми робимо те, що нам подобається, що нам цікаво, що ми самі із задоволенням читаємо. Можливо, це трохи зухвало й ми будемо міняти підхід, простіше дивитися на деякі речі. Особливо якщо це буде стосуватися, наприклад, нативного контенту.
